Досліджено проблеми процесуального керівництва прокурора досудовим розслідуванням. Розкрито сутність, правові основи, завдання, предмет і межі керівництва прокурора досудовим розслідуванням. Проаналізовано повноваження прокурора під час здійснення керівництва органами досудового розслідування, його форми та методи, функції, а також засоби прокурорського реагування на порушення законності в процесі прийняття процесуальних рішень. Запропоновано шляхи оптимізації роботи прокуратури щодо керівництва органами досудового розслідування. Визначено тактичні та методичні рекомендації щодо реагування прокурора під час відкриття кримінальних проваджень, керівну діяльність прокурора в провадженні слідчих (розшукових) дій. Розроблено теоретичну модель реалізації результатів негласних слідчих (розшукових) дій під час кримінального провадження, встановлено положення фіксації матеріалів як доказів у межах кримінального провадження за конкретним кримінальним правопорушенням. Розкрито положення щодо забезпечення прокурором процесуального керівництва під час обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина у разі проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Визначено кримінально-процесуальні форми та функції, які виконує прокурор в процесі реалізації негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні як сторона процесу в досудовому розслідуванні.

Досліджено правові та практичні аспекти реалізації прокурором кримінальної процесуальної компетенції у досудовому провадженні. На підставі аналізу співвідношення понять "компетенція", "компетенція прокурора", "повноваження", "предмет відання", "компетентність" сформульовано узагальнене поняття "кримінальної процесуальної компетенції прокурора у досудовому провадженні", на підставі якого визначено структурні елементи кримінальної процесуальної компетенції прокурора в досудовому провадженні та досліджено їх функціональне призначення та взаємозв'язок. Визначено поняття, сутність та перелік кримінальних процесуальних функцій, які реалізує прокурор у досудовому провадженні. Наведено визначення та проаналізовано сутність предмета відання прокурора у досудовому провадженні, окреслено та досліджено коло повноважень, які прокурор здійснює у досудовому провадженні. Визначено та досліджено обсяг і межі кримінальної процесуальної компетенції прокурора у досудовому провадженні та встановлено взаємозв'язок цих понять. На основі вивчення наукової літератури, досвіду зарубіжних країн, законотворчої діяльності державних органів і наявної практики реалізації кримінальної процесуальної компетенції прокурора у досудовому провадженні, запропоновано пропозиції щодо внесення змін до кримінального процесуального законодавства України, які мають на меті вдосконалення діяльності органів прокуратури у досудовому провадженні.

Розкрито повноваження прокурора зі здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням (ДР), зокрема висвітлено питання організації та планування прокурором процесу ДР, визначено його напрями і координації діяльності слідчих та працівників оперативних підрозділів. Окрему увагу приділено додержанню вимог законів щодо підстав і порядку повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у процесі застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зупиненні та закінченні ДР тощо. Висвітлено криміналістичну тактику та методику розслідування окремих груп кримінальних правопорушень: проти життя та здоров'я особи, власності, виборчих, трудових й інших особистих прав та свобод людини та громадянина, господарської та службової діяльності тощо. Розглянуто особливості участі прокурора у судовому кримінальному провадженні за видами злочинів. Запропоновано структурно-логічні схеми ДР.

Розглянуто деякі питання нагляду прокурора за додержанням законів під час проведення досудового розслідування. Здійснено аналіз чинного національного та міжнародного кримінального процесуального законодавства, справ, розглянутих Європейським судом з прав людини, точок зору науковців з приводу ключових аспектів діяльності прокурора в конкретному кримінальному провадженні. Надано виклад сучасних тенденцій нормотворення та правозастосування, заснований на існуючих законодавчих ініціативах, висновках практиків щодо недоліків нормативної бази та даних офіційної статистики відповідно. Запропоновано авторську класифікацію проблем, що виникають в контексті наглядової діяльності прокурора у кримінальному провадженні.

Розкрито зміст процесуальних документів прокурора на початковому етапі досудового розслідування, під час проведення слідчих (розшукових) дій, на етапах повідомлення особі про підозру та закінчення досудового розслідування. Увагу приділено процесуальним документам військових прокурорів, міжнародному співробітництву під час досудового розслідування та спеціальному досудовому розслідуванню. Розглянуто питання застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, відновлення досудового розслідування, надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом.

