У контексті міжнародних договорів, а також національного кримінального законодавства України уперше проаналізовано один із видів міжнародних злочинів - значні порушення міжнародного гуманітарного права. Розглянуто зміст міжнародних злочинів, спрямованих на порушення міжнародного гуманітарного права, наведено рекомендації щодо імплементації положень даного права в кримінальне законодавство країни.

В контексте международных договоров, а также национального криминального законодательства Украины впервые проанализирован один из видов международных преступлений - серъезные нарушения международного гуманитарного права. Рассмотрено содержание международных преступлений, направленных на нарушение международного гуманитарного права, приведены рекомендации по имплетации положений данного права в криминальное законодательство страны.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)524 + Х919.7 + Х911.5

Рубрики:

Історія

Порушення законів і звичаїв війни. Військові злочини

Захист прав біженців та переміщених осіб

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни. На основі чинного національного законодавства та міжнародних документів розглянуто комплекс питань, пов'язаних з визначенням об'єкта та предмета злочину, об'єктивної сторони та суб'єктивних ознак складу злочину, передбаченого у ст.438 КК України. Розкрито особливості кваліфікації та шляхи вдосконалення ознак цього складу злочину.

Освещены проблемы криминальной ответственности за нарушение законов и обычаев войны. На основе действующего национального законодательства и международных документов рассмотрен комплекс вопросов, связанных с определением объекта и предмета преступления, объективной стороны и субъективных признаков состава преступления, предусмотренного в ст.438 КК Украины. Раскрыты особенности квалификации и пути усовершенствования признаков этого состава преступления.

На підставі дослідження кримінального законодавства України й інших держав, відповідних міжнародних договорів проаналізовано міжнародні воєнні й інші злочини, пов'язані з порушенням законів і звичаїв війни. Розглянуто ознаки, за якими слід розмежовувати склади цих злочинів і зміст складів інших злочинів, близьких до даних міжнародних злочинів. Увагу приділено системі та видам покарань за воєнні злочини, забороненим методам ведення воєнних дій, незаконному використанню символіки Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, тероризму, геноциду, злочинам проти людяності. Наведено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України в даній сфері.

На основе исследования криминального законодательства Украины и других государств, соответствующих международных договоров проанализированы международные военные и другие преступления, связанные с нарушением законов и обычаев войны. Рассмотрены признаки, по которым следует разграничивать составы этих преступлений и содержание составов других преступлений, близких к данным международным преступлениям. Уделено внимание системе и видам наказаний за военные преступления, запрещенным методам ведения военных действий, незаконному использованию символики Красного Креста и Красного Полумесяца, терроризму, геноциду, преступлениям против человечности. Даны предложения по усовершенствованию криминального законодательства Украины в данной сфере.

Наведено погляди сербських науковців на проблеми міжнародного гуманітарного права. Висвітлено норми міжнародного гуманітарного права у контексті сучасних реалій. Показано значення встановлення кримінальних мотивів. Розглянуто питання порушення норм гуманітарного права. Увагу приділено принципу встановлення вини, праву на законний судовий процес, командній відповідальності.

Приведены взгляды сербских ученых на проблемы международного гуманитарного права. Освещены нормы международного гуманитарного права в контексте современных реалий. Показано значение установления криминальных мотивов. Рассмотрены вопросы нарушения норм гуманитарного права. Внимание уделено принципу установления вины, праву на законный судебный процесс, командной ответственности.

Наведено основні складові саморобних вибухових пристроїв, їх основні типи й елементи, принципи приведення в дію, основні принципи, методи та порядок проведення обшуку потенційно небезпечної ділянки місцевості, ознаки наявності саморобних вибухових пристроїв на місцевості, порядок доповіді при виявленні цих ознак, а також результати аналізу досвіду застосування саморобних вибухових пристроїв незаконними збройними формуваннями в Афганістані, Іраку та у районі проведення антитерористичної операції. На основі результатів аналізу обгрунтовані напрями удосконалення протидії застосуванню саморобних вибухових пристроїв.

Порушено теоретичні аспекти імплементації норм про воєнні злочини у законодавство України на прикладі зарахування їх до кримінального законодавства країн Європейського Союзу. Проаналізовані норми входять до складу Кримінальних кодексів країн Балтії, Грузії, Молдови відповідно до вимог Римському статуту Міжнародного кримінального суду.

Досліджено проблеми імплементації норм міжнародного кримінального права про воєнні злочини в національне кримінальне законодавство України. Запропоновано авторське визначення воєнного злочину у кримінальному праві України. Визначено перелік воєнних злочинів, за вчинення яких установлено кримінальну відповідальність, запропоновано розмістити їх в окремому розділі Особливої частини Кримінального кодексу України. Проаналізовано ознаки складів воєнних злочинів на предмет їх змісту та відповідності чинним міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Зроблено висновок про те, що Україна хоч і криміналізувала більшість воєнних злочинів, передбачених у міжнародному кримінальному праві, однак зміст чинних положень кримінального закону не дозволяє стверджувати, що вони відповідають положенням міжнародного кримінального права про відповідальність за воєнні злочини. Запропоновано авторські редакції статей Кримінального кодексу України про відповідальність за воєнні злочини.

Розглянуто міжнародно-правові, кримінально-правові і кримінальні процесуальні питання відповідальності за вчинення воєнних злочинів, особливості фіксування ходу та результатів їх досудового розслідування. Розкрито напрями та форми взаємодії міжнародних інституцій із правоохоронними органами й органами кримінальної юстиції України під час розслідування воєнних злочинів. Увагу приділено розвитку міжнародної та національної систем забезпечення дотримання законів і звичаїв війни: генеза нормативного змісту воєнних злочинів; розвиток національних кримінально-правових засобів запобігання воєнним злочинам; особливості імплементації норм міжнародного гуманітарного права в кримінальне законодавство зарубіжних країн. Розглянуто кримінально-правову модель воєнних злочинів за законодавством України: об’єктивні ознаки воєнних злочинів; суб’єктивні ознаки воєнних злочинів; критерії відмежування воєнних злочинів від суміжних складів кримінальних правопорушень; заходи кримінально-правового впливу за порушення законів і звичаїв війни. Зазначено міжнародні інституції з розслідування воєнних злочинів та їхня взаємодія з правоохоронними органами й органами кримінальної юстиції України: становлення та загальна характеристика міжнародної кримінальної юстиції; розслідування та розгляд справ у Міжнародному кримінальному суді як органі міжнародної кримінальної юстиції.