Описується організація художньо-естетичної інформації в навчальній структурі культурологічних дисциплін, художньо-естетична орієнтація системи гуманітарних дисциплін у структурі професійної підготовки майбутнього вчителя, а також соціокультурна парадигма визначення поняття етнічної спільноти в системі новітніх етнологічних досліджень тощо. Висвітлюється соціальна міфотворчість як культурне явище, літургія - як духовне. Аналізується формування толерантності між етнічними меншинами як засіб цілісності українського суспільства.

Розглядаються актуальні проблеми сучасної культурології, зокрема Придунав'я, в різних аспектах: історичному, етнологічному, філологічному тощо, підводяться підсумки експериментальних досліджень. Робиться спроба з'ясування нелінійності культурного процесу. Описується художнє аматорство у процесі гуманізації особи, феномен багатонаціонального мовлення Придунав'я, гуманітарні технології в системі культури та мистецтва, метаморфози комічного в естетиці українського кіномистецтва, а також методологічні принципи викладання курсу "Українська та зарубіжна культура" тощо.

Раскрыты такие понятия, как культура, деятельность, цивилизация, хронотоп, герой, язык-интегратор культуры, традиции, идеалы, нормы, ценности и парадигмы культуры. Представлены очерки о некоторых важнейших исторических типах культур: архаической, древней, средневековой и культуре Нового времени. Охарактеризованы наиболее заметные черты культуры ХХ в.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч111.0

Рубрики:

Загальні питання з культурології

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання формування феномену естетичного у філософії Аристотеля. Описано соціальні функції мистецтва в музичній естетиці Т.Адорно. Розкрито евристичне значення соборності для дослідження української історії. Проаналізовано особливості формування соціальної субстанційності людини техногенної цивілізації в контексті античності - середньовіччя - Відродження. Визначено взаємозв'язок моралі та економіки в теоріях самобутнього розвитку та сучасних теорій модернізації. Висвітлено культуротвірну діяльність політичної еліти доби українського бароко, інтерпретаційні тенденції в кіномистецтві ХХ ст.

Рассмотрены вопросы формирования феномена эстетического в философии Аристотеля. Описаны социальные функции искусства в музыкальной эстетике Т.Адорно. Раскрыто эвристическое значение соборности для исследования украинской истории. Проанализированы особенности формирования социальной субстанционности человека техногенной цивилизации в контексте античности - средневековья - Возрождения. Определена взаимосвязь морали и экономики в теориях самобытного развития и современных теорий модернизации. Освещены культуротворческая деятельность политической элиты эпохи украинского барокко, интерпретационные тенденции в киноискусстве ХХ ст.

Проаналізовано соціокультурну концепцію товариства "Просвіта" у контексті рухів та ідей Східної Галичини наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Визначено вплив соціально-культурної сфери на соціалізацію особистості. Розглянуто питання культури медійного простору сучасності, інтернет як простір соціогрупових відносин.

Проанализирована социокультурная концепция общества "Просвита" в контексте движений и идей Восточной Галиции конца ХІХ - начала ХХ ст. Определено влияние социально-культурной сферы на социализацию личности. Рассмотрены вопросы культуры медийного пространства современности, интернет как пространство социогрупповых отношений.

Наведено перелік спеціальностей і розглянуто проблематику досліджень за новими галузями науки - "культурологія" і "соціальні комунікації".

Приведен перечень специальностей и рассмотрена проблематика исследований по новым отраслям науки - "культурология" и "социальные коммуникации".

Наведено матеріали досліджень з проблем культури, філософії, гуманізму, релігії, милосердя, освіти та виховання. Розкрито роль духовної еліти в розвитку культурології. Висвітлено питання становлення музичної регіональної історіографії, її тенденції, напрямки, періодизацію, викладено теорію змін етапів у музичному історичному процесі. Розкрито актуальні аспекти культурології Донбасу, виявлено генетичні зв'язки національної культури, проаналізовано художні культурно-історичні риси регіону.

Приведены материалы исследований проблем культуры, философии, гуманизма, религии, милосердия, образования и воспитания. Раскрыта роль духовной элиты в развитии культурологии. Освещены вопросы становления музыкальной региональной историографии, ее тенденции, направления, периодизация, изложена теория изменений этапов в музыкальном историческом процессе. Раскрыты актуальные аспекты культурологии Донбаса, выявлены генетические связи национальной культуры, проанализированы культурно-исторические черты региона.

Розглянуто питання діагностики громадянських якостей особистості молодших школярів у практичному аспекті. Проаналізовано роль та особливості художньо-творчого виховання у загальній освіті молодших школярів. Висвітлено теоретичні основи соціально-педагогічної реабілітації вихованців інтернатних закладів, а також теоретичні аспекти виховання толерантності. Розкрито психолого-педагогічні засади підготовки фахівців з управління у соціокультурній сфері з урахуванням європейських стандартів.

Рассмотрены вопросы диагностики гражданских качеств личности младших школьников в практическом аспекте. Проанализированы роль и особенности художественно-творческого воспитания в общем образовании младших школьников. Освещены теоретические основы социально-педагогической реабилитации воспитанников интернатных заведений, а также теоретические аспекты воспитания толерантности. Раскрыты психолого-педагогические основы подготовки специалистов по управлению в социокультурной сфере с учётом европейских стандартов.