На підставі розгляду уявлень про доказування у кримінальному провадженні у КПК України розкрито особливості реалізації прокурором своїх повноважень під час доказування на досудовому розслідуванні. Розкрито сутність управлінських відносин між прокурором - процесуальним керівником досудового розслідування та слідчим. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення діяльності прокурора шляхом систематичного вивчення ним планів розслідування, що складає слідчий, і з урахуванням вказівок прокурора щодо кримінального провадження.

Розглянуто питання процесуальної діяльності прокурора зі здійснення кримінального переслідування за вчинення умисних вбивств: особливості його повноважень зі здійснення нагляду за додержанням законів при розслідуванні кримінальних справ зазначеної категорії та специфіку підтримання державного обвинувачення, правильного застосування при цьому прокурором норм кримінального права. Вперше докладно, з позицій практичної реалізації конституційних засад, відображено роль прокурора на двох стадіях кримінального судочинства у досудовому слідстві та судовому розгляді кримінальної справи про умисні вбивства.

Висвітлено правові, теоретичні та прикладні аспекти проведення досудового розлідування, а також місце та роль в ньому прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Розкрито юридичну природу, зміст і призначення кримінальних процесуальних функцій, що виконуються прокурором на зазначеній стадії кримінального провадження: загальнопроцесуальної, основних і додаткових. Увагу приділено особливостям взаємодії прокурора зі слідчим суддею. Наведено пропозиції щодо усунення прогалин і колізій в окремих законодавчих нормах, що регулюють ці питання.

На підставі аналізу чинного законодавства, спеціальної літератури, прокурорської практики розглянуто проблемні моменти участі прокурора в доказуванні у разі повідомлення про підозру під час досудового розслідування. Визначено достатність доказів для повідомлення про підозру як таку сукупність доказів, яка призводить прокурора (слідчого) до однозначного висновку про вчинення кримінального правопорушення певною особою за відсутності обставин, що виключають кримінальну відповідальність, а також можуть спричинити звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Охарактеризовано здійснення прокурором функції процесуального керівництва досудовим розслідуванням, обгрунтовано її значущість та необхідність розмежування функцій процесуального керівництва досудовим розслідуванням та нагляду за додержанням законів у діяльності правоохоронних органів, яка не пов'язана з проведенням досудового розслідування.

На основі аналізу законодавства, вітчизняної та зарубіжної правозастосовної практики, а також літературних джерел комплексно досліджено проблеми кримінально-процесуальної діяльності прокурора на стадії досудового розслідування. Розглянуто історико-правові передумови участі прокурора у кримінальному судочинстві. Запропоновано концептуальні засади реалізації прокурором функції обвинувачення за умов реалізації нового Кримінального процесуального кодексу України, зокрема на етапі розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, у зв’язку з проведенням окремих слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, ужиттям заходів забезпечення кримінального провадження, а також прийняттям окремих процесуальних рішень. Висвітлено окремі дискусійні питання участі прокурора в особливих порядках кримінального провадження.

Висвітлено проблеми дослідження початку досудового розслідування на сучасному етапі кримінального правозастосування після реформуванняя кримінального законодавства відповідно до європейських стандартів. Окреслено основні напрями дослідження: зміна нормативної моделі початку досудового розслідування за чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, публічно-правова природа початку досудового розслідування, особливості організації початку досудового розслідування в кримінальному процесі зарубіжних країн, особливості кримінального процесуального пізнання на початковому етапі досудового провадження, специфіка початку досудового розслідування щодо осіб, які користуються кримінальним процесуальним імунітетом, забезпечення прав учасників кримінального провадження на початку досудового розслідування, відомчий контроль на початку досудового розслідування, прокурорський нагляд на початку досудового розслідування, судовий контроль на початку досудового розслідування тощо. Запропоновано шляхи до формування ефективної системи досудового розслідування.

