Висвітлено актуальні проблеми безпеки навколишнього середовища України. Розглянуто питання запобігання надзвичайних ситуацій, побудови екологічно безпечної політики як передумови сталого розвитку держави. Наведено класифікацію забруднювачів навколишнього середовища, описано методи контролю, визначено тенденції екологічно безпечного розвитку.

Освещены актуальные проблемы безопасности окружающей среды Украины. Рассмотрены вопросы предотвращения чрезвычайных ситуаций, построения экологически безопасной политики как предпосылки устойчивого развития государства. Приведена классификация загрязнителей окружающей среды, описаны методы контроля, определены тенденции экологически безопасного развития.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)021.11 + Х819(4УКР)112.011.028

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)021.110.8в4

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблематику дотримання прав людини, екологічної етики, відповідальності за збереження природної спадщини, стан виконання природоохоронного законодавства та захисту екологічних прав громадян. Проаналізовано резонансні події та проекти екологічних прав, а також наслідки Чорнобильської катастрофи.

Освещены проблематика прав человека, экологической этики, ответственности за сохранение природного наследия, состояние соблюдения природоохранного законодательства и защиты экологических прав граждан. Проанализированы резонансные события и проекты экологических прав, а также последствия Чернобыльской катастрофы.

Проаналізовано проблеми правового регулювання реалізації та захисту права грамадян на безпечне навколишнє природне середовище. Розглянуто сутність та зміст даного права, його об'єктний і суб'єктний склад. На підставі аналізу чинного законодавства визначено особливості реалізації права громадян на безпечні атмосферне повітря, земельні та водні ресурси, рослинний світ.

Проанализированы проблемы правового регулирования реализации и защиты права граждан на безопасную окружающую природную среду. Рассмотрены сущность и содержание данного права, його оббъектный и субъектный состав. На основе анализа действующего законодательства определены особенности реализации права граждан на безопасные атмосферный воздух, земельные и водные ресурсы, растительный мир.

Висвітлено конституційні та законодавчі засади державної політики у сфері забезпечення та захисту екологічних прав громадян. Розглянуто поняття, структуру та види екологічно-правового статусу людини. Системно викладено норми-принципи, обов'язки та юридичну відповідальність суб'єктів правовідносин і процесуально-правові гарантії у сфері реалізації екологічних прав громадян в Україні. Проаналізовано повноваження органів загальної компетенції та органів місцевого самоврядування, діяльність органів спеціальної компетенції, роль інститутів громадянського суспільства у забезпеченні даних прав. Наведено рекомендації щодо удосконалення національної політики та її нормативно-правового забезпечення.

Освещены конституционные и законодательные основы государственной политики в сфере обеспечения и защины экологических прав граждан. Рассмотрены понятия, структура и виды экологически-правового статуса человека. Системно изложены нормы-принципы, обязательства и юридическая ответственность субъектов правоотношений и процессуально-правовые гарантии в сфере реализации экологических прав граждан в Украине. Проанализированы полномочия органов общей компетенции и органов местного самоуправления, деятельность органов специальной компетенции, роль институтов гражданского общества в обеспечении данных прав. Приведены рекомендации по усовершенствованию национальной политики и ее нормативно-правового обеспечения.

Розглянуто особливості норм інституту конституційних засад екологічного права, які знайшли своє закріплення в Конституції Автономної Республіки Крим, проведено їх аналіз на предмет відповідності нормам Конституції України та щодо правильності характеру співвідношення застосованих законодавцем понять.

Рассмотрены особенности норм института конституционных основ экологического права, нашедшие свое закрепление в Конституции Автономной Республики Крым, выполнен их анализ на предмет соответствия нормам Конституции Украины и в отношении правильности характера соотношения примененных законодателем понятий.

Features of norms of institute of the constitutional bases of the ecological law, found the fastening in the Constitution of Autonomous Republic Crimea are considered, their analysis is executed for conformity to norms of the Constitution of Ukraine and concerning correctness of character of a parity of the concepts applied by the legislator.