Освещены проблемы развития гуманитарного педагогического образования. Проанализирована информационная культура как основа профессионально-педагогической подготовки учителей музыки. Рассмотрены вопросы трансформации сценического кода в процессе восприятия художественного текста, формирования концертного стиля игры на тромбоне в эпоху романтизма. Раскрыта проблема интерпретации национального репертуара фортепианных произведений китайских композиторов ХХ ст.

Описано інтерактивну технологію розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів на уроках математики. Розглянуто питання використання краєзнавства у процесі засвоєння знань учнями загальноосвітніх навчальних закладів України у 1950 - 1960 рр., формування краєзнавчої складової курсу вітчизняної історії в системі шкільної історичної освіти України. Розкрито сутність модернізації вищої педагогічної освіти в аспекті Болонського процесу. Проаналізовано значення аудіювання в системах навчання іноземним мовам для ВНЗ. Наведено критерії відбору навчального матеріалу для формування рецептивної лексичної компетенції у студентів педагогічних ВНЗ у німецькій мові як другій іноземній після англійської. Висвітлено проблеми підготовки студентів економічних факультетів до оформлення ділових документів англійською мовою. Визначено шляхи впровадження особистісно-орієнтованого підходу у процес навчання іноземних мов.

Описана интерактивная технология развития познавательных интересов младших школьников на уроках математики. Рассмотрены вопросы использования краеведения в процессе освоения знаний учениками общеобразовательных учебных заведений Украины в 1950 - 1960 гг., формирования краеведческой составляющей курса отечественной истории в системе школьного исторического образования Украины. Раскрыта сущность модернизации высшего педагогического образования в аспекте Болонского процесса. Проанализировано значение аудиирования в системах обучения иностранным языкам для ВУЗ. Даны критерии отбора учебного материала для формирования рецептивной лексической компетенции у студентов педагогических ВУЗ в немецком языке как втором иностранном после английского. Освещены проблемы подготовки студентов экономических факультетов к оформлению деловых документов на английском языке. Определены пути внедрения личностно-ориентированного подхода в процесс обучения иностранных языков.

Виявлено та проаналізовано взаємні кореляції ідей гедонізму й аскетизму у культурно-історичній ретроспективі. Розглянуто гедонізм і аскетизм як два полюси біполярного маргінального культурно-антропологічного феномену. З'ясовано, що традиційне протиставлення гедонізму й аскетизму в певному значенні є некоректним. Доведено, що з погляду "маргінальної антропології" їх можна розглядати як культурні концепти зі взаємно пересічними семантичними полями. Розкрито характерні особливості становлення та розвитку ідей гедонізму й аскетизму у класично-елліністичний період античності, середньовіччя, епоху Відродження та Нового часу. Виявлено історичні варіації гедонізму й аскетизму, динаміку розвитку цих явищ і специфіку їх співвідношення. Визначено взаємозв'язок гедоністичних аскетичних ідей за принципами насолоди і страждання у контексті загальних світоглядних установок переломних культурно-історичних епох. Виявлено зміни гедоністичних і аскетичних принципів. Описано зумовлену ними динаміку явищ гедонізму й аскетизму в історії культури. З'ясовано концептуальні відмінності гедоністичних й аскетичних систем, а також загальні цілі, принципи та методи, що дало змогу розглядати гедонізм і аскетизм як два полюси єдиного маргінального культурно-антропологічного феномену.

Проведено дослідження соціокультурних вимірів ляльки як символічного двійника людини та проблеми оляльковування людини в сучасному суспільстві. Проаналізовано сутність ляльки стосовно людини, її основні виміри - антропоцентричний та антропоморфний. Виявлено базові передумови розуміння людини та ляльки як двійників у міфо-поетичній та фольклорній традиції. Розглянуто ляльку в історико-культурній ретроспективі, з огляду на проблему її десакралізації. Акцентовано увагу на функціонуванні ляльки в сучасній культурі та проблемі оляльковування людини.

Висвітлено питання, пов'язані з проблемою "елітарного". Досліджено його концептуалізацію в динаміці розвитку естетико-мистецтвознавчих ідей. Розглянуто інтуїтивний фактор елітарного мистецтва, а також трансформацію його в культурі другої половини XX ст. Зазначено, що в елітарній культурі цього періоду можна виокремити мистецтво елітарного кітчу та власне елітарне мистецтво. Перше тісно пов'язане з ностальгійним модусом як "талісманом автентичності" та "формульною спекуляцією", друге виявляється у "відкритому творі".

Розкрито специфіку культури як феномена людської життєдіяльності, її сутність та структуру. Увагу приділено методологічному аспекту дослідження сутності й структури культури в контексті методології діалектико-матеріалістичної філософії, її принципів матеріальної єдності світу, загального зв'язку та розвитку явищ дійсності.