Досліджено проблемні питання, що виникають під час реалізації прокурором права укладати угоди про визнання винуватості з підозрюваним чи обвинуваченим. Проаналізовано наукові позиції, а також правові норми вітчизняного законодавства та міжнародні стандарти, якими регламентовані диспозитивні засади участі прокурора в організації медіації в кримінальному судочинстві. Надані деякі пропозиції щодо вдосконалення положень кримінального процесуального законодавства з окреслених питань.

Розглянуто теоретичні питання розмежування функцій прокурора під час досудового розслідування, а також проблемні питання його ролі в доказуванні на стадії досудового розслідування, наведено шляхи їх вирішення. Визначено поняття форми участі прокурора в доказуванні під час провадження досудового розслідування як особливі способи вчинення ним пошуково-пізнавальної діяльності. Ці форми полягають у здійсненні безпосередньо прокурором слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій або дачі вказівок чи доручень слідчому, керівнику органу досудового розслідування, оперативному підрозділу, спрямованих на збір і перевірку доказів із метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження. Розглядаючи безпосередню форму участі прокурора в доведенні, увагу приділено таким із них, як участь прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій і проведення слідчих (розшукових) дій особисто прокурором. Досліджено діяльність прокурора в доведенні обставин, що обгрунтовують прийняття окремих процесуальних рішень: застосування запобіжних заходів і повідомлення про підозру.

Розглянуто науково-практичні засади процесуального керівництва прокурора досудовим розслідуванням. Комплексно вивчено нормативні засади, тенденції та проблеми правозастосування у досліджуваній сфері. Проаналізовано генезу процесуального керівництва на території сучасної України. Розроблено класифікацію повноважень, рішень та вказівок процесуального керівника. Сформульовано ідею регламентації презумпції одночасного взаємного відкриття матеріалів сторонами. Встановлено необхідність надання прокуророві права, за погодженням з керівником органу досудового розслідування, доручати проведення окремої процесуальної дії слідчому, який не здійснює досудове розслідування кримінального провадження, з метою забезпечення розумності строків розслідування. Внесено пропозиції з удосконалення кримінального процесуального законодавства з метою оптимізації умов діяльності прокурора з процесуального керівництва.

Досліджено теоретичні, правові й організаційні основи прокурорського нагляду за додержанням законів на початковому етапі досудового розслідування. Визначено роль прокурора на цьому етапі. Проаналізовано зміни в цьому напрямі діяльності прокурорів у контексті реформування початкового етапу досудового розслідування.

Здійснено перше у вітчизняній науці комплексне дослідження теоретичних, нормативно-правових та організаційних засад здійснення повноважень прокурором у частині проведення слідчих (розшукових) дій. З'ясовано сутність здійснення повноважень прокурором у частині проведення слідчих (розшукових) дій, розкрито завдання та повноваження прокурора в цій частині. Висвітлено сучасний стан здійснення повноважень прокурором у частині проведення слідчих (розшукових) дій, визначених главою 20 КПК України, та негласних слідчих (розшукових) дій. Викладено специфіку здійснення повноважень прокурором у зв'язку з проведенням слідчих (розшукових) дій під час судового провадження. Визначено особливості здійснення повноважень прокурором у частині проведення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування кримінальних проступків. Запропоновано напрями вдосконалення здійснення повноважень прокурором при проведенні слідчих (розшукових) дій.

