Вперше у вітчизняній історіографії та політології здійснено спробу комплексно визначити роль та місце держав Близького та Середнього Сходу в системі міжнародних відносин після завершення Другої світової війни. Особливу увагу зосереджено на аналізі причин, перебігу та перспективних можливостей врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту. Висвітлено політику великих держав у регіоні з середини 40-х до кінця 90-х рр.

Досліджено процес ісламського відродження у XX ст. Проведено критичний аналіз виникнення та становлення даного релігійного руху та діяльності ідеологічних лідерів відновлення Ісламу. Проаналізовано політичний розвиток Близького Сходу і взаємини між мусульманським світом і західною цивілізацією. Встановлено внутрішні суперечності ісламської релігії, неоднозначність і багатогранність теоретичного вчення. З'ясовано причини виникнення конфлікту та протистояння між Ісламом і Заходом, обгрунтовано можливі шляхи їх співпраці. Розглянуто сучасні моделі ісламських держав, особливості їх політичного, суспільного та економічного розвитку. Охарактеризовано діяльність ісламських організацій та їх вплив на формування зовнішньої політики Заходу.

Исследован процесс исламского возрождения в XX в. Проведен критический анализ возникновения и становления данного религиозного движений и деятельности идеологических лидеров Ислама. Проанлизированы особенности политического развития Ближнего Востока и взаимосвязи между мусульманским миром и западной цивилизацией. Установлены внутренние противоречия исламской религии, неоднозначность и многогранность теоретического учения. Обоснованы причины возникновения конфликта и противостояния между Исламом и Западом, а также возможные пути их сотрудничества. Рассмотрены современные модели исламского государства, особености их политического, общественного и экономического развития. Охарактеризована деятельность исламских организаций и их влияние на формирование внешней политики Запада.

Охарактеризовано сучасні міжнародно-політичні процеси у близькосхідних країнах за умов формування глобального інформаційного суспільства. Проаналізовано особливості становлення міжнародних інформаційних відносин на Близькому Сході в історичній ретроспективі та на сучасному етапі. Показано вплив інформаційної революції на розвиток близькосхідного інформаційного середовища, розкрито роль інформаційно-пропагандистських засобів у близькосхідних конфліктах. Визначено особливості інформаційного забезпечення зовнішньої політики країн даного регіону. Висвітлено питання публічної дипломатії глобальних гравців і діаспорних спільнот, наведено матеріали про присутність України у близькосхідному інформаційному середовищі.

Охарактеризованы современные международно-политические процессы в ближневосточных странах в условиях формирования глобального информационного общества. Проанализированы особенности становления международных информационных отношений на Ближнем Востоке в исторической ретроспективе и на современном этапе. Показано влияние информационной революции на развитие ближневосточной информационный среды, раскрыта роль информационно-пропагандистских средств в ближневосточных конфликтах. Определены особенности информационного обеспечения внешней политики стран данного региона. Освещены вопросы публичной дипломатии глобальных игроков и диаспорных сообществ, даны материалы о присутствии Украины в ближневосточной информационной среде.

Досліджено вплив іракської кризи та процесу її урегулювання на курдську проблему в контексті етнополітичного конфлікту. Проаналізовано політику режиму С.Хусейна щодо курдів в 1990-х рр., діяльність основних політичних партій Іракського Курдистану за умов процесу трансформації системи міжнародних відносин на Близькому та Середньому Сході, еволюцію позицій Ірану, Сирії та Туреччини з даної проблеми. Висвітлено процес державотворення в Іраку після падіння режиму С.Хусейна, визначено позицію курдів з ключових проблем політичного врегулювання іракської кризи. Розглянуто політику США в Іраку та розкрито роль курдського чинника в процесі її формування та реалізації.

Розглянуто генезу, особливості, динаміку та наслідки мілітаризації близькосхідного регіону, досліджено її вплив на ситуацію в регіоні, на зовнішню та внутрішню політику країн Близького Сходу. Визначено вплив центросилової динаміки на Близькому Сході на процес його мілітаризації. В контексті компаративного переосмислення джерел встановлено ступінь впливу мілітаризації на національні, регіональні, міжнародні механізми забезпечення безпеки регіону, залежність цього процесу від політики провідних держав світу. Зроблено науково обгрунтований прогноз розвитку дестабілізувальних тенденцій на всіх структурних рівнях регіону. Визначено ступінь впливу мілітаризації на національні, регіональні, міжнародні механізми забезпечення безпеки регіону, залежність цього процесу від діяльності провідних країн світу. Виявлено шляхи подолання мілітаризації та особливості проведення конверсії.

