Висвітлено становлення і розвиток політичної економії. Описано функції політичної економії та її місце в системі економічних наук. Розкрито сутність економічної системи та її матеріальні засади, закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи. Розглянуто економічні відносини як форму та спосіб економічної системи, типи та моделі економічних систем, структуру економічної власності, особливості розвитку відносин власності в Україні за роки незалежності. Проаналізовано функції ринку й умови його функціонування та розвитку. Наведено соціально-економічну характеристику елементів ринку та умови їх формування в Україні. Особливу увагу приділено суб'єктам регульованої ринкової економіки.

Освещены становление и развитие политической экономии. Описаны функции политической экономии и ее место в системе экономических наук. Раскрыты сущность экономической системы и ее материальная основа, закономерности и этапы развития капиталистической экономической системы. Рассмотрены экономические отношения как форма и способ экономической системы, типы и модели экономических систем, структура экономической собственности, особенности развития отношений собственности в Украине за годы независимости. Проанализированы функции рынка и условия его функционирования и развития. Приведена социально-экономическая характеристика элементов рынка и условия их формирования в Украине. Особое внимание уделено субъектам регулированной рыночной экономики.

Наголошено на необхідності вивчення загальнотеоретичної основи економічних дисциплін - політекономії - як методологічної бази, а також підвищення теоретичного рівня підготовки спеціалістів вищої кваліфікації, які мають стати справжніми стратегами в розвитку економіки країни.

Запропоновано новий теоретико-методологічний підхід до розв'язання наукової задачі розширення концепції людського розвитку на основі універсальної ідеї задоволення потреб людини. У політекономічному аспекті проаналізовано ієрархічну систему потреб і з'ясовано критерії людського розвитку на базі розширеного тлумачення категорії "життєвий рівень". Виявлено теоретичні засади вибору еталонних значень критеріїв людського розвитку на основі застосування нормативного методу у визначенні ступеня задоволення потреб. Встановлено, що показник сукупних ресурсів на душу населення точніше відображає купівельну спроможність населення, ніж показник реального ВВП на душу населення, який традиційно застосовується в методиці Програми Розвитку ООН. Висвітлено методи врахування впливу на рівень доходів домогосподарств тіньових доходів та ступеня їх диференціації. Розроблено власну методику обчислення індексу людського розвитку для України, що дозволяє здійснювати регіональні та динамічні зіставлення рівнів розвитку людського потенціалу з науковою метою та для розробки напрямів соціально-економічної політики. Наведено рекомендації щодо використання результатів дослідження в науковому аналізі ступеня задоволення груп потреб, а також у практиці соціального планування.

Становлення нової реальності - інформаційного суспільства та мережевої економіки - ознаменувало початок глобальних ринкових трансформацій. Такі трансформації зумовлені технологічними зрушеннями та новаціями в інформаційно-комунікаційній сфері, але за своєю глибинною суттю пов'язані з необхідністю творчого осмислення нової соціально-економічної картини світу. Адекватною відповіддю на вітальний соціальний запит є формування релятивістської економічної теорії. Логіку Серединного шляху як класичне інституційне русло покликана сьогодні сформувати політична економія у широкому сенсі з допомогою теорії вартості - економічної цінності. Уявлення про предмет і метод політичної економії в широкому значенні як теорії соціально-економічної відносності актуалізовані в роботах К. Маркса та Ф. Енгельса. Але методологічні засади позитивного релятивізму закладені в економічній науці початково і кристалізовані в надрах класичної школи. У світлі класичного ціннісного підходу теорії марксизму та неокласичного синтезу, що претендують на роль ідейно-магістральних, виявляються маргінальними. Еволюція політико-економічних порядків суспільної життєдіяльності є ціннісно обумовленою. Її наукове осмислення як історичного процесу формоутворення вартості та ціни, розгортання ціннісного генетичного коду (інституційної конституції) - архітектоніки господарської системи є місією політичної економії у широкому розумінні. Відповідно, позитивно релятивістська політична економія у вузькому сенсі відображає повноту ціннісного осмислення місії суспільного вибору на кожному з базисних етапів процесу історичного розгортання буття інституційної архітектоніки. Арістотелівські творчі осяяння, пов'язані з передбаченням потрійної природи економічної цінності, інституційної архітектоніки господарювання, покликаної сформувати орієнтири доброчесного життя, становлять серцевину справжніх європейських цінностей. Послідовне розгортання ціннісного аналізу з необхідністю підводить економічну науку до прояснення суті та законів економічної гармонії - рівноважного функціонування та сталого розвитку господарських систем.

Подано ретроспективу класичних і новітніх концепцій і теорій вартості й цінності. Висунуто гіпотезу про всезагальність і складність ціннісних відносин. Визначено філософсько-загальнонауковий і економічний зміст цінності. Охарактеризовано тріалектику її загального, особливого й унікального. Розглянуто історичну коеволюцію діяльності та цінності в контексті співіснування й зміни еріепох розвитку людства. Запропоновано концептуальну і фундаментальну теоретичну модель (схему) загальної теорії цінності.