Досліджено питання теоретичного та практичного характеру, пов'язані з розробкою заходів запобігання злочинам, що скоюються у сфері сімейно-побутових відносин. Надано кримінально-правову та кримінологічну характеристики даних злочинів, кримінологічну характеристику осіб, що скоюють дані злочині. Значну увагу приділено аналізу факторів, що зумовлюють скоєння злочинів у зазначеній сфері та безпосередніх обставин, які викликають конфлікт у сфері сімейно-побутових відносин. Наведено пропозиції щодо підвищення ефективності загальносоціального, спеціального та індивідуального запобігання злочинам, визначено основні напрямки здійснення попереджувальної діяльності органами внутрішніх справ. Запропоновано заходи щодо вдосконалення організації взаємодії суб'єктів запобігання злочинам у сфері сімейно-побутових відносин.

Розглянуто питання адміністративно-правової регламентації забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Розкрито загальноправові підходи до забезпечення проведення цих змагань в Україні та Польщі. Наведено коментар окремих інститутів і норм Кримінального кодексу України, що стосуються найбільш загрозливих злочинів, імовірність яких за умов змагань є найбільш високою.

Визначено місце і роль віктимної поведінки жінок у механізмі злочинної поведінки, проаналізовано різноманітні віктимогенні ситуації. Розглянуто стан, структуру, динаміку та детермінанти насильницьких, корисливих і корисливо-насильницьких злочинів, потерпілими від яких є жінки, на підставі емпіричих даних визначено рівень їх латентності. Розкрито віктимологічні особливості поведінки жінок у разі вчинення насильницьких, корисливих і корисливо-насильницьких злочинів, запропоновано новий підхід щодо типологізації такої поведінки. Удосконалено класифікацію жінок-жертв, яка раховує їх типологічні поведінкові характеристики, спосіб життя, професійну діяльність, соціальний статус, сукупність фізичних і психологічних особливостей та особистісних якостей. Проаналізовано заходи загальносоціальної та спеціальної віктимологічної профілактики злочинів, учинених щодо жінок, наведено пропозиції з їх удосконалення.

Проаналізовано причини злочинності, що випливають суто з ментальності людини, нації, народу, зокрема від: расової приналежності; релігійних переконань; рівня войовничості; відчуття меншовартості, неповноцінності; заздрості. Охарактеризовано поняття ментальності та моралі. Наведено перелік, зміст і значення основних функцій моралі та їх вплив на ментальні причини злочинності.

Проаналізовано роль жертви у генезі злочину. Проаналізовано найхарактерніші підходи до цього питання. Вивчено думки провідних вітчизняних і зарубіжних науковців. Зроблено висновок, що особа жертви та її поведінка часто значною мірою впливають на формування злочинного наміру майбутнього злочинця, а подеколи й породжують останній. Відтак, як видається, здійснюючи чіткіший та активніший вплив на осіб, які за своїми моральними, соціальними, правовими та іншими характеристиками мають реальну можливість стати жертвами злочинних посягань, можна було б досягти істотного зниження кількості останніх, або хоча б зменшити негативні наслідки таких посягань.