Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)3-334 + Т3(4Укр)414,019.11

Рубрики:

Література

Історія

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вміщено ритмічний виклад оригінального тексту "Слово о полку Ігоревім" за першим виданням (1800 р.), його переклад, історико-філологічний, орфографічний і палеографічний коментарі, а також переклад англійською мовою.

Вміщено статті, наукові дослідження, поетичні твори та переклади, присвячені визначній пам'ятці давньоруської літератури - "Слову о полку Ігоревім".

Доведено автентичність "Слова о полку Ігоревім". Розглянуто питання про час написання твору, походження, соціальну належність, ідейні позиції його автора у соціокультурному контексті Київської Русі. Наведено схему родоводу руських князів, які згадуються у творі.

Доказана автентичность "Слова о полку Игоревом". Рассмотрены вопросы о времени написания производения, происхождении, социальной принадлежности, идейных позициях его автора в социокультурном контексте Киевской Руси. Приведена схема родословной русских князей, о которых упоминается в произведении.

Викладено гіпотезу щодо ймовірного автора "Слова о полку Ігоревім" - пам'ятки літератури Давньої Русі. Розглянуто різні давньоруські писемні джерела для з'ясування того, де і яким чином в них проставлялися імена авторів, а також різноманітність тайнописів. Висвітлено погляди дослідників Г.Сумарукова, Б.Рибакова, Д.Лихачова щодо авторства "Слова...".

Изложена гипотеза относительно вероятного автора "Слова о полку Игоревом" - памятки литературы Древней Руси. Рассмотрены разные древнерусские письменные источники для выяснения того, где и каким образом в них проставлялись имена авторов, а также разнообразие тайнописей. Освещены взгляды исследователей Г.Сумарукова, Б.Рыбакова, Д.Лихачова относительно авторства "Слова...".

Наведено бібліографічні дані та історичні портрети 44-х князів і княгинь ХІ - ХІІ ст. (28 з яких були сучасниками Ігоревого походу), 4-х половецьких ханів, косозького князя, зарубіжних правителів, напівлегендарних Бояна та Трояна, половця Овлура та інших персонажів "Слова о полку Ігоревім". Вміщено перелік літератури про персонажі, яка була видана у 1988 - 2001 рр.

Приведены библиографические данные и исторические портреты 44 князей и княгинь одиннадцатого - двенадцатого ст. (28 из них были современниками Игоревого похода), 4 половецьких ханов, косозкого князя, зарубежных правителей, полулегендарных Бояна и Трояна, половца Овлура и других персонажей "Слова о полку Игореве". Приведен перечень литературы про персонажи и памятку, изданной в 1988 - 2001 гг.

Висвітлено погляди видатного українського мислителя, філолога, історика М.Максимовича щодо питань про час і місце написання найбільшої національної пам'ятки княжої доби "Слова о полку Ігоревім", який вперше започаткував її наукове академічне дослідження та вивчення. Викладено питання спорідненості давньоруської поеми з східнослов'янським фольклором. Зазначено, що вчений вказував на необхідність сукупного вивчення писемних творів, фольклору та історії.

Освещены взгляды выдающегося украинского мыслителя, филолога, историка М.Максимовича относительно вопросов о времени и месте написания наибольшей национальной памятки княжеской эпохи "Слова о полку Игоревом", который впервые положил начало ее научному академическому исследованию и изучению. Изложены вопросы сродности древнерусской поэмы с восточнославянским фольклором. Отмечено, что ученый указывал на необходимость совокупного изучения письменных сочинений, фольклора и истории.

Освещены географические и топографические реалии в "Слове о полку Игореве" и летописных рассказах. Рассмотрена проблема установления местности, на которой происходили описанные в произведении события. Приведены результаты исследования истории конного похода по маршруту дружин Игоря.

Уперше розкрито складний процес підготовки "Слова о полку Ігоревім" до друку в 1792 - 1800 рр., на підставі якого реконструйовано мусін-пушкінський список "Слова" в орфо- та палеографічному планах. Наведено ритмічний виклад оригінального тексту та його переклад українською мовою. Надано тлумачення поетичних образів і натяків автора "Слова" в контексті історичних подій в Україні-Русі ХІ - ХІІ ст. Викладено особливості роботи над осмисленням "Слова" в 1792 - 1794 рр., 1795 - 1798 рр.

Впервые раскрыт сложный процесс подготовки "Слова о полку Игоревом" к печати в 1792 - 1800 гг., на основе которого реконструирован мусин-пушкинский список "Слова" в орфографическом и палеографическом планах. Приведены ритмическое изложение оригинального текста и его перевод на украинском языке. Дано толкование поэтических образов и намеков автора "Слова" в контексте исторических событий в Украине-Руси XI - XII вв. Изложены особенности работы над осмыслением "Слова" в 1792 - 1794 гг., 1795 - 1798 гг.

Впервые предложена реконструкция "Слово о полку Игореве" как фольклорного поэтического (рифмованного) произведения, выделена рифмованная фольклорная поэзия в текстах летописей. Предложены принципиально новые толкования "темных мест" и новые параллели ("Слово" и былины о Вольхе и Вольге в общебылинном контексте, "Слово" и украинская народная поэзия, "Слово" и кельтская мифология), в частности, очень близкие к "Слову" сербская песня и отрывок "Шах-намэ".