Розкрито правові засади перевезень небезпечних вантажів (ПНВ), охарактеризовано органи виконавчої влади, які регулюють діяльність з ПНВ. Визначено умови ПНВ, наведено особливі вимоги в процесі ПНВ на прикладі перевезень бензину, моторного та дизельного пального. Висвітлено питання визначення рівня фізичного захисту ядерних установок і матеріалів, контролю за експортом, імпортом і транзитом товарів, перевезенням зброї, боєприпасів і вибухових матеріалів.

Раскрыты правовые основы перевозки опасных грузов (ПОГ), охарактеризованы органы исполнительной власти, регулирующие деятельность, связанную с ПОГ. Определены условия ПОГ, приведены особые требования при ПОГ на примере перевозки бензина, моторного и дизельного топлива. Освещены вопросы определения уровня физической защиты ядерных установок и материалов, контроля за экспортом, импортом и транзитом товаров, перевозки оружия, боеприпасов и взрывчатых материалов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)021.11

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)33 + Х859(4УКР)021.11

Рубрики:

Державне право окремих країн

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що національна безпека України забезпечується виваженою державною політикою, відповідно до прийнятих у встановленому порядку доктрин, концепцій і програм. Головними компонентами національної безпеки в екологічній сфері є техногенна безпека навколишнього середовища й екологічна безпека об'єктів. Основні напрямки державної стратегії з охорони довкілля та забезпечення сталого розвитку передбачають екологічно обгрунтоване розміщення виробничих сил та екологічно безпечний розвиток промисловості. У законі "Про охорону навколишнього природного середовища" відсутнє визначення екологічної безпеки, отже, запропоновано означити екологічну безпеку як стабільний стан навколишнього середовища, що забезпечує можливість покращання якості життя людей, захищеність від природних і техногенних катастроф, можливість стабільного прогресу суспільства та держави. Проблему безпеки в екологічній сфері України можна вирішити за умови комплексного застосування заходів політичного, еколого-економічного, правового, інженерно-технічного характеру.

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань щодо адміністративно-правових засад регулювання обмежень права громадян на екологічну інформацію. Визначено специфічні ознаки поняття "адміністративно-правове обмеження права". Наведено характеристику даних обмежень прав громадян на екологічну інформацію. Здійснено класифікацію адміністративно-правових обмежень цього права. Досліджено адміністративну відповідальність у системі гарантій права на екологічну інформацію. Проаналізовано адміністративну відповідальність за його протиправне обмеження. Запропоновано шляхи вдосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за протиправне обмеження даного права громадян.

Розглянуто теоретичні, законодавчі та методичні проблеми побудови та функціонування економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки (ЕБ) сільськогосподарської продукції. Досліджено структуру, зміст, основні етапи нормативного закріплення даного механізму як окремого міжгалузевого інституту права та законодавства. Наведено визначення й охарактеризовано головне поняття зазначеного механізму "екологічна безпека сільськогосподарської продукції". Обгрунтовано комплексність економіко-правового механізму забезпечення ЕБ сільськогосподарської продукції як зв'язок між її забезпечення та вимогами раціонального природокористування. Визначено, що складовими структури цього механізму є організаційно-правова, інституційна, функціональна й економічна підсистеми. Обгрунтовано необхідність удосконалення чинного законодавства України у цій сфері. Розроблено пропозиції щодо внесення змін до існуючих нормативно-правових актів та прийняття Закону України "Про економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції", Харчового Кодексу України та Довгострокової програми впровадження технологій ведення екологічно безпечного (органічного) сільського господарства.

Проведено комплексне дослідження адміністративно-правових заходів забезпечення екологічної безпеки, які застосовуються у діяльності міліції. Розроблено положення та рекомендації, спрямовані на удосконалення чинного законодавства України та поліпшення організації системи управління у зазначеній сфері за умов реформування українського суспільства. Розкрито зміст екологічної безпеки та ефективності її забезпечення. З'ясовано, що екологічна безпека є одним зі змістових елементів екологічної функції держави та як соціально-правове явище знаходиться у співвідношенні з громадським порядком, правопорядком, законністю, суспільною та державною безпекою, особистою безпекою громадян та благоустроєм. Встановлено, що правова концепція екологічної безпеки містить систему нормативно-правових актів різної юридичної сили, що регулюють дані відносини. Удосконалено систему засобів адміністративно-правового забезпечення екологічної безпеки, які застосовуються у діяльності міліції. Виявлено фактори, що сприяють підвищенню ефективності діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення екологічної безпеки та запропоновано шляхи її поліпшення. Обгрунтовано доцільність прийняття Закону України "Про екологічну безпеку в Україні", внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та внесення до чинного законодавства, що регулює відносини у сфері забезпечення екологічної безпеки, положень щодо встановлення відповідальності за екологічні правопорушення.