Проведено філософсько-культурологічний аналіз феномену свободи як якісної характеристики культури та буття людини, розглянуто її типи, форми, зміст, досліджено сутнісні взаємозв'язки й особливості прояву у культурі у контексті історичного розвитку. Розкрито особливості функціонування поняття свободи у соціокультурному просторі. Обгрунтовано методологічні засади філософсько-культурологічного підходу щодо аналізу феномену "свобода", розкрито внутрішню логіку та динаміку трансформанції даного поняття на певних історичних етапах розвитку світової культури. Сформульовано категоріальний апарат осмислення свободи як універсалії у сфері культури. Досліджено особливості впливу культурних аспектів на формування національної ідеї свободи та необхідності розбудови громадянського суспільства в Україні. Визначено місце та роль свободи у формуванні сучасної культури з урахуванням процесів гуманізації, толерантності, комунікації, міжкультурного діалогу за умов глобалізації.

Розглянуто концепції Е. Касірера, В. Хофмана, Ю. Лотмана, які пов'язано з проблемами символу, "символічних форм", семіозису та семіосфери культури. Визначено, що своєрідність семіосфери мистецтва XX ст. багато в чому складається під впливом теоретичної та художньої діяльності В. Кандінського. Різноманіття мистецтва XX - початку XXI ст. розкрито на підставі аналізу семіосфери символічного живопису сучасної німецької художниці Е. Оксенфельд, яка має яскраво виражений індивідуальний початок. Аналіз теоретичних концепцій і художньої творчості діячів експресіонізму підтверджує тезу: семіосфера як символічне ядро культури є сенсопороджувальним чинником і визначає художню своєрідність мистецтва германомовного світу XX ст.

Проаналізовано ряд сюжетів культури, у межах яких затверджується, що культура людства сформувалася на підставі антропологічного дослідження. Відзначено, що зв'язок раціональних та емпіричних засад в основі культури створює особливу архітектоніку у дослідженні окремих галузей культури, які можна розглядати як антропологічний феномен у площині емпіричного виміру. Людина живе у мережі координат визначених засобів розуміння, співвідносить усе з визначеною системою духовних цінностей, норм і значень та ставить перед собою конкретні цілі. Таке жорстке структуроване духовне середовище утворилось завдяки життєдіяльності багатьох поколінь.

Визначено змістову сутність суб'єкта соціокультурної діяльності як актуального параметру привнесення змін у вищу освіту. Особливу увагу звернено на проблему особистісного самовираження. З'ясовано відмінності соціокультурної діяльності, охарактеризовано її як суб'єкта у площині культурних опозицій. Сформульовано основні положення, що зумовлюють сферу прикладання зусиль суб'єктом соціокультурної діяльності. Констатовано, що сама культура реалізується через виокремлення її особливих форм.

Определена содержательная сущность субъекта социокультурной деятельности как актуальный параметр внесения изменений в высшее образование. Акцентировано внимание на проблеме личностного самоопределения. Очерчены отличия социокультурной деятельности, приведена характеристика ее субъекта в плоскости культурных оппозиций. Сформулированы основные постулаты, что предопределяют сферу приложения усилий субъектом социокультурной деятельности.

The article deals with the the substantial essence of the subject of sociocultural activity as actual parameter of bringing of changes in higher education. The corresponding literature on this problem is analysed. The attention is stressed on a problem of personal self-determination. Differences of sociocultural activity are outlined; the characteristic of its subject in a plane of cultural oppositions is given. The basic postulates that predetermine sphere of the appendix of efforts the subject of sociocultural activity are formulated.

На основі ретроспективного аналізу розуміння культури гуманітарними науками констатовано іманентно притаманну їй єдність різноманітних параметрів, багатомірність у співвіднесенні реального й індивідуального, об'єктивного та суб'єктивного, процесуального та предметного, історичного та функціонального. Розглянуто підходи щодо загальнонаукового трактування макроконцепту "культура", кожний із яких характеризує певний аспект пізнання даного феномену. Підкреслено, що для розуміння феномену культури як надскладної цілісності, в якій реалізовано матеріальні, духовні, художньо-творчі, духовно-матеріальні дії людини, що втілюють її відношення до природи, суспільства, самої себе, найбільш ефективним є системний підхід, що передає дуалістичну сутність її: як інструменту збереження сукупності готових цінностей, форм людської ментальності, так і процесу їх передачі та творчого продукування.

На основе ретроспективного анализа понимания культуры гуманитарными науками констатировано имманентно присущее ей единство разнообразных параметров, многомерность в соотнесении реального и индивидуального, объективного и субъективного, процессуального и предметного, исторического и функционального. Рассмотрены подходы к общенаучной трактовке макроконцепта "культура", каждый из которых характеризует определенный аспект познания данного феномена. Подчеркнуто, что для понимания феномена культуры как сверхсложной целостности, в которой реализованы материальные, духовные, художественно-творческие, духовно-материальные действия человека, воплощающие его отношение к природе, обществу, самому себе, наиболее эффективен системный подход, передающий ее дуалистическую сущность: как инструмента сохранения совокупности готовых ценностей, форм человеческой ментальности, так и процесса их передачи.

The article is dedicated to retrospective analysis of research approaches to general scientific interpretation of the macroconcept "culture", ascertaining of the role of culture in education and society.