Досліджено сучасні правовідносини, що виникають у досудовому розслідуванні у зв’язку з реалізацією кримінальних процесуальних функцій прокурорського нагляду, відомчого та судового контролю. Здійснено теоретичне осмислення місця і ролі наглядової та контрольних функцій у досудовому розслідуванні, визначено основні проблеми, пов’язані з їх реалізацією, а також окреслено напрямки їх подальшого наукового та законодавчого вдосконалення. Наведено авторське визначення таких кримінальних процесуальних понять: «прокурорський нагляд у досудовому розслідуванні», «відомчий контроль у досудовому розслідуванні», «судовий контроль у досудовому розслідуванні» та розкрито співвідношення між ними; визначено функціональне призначення наглядово-контрольних органів досудового розслідування як обов’язкової частини цієї стадії кримінального провадження; проаналізовано функціональні аспекти зазначених видів діяльності, виявлено суттєві прогалини в їх правовому регулюванні та розроблено конкретні пропозиції щодо подальшого законодавчого удосконалення. За результатами аналізу законодавчих новел підготовлено пропозиції про внесення змін і доповнень до чинного КПК України з метою вдосконалення процесуального статусу слідчого судді та регламентації процесуального порядку проведення ним судово-контрольних проваджень; доведено потребу щодо утворення у судовій системі України самостійної підсистеми для виконання виключно судово-контрольної функції з обов’язковим формуванням у цій підсистемі ще й судів другої інстанції. Зауважено, що прокурорський нагляд, відомчий і судовий контроль у досудовому розслідуванні – це специфічні види кримінальної процесуальної діяльності, спрямовані на забезпечення всебічного, повного і неупередженого розслідування кримінальних правопорушень слідчими та виключення при цьому будь-яких порушень прав фізичних осіб, залучених чи допущених до кримінального провадження. Одержані результати можуть бути використані у науково-дослідній сфері під час здійснення подальшої наукової розробки питань наглядової і контрольних видів діяльності у досконалому розслідуванні; у сфері правотворчості для вдосконалення нормативного врегулювання прокурорсько-наглядової та відомчої і судової контрольних видів діяльностей у досудовій стадії кримінального провадження.

Досліджено роль прокурора у спеціальному досудовому розслідуванні (in absentia). Висвітлено стан наукового дослідження участі прокурора під час спеціального досудового розслідування (in absentia). Розглянуто витоки становлення та розвитку законодавства щодо участі прокурора під час спеціального досудового розслідування (in absentia). Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо участі прокурора під час спеціального досудового розслідування (in absentia). Визначено роль прокурора в ініціюванні спеціального досудового розслідування (in absentia). Здійснено аналіз процесуального керівництва спеціальним досудовим розслідуванням (in absentia). Враховуючи особливості спеціального досудового розслідування (in absentia), надано визначення процесуального керівництва спеціальним досудовим розслідуванням - це комплекс контрольно-наглядових, організаційно-розпорядчих, кримінальних процесуальних та інших повноважень, які реалізуються безпосередньо прокурором і полягають у виконанні процесуальних дій, та скеровуванні досудового розслідування з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та захисту прав учасників кримінального провадження, зокрема тих, які відсутні під час його здійснення. Охарактеризовано роль прокурора під час закінчення спеціального досудового розслідування (in absentia). Висвітлено міжнародно-правові аспекти участі прокурора у забезпеченні прав підозрюваного у спеціальному досудовому розслідуванні (in absentia). Надано ґрунтовну оцінку участі прокурора у спеціальному досудовому розслідуванні щодо осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території України або в районі проведення ООС. Окреслено проблемні питання оскарження процесуальних рішень, прийнятих за результатами спеціального досудового розслідування, і надано пропозиції з цього питання. Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо ролі прокурора у спеціальному досудовому розслідуванні (in absentia).

Досліджено процесуальні засади участі прокурора у кримінальних провадженнях про корупційні злочини. Розкрито генезу участі прокурора у провадженнях про корупційні злочини. Висвітлено стан дослідження проблеми участі прокурора у кримінальних провадженнях про корупційні злочини. Розглянуто методологічні підходи дослідження участі прокурора у кримінальних провадженнях про корупційні злочини. Застосовуючи комплексний підхід, у дослідженні використано велику кількість методів, серед яких особливу увагу приділено методам синтезу (теоретичний та емпіричний), дедукції, порівняльно-правовому та прогностичному. Визначено процесуальні основи участі прокурора на досудовому розслідуванні корупційних злочинів. Проаналізовано повноваження прокурора під час судового розгляду справ про корупційні злочини. Охарактеризовано участь прокурора на стадіях оскарження судових рішень у справах про корупційні злочини. Висвітлено міжнародне співробітництво прокурора у кримінальних провадженнях про корупційні злочини. Досліджено зарубіжний досвід участі прокурора у кримінальних провадженнях про корупційні злочини. Надано пропозиції щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства щодо участі прокурора у кримінальних провадженнях про корупційні злочини.