Здійснено комплексний, багатоаспектний аналіз впливу процесів глобалізації на трансформацію арабських країн у політичному, економічному, інформаційному, безпековому та культурному вимірах. Увагу приділено демократизації арабських режимів, процесам регіональної інтеграції, вирішеню гендерного питання, розвитку інформаційно-комунікативних технологій і проблемам регіональної безпеки. Проаналізовано традиційні та структурні джерела нестабільності, а також вплив арабських "повстань" 2011 р. на геололітичну трансформацію близькосхідного регіону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф4(7США)64-(53) + Ф3(53) + Ф4(53)64

Рубрики:

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано взаємодії державних, регіональних міждержавних, недержавних акторів і діасиорних спільнот у системі міжнародних інформаційних відносин на Близькому Сході, досліджено вплив панісламської та панарабської ідеології на формування інформаційно-пропагандистських стратегій. Проведено комплексне дослідження інструментів реалізації міжнародної інформаційної політики: друкованих ЗМІ, сателітарного телебачення, кібер-ресурсів, акцентовано на конвергенції різних видів медіа. Наголошено на зростанні значення інформаційно-пропагандистської складової регіональних конфліктів. Проведено порівняльний аналіз інструментів реалізації публічної дипломатії країн регіону, акцентовано на здійсненні міжцивілізаційного діалогу, гуманітарній, культурній та освітній складовій. Класифіковано основні види стратегій публічної дипломатії, які притаманні для регіону. Зазначено про трансформацію ролі близькосхідної мусульманської діаспори у регіональних інформаційних відносинах, проаналізовано мережевість регіональної системи міжнародних інформаційних відносин.

Розкрито природу взаємозв'язку між транснаціональними революційними процесами та трансформацією міжнародно-політичної ідентичності міжнародних акторів. Проаналізовано характер взаємодії між вищезгаданою ідентичністю акторів регіонального співвідношення сил і специфікою їх участі в процесах формування останнього. Обгрунтовано використання методології, заснованої на теорії регіональних комплексів безпеки, у процесі дослідження процесів трансформації регіонального співвідношення сил. Висвітлено специфіку зміни ролі провідних акторів регіонального співвідношення сил у ситуації транснаціональних революційних процесів регіонального рівня. Окрему увагу приділено специфіці участі глобальних акторів (великих держав і наддержав) у формуванні динаміки такої трансформації. Запропоновано подальші напрями здійснення досліджень у цьому напрямі.

Зроблено спробу проаналізувати перспективи трансформації геополітичного простору Близького Сходу та Північної Африки під впливом подій "арабської весни". Приділено увагу глибинним причинам та результатам впливу "арабської весни" на регіональний баланс сил, впливу глобалізаційних процесів на ситуацію в регіоні, його участі у процесі регіоналізації, існуючим інтеграційним об'єднанням арабського світу, об'єктивним передумовам, що сприяють поглибленню інтеграції, новим інтеграційним ініціативам, розглянуто структурні проблеми регіональної системи міжнародних відносин. Наведено думки українських політиків, дослідників, дипломатів щодо наслідків "арабської весни". Зроблено висновок, що одним з важливих наслідків "арабської весни" має стати сплеск інтеграційних процесів в регіоні БСПА та поглиблення процесів регіоналізації.

Проаналізовано політику безпеки та оборони Турецької Республіки на сучасному етапі розвитку системи міжнародних відносин. Розглянуто основні виклики та загрози, що негативно впливають на перспективи стабільного розвитку Туреччини (курдський сепаратизм, радикальні ісламістські угруповання, громадянські конфлікти в Сирії та Іраку, протистояння регіональних центрів сили). Визначено завдання турецької безпекової політики, описано механізми їх реалізації. Досліджено тенденції розвитку безпекового сектору Туреччини (характер відносин з основними союзниками та партнерами і вплив на нього внутрішньополітичних трансформацій). Окремо схарактеризовано його військовий компонент у межах аналізу наявного стану збройних сил та окреслення перспективних проектів їх модернізації. Підкреслено, що основною точкою докладання безпекових зусиль для Туреччини сьогодні є Близький Схід, тоді як інші регіони мають другорядне значення. Такий стан справ є не дуже задовільним для забезпечення національних інтересів України. Втім, наша держава має перспективи активізувати партнерство з Туреччиною в межах співробітництва оборонно-промислових комплексів.

Викладено аналіз основних точок конфліктогенності в регіоні Близького Сходу після завершення "Арабської весни" та початку "Арабської зими" як періоду загострення суперечностей між ключовими групами держав регіону. Наголошено на тому, що поточний стан близькосхідної регіональної системи вказує на її високий рівень конфліктного потенціалу.