Досліджено правову природу, ознаки та юридичні поняття екологічної безпеки за умов планування та забудови міст України. Обгрунтовано наявність комплексного міжгалузевого інституту права екологічної безпеки. На підставі дослідження практики застосування екологічного та містобудівного законодавства розроблено організаційні засади правового механізму забезпечення безпеки у плануванні та забудові міст України. Визначено особливості застосування еколого-правової відповідальності у містобудівній діяльності.

Наведено визначення поняття, розкрито суть і правовий зміст права на безпечне навколишнє природне середовище. На підставі аналізу чинного законодавства з'ясовано особливості реалізації даного права у різних сферах природного користування, запропоновано класифікацію його видів. Сформульовано концептуальні положення, обгрунтовано нові пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання суспільних відносин з охорони, реалізації та захисту цього права.

Проведено комплексне дослідження правового становища контрольно-інспекційних органів в агропромисловому комплексі (АПК). Проаналізовано правові засади їх створення та функціонування, показано особливості здійснення ними своїх повноважень та адміністративно-юрисдикційної діяльності. Визначено сутність і проаналізовано чинне законодавство та практику правового регулювання діяльності державних сільськогосподарських інспекцій в Україні. Встановлено критерії віднесення контрольно-інспекційних органів до системи державних сільськогосподарських інспекцій, висвітлено шляхи удосконалення їх системи. Наведено пропозиції щодо покращання організаційної структури й уточнення повноважень цих органів. Проаналізовано правові засади здійснення адміністративної юрисдикції в агропромисловому комплексі. Обгрунтовано рекомендації щодо внесення змін до законодавства, спрямованих на оптимізацію діяльності органів адміністративної юрисдикції в агропромисловому комплексі.

Досліджено проблеми адміністративно-правової кваліфікації (АПК) деліктів, пов'язаних із порушенням права на інформацію про стан довкілля. Обгрунтовано авторське визначення АПК та її видів. Наведено основні правила та висвітлено особливості такої кваліфікації. Досліджено систему та повноваження суб'єктів АПК.

Висвітлено загальнотеоретичні засади та проблеми адміністративно-правового регулювання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Розкрито поняття, зміст і класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Визначено мету, завдання, функції та принципи адміністративно-правового регулювання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій. Наведено рекомендації щодо удосконалення взаємодії та координації суб'єктів адміністративно-правового регулювання в даній сфері.

Обгрунтовно шляхи удосконалення адміністративно-правового регулювання дозвільних відносин у сфері забезпечення екологічної безпеки. Висвітлено теоретико-правові засади забезпечення екологічної безпеки. Розкрито сутність екологічної безпеки та національної, які співвідносяться як загальне та спеціальне. Виділено характерні ознаки екологічної безпеки, сформульовано визначення даного поняття. Розглянуто правові засоби забезпечення екологічної безпеки, встановлені у чинному законодавствті (обмеження щодо здійснення тих видів господарської діяльності, які негативно впливають на екологію, погіршують її стан, а також запровадження контролю за дотриманням встановлених законодавством обмежень, які регламентуються дозвільним режимом). Проаналізовано чинне в Україні законодавство, розглянуто принципи та суб'єкти дозвільної діяльності у сфері забезпечення екологічної безпеки, описано її правові форми. Досліджено окремі процедури дозвільної діяльності у сфері забезпечення екологічної безпеки. Наведено рекомендації щодо удосконалення законодавства про регулювання відносин у сфері забезпечення екологічної безпеки.