Проведено комплексне порівняльне дослідження президенціалізації систем правління у Білорусі та Казахстані. Запропоновано визначення, індикатори президенціалізації систем правління, а також здійснено індексний аналіз президенціалізації систем правління у цих країнах. З'ясовано особливості конституційних передумов (референдумів і реформ), місце урядів/урядових кабінетів, специфіку непрямих виборів депутатів верхніх палат парламентів (Білорусь, Казахстан) та непрямих виборів частини депутатів нижньої палати парламенту (Казахстан), а також особливості перебігу виборчого процесу; "партій влади" та партійних систем, політичної опозиції; політичної культури білоруського та казахського суспільств у контексті порівняльного аналізу президенціалізації систем правління в названих державах. Розкрито вплив президенціалізації систем правління на розвиток політичних режимів у цих країнах.

Исследованы сложившиеся научные подходы к понятию "электронное правительство". Освещены инициативы Казахстана в области внедрения и развития электронного правительства. Сопротивление государственной службы рассмотрено в качестве фактора, препятствующего развитию электронного правительства.

Досліджено еволюцію реалізації проєкту казахстанської політичної нації після розпаду Радянського Союзу, що мав за мету впорядкування етнодемографічного балансу та консолідацію різних етнічних груп навколо єдиної державної ідеології. Відзначено, що процес націєтворення в Республіці Казахстан характеризується насамперед прагненням органів державної влади спрямувати розвиток етнонаціональної ідентичності казахстанців у бік її гомогенізації. Доведено, що чинник мови мав неоднозначний вплив на динаміку ставлення жителів Республіки Казахстан до ідеї спільної казахстанської ідентичності та ідентифікації себе як членів єдиної політичної нації. З одного боку, ідеологія казахстанського білінгвізму / трилінгвізму подає мовне питання як функціонально пов'язане з проблематикою конкурентоспроможності казахстанської нації у цілому та її окремих складових на світовому і регіональному рівнях, а з іншого - казахська мова утверджується як єдина державна та ідентитет Казахстану. Це вступає у суперечність з одночасним збереженням статусу російської як другої офіційної мови.