Висвітлено сутність кризи системи міжнародної безпеки в умовах російської агресії. Розглянуто Близькосхідно-Чорноморський простір як вузол глобальних суперечностей. Проаналізовано суперечливість європейського середовища безпеки в умовах російської загрози. Визначено чинники, що діють у напрямку руйнації існуючого світового ладу. Окрему увагу приділено трансформації стратегічної оборонної політики НАТО та питанням формування регіональної підсистеми міжнародної безпеки. Обгрунтовно потребу оновлення зовнішньополітичної доктрини України, уточнення порядку денного для європейської та євроатлантичної інтеграції України внаслідок змін міжнародного безпекового довкілля.

Висвітлено місце та роль Іракського Курдистану у системі сучасних міжнародних відносин. Визначено основні чинники розвитку взаємин курдської автономії в Іраку з її основними зарубіжними партнерами та їхній взаємозв’язок із відносинами Регіону Курдистан з центральною владою Іраку. Висвітлено історичні витоки курдської проблеми в Іраку, у тому числі в її міжнародних аспектах. Проаналізовано специфіку правового становища Регіону Курдистан як суб’єкта федерації, основні протиріччя між владою автономії та центральним урядом, зокрема, щодо територіального розмежування, у сфері безпеки та у питанні видобутку вуглеводнів. Показано, що особливий статус Іракського Курдистану зробив його де-факто суб’єктом сучасних міжнародних відносин. Висвітлено особливості відносин курдської автономії з її головним зарубіжним партнером – США, визначено основні характеристики взаємин Регіону Курдистан з впливовими регіональними державами.

Проаналізовано та систематизовано стан наукової розробки, джерельну базу і теоретико-методологічні засади дослідження близькосхідних конфліктів у двосторонніх взаєминах Французької Республіки та США. Досліджено близькосхідні конфлікти, які мають вагоме значення для франко-американських відносин і здійснюють безпосередній вплив на їх еволюцію. Доведено, що палестино-ізраїльський конфлікт, іракська криза, ліванська криза, іранська ядерна проблема, арабські революції, війна в Лівії та сирійська криза здійснили істотний вплив на франко-американські двосторонні відносини, від розвитку яких залежать трансатлантичні взаємини та міжнародні відносини в цілому. Зазначено, що впродовж 2002 - 2017 pp. у двосторонніх взаєминах між США та Францією відбувся перехід від фази протистояння (2002 - 2003 pp.) у поглядах щодо іракської кризи та примирення (2004 - 2006 pp.) до фази поглиблення взаємовигідного співробітництва (2007 - 2012 pp.) і формування франко-американського партнерства на Близькому Сході (2012 - 2017 pp.).

Висвітлено широкий спектр питань, пов'язаний з курдською проблемою на Близькому та Середньому Сході, що торкається різних рівнів та сфер міжнародних відносин. Визначено особливості впливу курдського фактору на політику як держав Близького та Середнього Сходу, так і позарегіональних гравців. Застосовано методи - порівняльно-історичний, політико-описовий, метод періодизації, статистичний, метод "кейс-стад", контент-аналіз, прогнозування, екстраполяція. Комплексно досліджено особливості курдського фактору в контексті іракської та сирійської криз, його вплив на політику КНР, динаміку політики ЄС щодо курдського питання. Запропоновано прогностичні сценарії розвитку ситуації на Близькому та Середньому Сході з урахуванням курдського фактору.

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади і документально-джерельну базу дослідження. Представлено теоретичні аспекти і методологічний інструментарій дослідження впливу проблеми міграції на міжнародні відносини. Уточнено понятійно-категорійний апарат дослідження, зокрема подано авторське визначення терміну "міграція" та "міграційна політика". Визначено особливості формування спільної міграційної політики ЄС, охарактеризовано стан дослідження проблематики міграційних тенденцій на сучасному етапі і джерельну базу. Проаналізовано сучасний стан міграційної політики Євросоюзу щодо країн Близького Сходу. Здійснено оцінку особливостей міграційних тенденцій біженців з країн Близького Сходу до ЄС та причин їх виникнення. Досліджено міжнародне співробітництво у сфері трудової міграції, яке стосується вирішення проблеми нелегальних мігрантів на території ЄС. Досліджено співробітництво ЄС з країнами Середземноморського партнерства у сфері міграції та визначено основні етапи розвитку цієї співпраці. Проаналізовано розвиток співробітництва Європейського Союзу з країнами Середземноморського партнерства. Обґрунтовано напрями взаємодії сторін щодо захисту південних кордонів ЄС і вирішенні проблем нелегальної міграції. Здійснено оцінку проблем міграції у відносинах ЄС з країнами Східного партнерства. Представлено історіографію розвитку Східного партнерства та розвиток співпраці ЄС з країнами Східного партнерства. Подано сучасний стан взаємодії ЄС та країн Східного партнерства у сфері міграції. Розглянуто проблеми та обґрунтовано перспективи взаємодії України та ЄС у сфері міграції в контексті реалізації Україною євроінтеграційної політики.