Предмет работы - анализ основных составляющих теории коллективных действий и ее эволюционная трансформация в современные экономические модели. Рассмотрены природа возникновения теории коллективных действий, ее значимость для современного социума, сфера ее использования, а также проанализированы ключевые недостатки. Изучен процесс развития теории коллективных действий, а именно взаимосвязь общественных стимулов различной природы и пиринговых взаимоотношений, что, в свою очередь, приводит к изменению экономической природы отношений в современном обществе. Также внимание уделено сущности викиномики, аргументирована трансформация теории коллективных действий в теорию викиномики с одновременным решением ключевых проблем, присущих теории коллективных действий, одной из которых выступает недостаточность информации. Раскрыты основные причины использования викиномики в современной бизнесе-среде в контексте перехода современного общества из постиндустриальной эры в эру информационную.

Досліджено сутність корпоратизації та її дескрипторів у системі секторального економічного розвитку. Досліджено економічний зміст корпоратизації в системі секторального економічного розвитку як процес інституціоналізації суспільно-економічних відносин на базі корпоративних форм. Узагальнено дескриптори моделей соціально-економічних систем та основні інституціональні характеристики капіталізму. Проаналізовано економічні інтереси держави, корпоративних суб'єктів господарювання й суспільства, що виникають під час корпоратизації. Обгрунтовано, що корпоративістська модель загалом передбачає, що провідна інституційна роль належить організованій діяльності союзу підприємців та держави, які взаємодіють здебільшого на засадах публічно-приватного партнерства. Встановлено, що принципами корпоратизації є принципи зацікавленості субієктів корпоративних інтеграційних відносин; формальної добровільної участі в корпоративних відносинах; цілісності й субординації умов корпоратизації; єдності об'єктивної та суб'єктивної сутності корпоративних інтеграційних відносин; розвитку корпоратизації; оптимального співвідношення корпоративної інтеграції на всіх рівнях ієрархії економічних систем. До основних конкретних принципів віднесено принципи: організації, управління, підприємництва, бухгалтерського обліку й інвестиційної діяльності; на міжнародному рівні - принципи порівняльних витрат і порівняльних переваг; глобальної зовнішньої економії; інтерналізації зовнішніх ефектів. Показано, що розвиток корпоратизації в аграрному секторі економіки підпорядкований як загальним економічним законам, так і специфічним закономірностям, які носять не всезагальний характер і можуть бути уточнені залежно від дії об'єктивних чинників. Серед основних закономірностей розвитку корпоратизації в аграрному секторі економіки визначено такі: взаємодоповнюваність суб'єктів корпоратизації за виробничим типом, розмірами, виробничими потужностями й виробничими функціями; оптимальна кількість корпорацій в економіці; зростання рівня бюрократизації управління в міру збільшення масштабу корпоративної інтеграції; еквівалентність економічних відносин між суб'єктами корпоратизації; раціональний рівень інтенсивності функціонування корпоративного суб'єкта господарювання та всіх його елементів; зниження частки сировини в структурі кінцевої продукції корпоративного суб'єкта господарювання; циклічна еволюція форм корпоративної взаємодії.