Рассмотрены лексемы "путь" и "дорога" в древней письменности славян, отражающей формирование в древнерусском языке того широкого спектра значений и мощного пласта фразеологии, которыми обладает слово "путь" в современном языке. Очевидно также, что слово "дорога" существенно позже обнаруживает себя в древних текстах, а в дальнейшем историческом движении семантики указанных лексем наблюдается их сближение и семантическое переплетение. Указано, что в настоящее время при сохранении и даже активизации многих семантических архетипов "поля пути" слово "дорога" едва ли не превосходит по активности слово "путь" и это указывает на то, что вербальный центр концепта переместился со слова "путь" на слово "дорога".

Розглянуто історичні передумови створення "Слова о полку Ігоревім". Досліджено питання щодо датування "Слова..." на підставі розшифрування історичної інформації, встановлено його історико-літературні джерела, зокрема розкрито зв'язок між літописними повістями стосовно Ігоревого походу та "Слова...". Висвітлено концепцію "Слова о полку Ігоревім" і визначено його місце в соціальному, політичному та культурному житті України-Руси наприкінці XII ст.

Рассмотрены исторические предпосылки создания "Слова о полку Игоревом". Исследованы вопросы, касающиеся датирования "Слова..." на основе расшифрования исторической информации, установлены его историко-литературные источники, в частности раскрыта связь между летописными повестями об Игоревом походе и "Словом...". Освещена концепция "Слова о полку Игоревом" и определено его место в социальной, политической и культурной жизни Украины-Руси в конце XII в.

Розглянуто питання зародження і становлення міст Київської Русі. Охарактеризовано давньоруські книгозбірні, зокрема бібліотеку Ярослава Мудрого, в системі інфосередовища міст Київської Русі. Проаналізовано фактори та джерела формування особливостей православної церкви в Україні в Х - XVIII ст. Висвітлено проблеми вивчення давньоруських міст Південно-Західної Русі в історіографічному аспекті, давньоруську спадщину Путивля у контексті розвитку туризму. Описано мотиви давньослов'янської міфології у "Слові о полку Ігоревім".

Рассмотрены вопросы зарождения и становления городов Киевской Руси. Охарактеризованы древнерусские книгохранилища, в частности библиотека Ярослава Мудрого, в системе инфосреды городов Киевской Руси. Проанализированы факторы и источники формирования особенностей православной церкви в Украине в X - XVIII ст. Освещены проблемы изучения древнерусских городов Юго-Западной Руси в историографическом аспекте, древнерусское наследие Путивля в контексте развития туризма. Описаны мотивы древнеславянской мифологии в "Слове о полку Игоревом".

Наведено матеріали досліджень з питань історіографічної спадщини українського народу, особливостей тваринного світу та мисливського побуту Київської Русі. Розглянуто "Слово о полку Ігоревім" як джерело відомостей з природо- та краєзнавства. Висвітлено тісний зв'язок між монументальною пам'яткою - Софією і літературним джерелом "Словом о полку Ігоревім", проаналізовано зображення елементів природи, головним чином тварин, на стінах Софії. Наведено гіпотезу М.Шарлеманя стосовно того, що автором даного літературного твору був сам князь Ігор.

Приведены материалы исследований по вопросам историографического наследия украинского народа, особенностей животного мира и охотничьего быта Киевской Руси. Рассмотрено "Слово о полку Игоревом" как источник данных по природо- и краеведению. Освещена тесная связь между монументальной памяткой - Софией и литературным источником "Словом о полку Игоревом", проанализированы изображения элементов природы, главным образом животных, на стенах Софии. Изложена гипотеза Н.Шарлеманя касательно того, что автором данного литературного произведения был сам князь Игорь.

Проаналізовано історичні зв'язки літопису "Слово о полку Ігоревім" з Новгород-Сіверщиною, літературні та культурні традиції регіону, мову видатної літературної пам'ятки. Уперше досліджено топонімічні паралелі до лексики "Слова о полку Ігоревім", що існують в даному регіоні. Виконано цілісний історіографічний аналіз перекладів, переспівів, досліджень, літературних ремінісценцій даного літопису, створених літераторами Новгород-Сіверщини. На підставі аналізу характерних особливостей мови регіону та існуючих на її території топонімів зроблено висновок про новгород-сіверське походження "Слова о полку Ігоревім" і його автора, про значний внесок літераторів до вивчення та популяризації даної пам'ятки.

Розглянуто дослідження географічних реалій походу сіверських полків у Половецький Степ навесні 1185 р. Ця кампанія Ольговичів, що оспівана у "Слові о полку Ігоревім" та детально описана у давньоруських літописах, понад два століття привертає увагу вчених, втім у ній ще залишається багато актуальних питань. Запропоновано ширше залучати дані різних хронологічних періодів та суміжних наукових дисциплін, у першу чергу - археології та топоніміки.

Проведен анализ "Слова о полку Игореве" ("Слова...") с точки зрения параллелей с античными эпическими поэмами, включая материалы троянского мифологического и легендарного циклов. Выявлено определенное количество соответствий между структурой и семантикой древнерусского памятника и античными эпическими поэмами. Высказано предположение о знакомстве автора "Слова...", по крайней мере, с некоторыми из них.