Розглянуто діяльність дослідника українського народного мистецтва, етнографа, музеєзнавця і громадського діяча Д.М.Щербаківського, який стояв біля витоків вищої освіти з музеєзнавства в Україні на початку 20-х років XX ст.

Розглянуто ідею утворення мережі музейних інститутів, яка виникла в 30-ті рр. XX ст., і проект Центрального Палацу Техніки архітектора О.М.Бекетова, створений з метою популяризації науково-технічних досліджень.

Досліджено процес становлення та розвитку музейної справи в Україні у 1917 - 1941 рр. Значну увагу приділено діяльності Центральної Ради, гетьмана П.Скоропадського, Директорії та Радянської влади. Окремі розділи присвячено удосконаленню структури державного управління музейною справою, розробці наукової концепції класифікації музеїв, а також розвитку принципів експозиційного показу музейних збірок та їх використанню у науково-практичній діяльності.

Розглянуто стан і умови розвитку культури Харкова в 1930-х рр. Висвітлено факти переслідування та репресій щодо музейних працівників міста у цей період.

Бібліографічний покажчик, підготовлений до 60-річчя від дня народження А.Г.Данилюка - вченого-етнографа, відомого музеєзнавця, містить друкований доробок ученого за період 1961 - 2001 рр. (окремі видання, статті, рецензії), а також матеріали про його наукову, творчу, громадську та педагогічну діяльність. Наведено іменний (щодо осіб, згаданих у назвах публікацій, анотацях чи примітках до неї) та географічний (щодо територій, згаданих у даних джерелах) покажчики.

Библиографический указатель, подготовленный к 60-летию со дня рождения А.Г.Данилюка - ученого-этнографа, известного музееведа, содержит указатели печатных работ ученого за период 1961 - 2001 гг. (отдельные издания, статьи, рецензии), а также материалы о его научной, творческой, общественной и педагогической деятельности. Предложены именной (о лицах, упоминающихся в названиях публикаций, аннотаций или примечаний к ним) и географический (об упоминающихся в данных источниках территориях) указатели.

Висвітлено історію формування визначної музейної збірки, що вміщувала багато раритетних експонатів з українознавства, проаналізовано її роль у роки радянської дійсності.

Освещена история формирования известного музейного собрания сочинений, в которой много раритетных экспонатов по украиноведению, проанализировано ее роль в годы советской действительности.

Досліджено процес становлення та розвитку Вовчанського повітового комітету охорони пам'яток мистецтва, старовини й природи на Харківщині на початку 20-х рр. XX ст., визначено основні напрями його пам'яткоохоронної діяльності. Наведено відомості про діяльність секцій комітету (археологічної, музейної, архітектурно-монументальної, етнографічної, архівної, бібліотечно-бібліографічної та секції охорони пам'яток природи), визначено їх основні завдання. Показано суттєвий внесок краєзнавчих досліджень Вовчанського повітового комітету охорони пам'яток мистецтва, старовини й природи у розвиток духовності та культури українського народу.

Исследованы становление и развитие Волчанского уездного комитета охраны памятников искусства, старины и природы на Харьковщине в начале 20-х гг. XX ст., рассмотрены основные направления его памяткоохранной деятельности. Приведены сведения о деятельности секций комитета (археологической, музейной, архитектурно-монументальной, этнографической, архивной, библиотечно-библиографической и секции охраны памятников природы), определены их основные задания. Показан существенный вклад краеведческих исследований Волчанского уездного комитета охраны памятников искусства, старины и природы в развитие духовности и культуры украинского народа.

Розглянуто передумови створення тимчасової Паритетної комісії для провадження обміну історико-культурними та художніми музейними цінностями між Україною та Росією, основні принципи її діяльності. Охарактеризовано організаційні форми та нормативну базу українсько-російського переговорного процесу з питань взаємообміну пам'ятками. Під час роботи Паритетної комісії вперше застосовуються пропозиції про репродукцію, ескізи, гальванопластичні копії предметів. Зазначено, що порівняльний аналіз відомостей про ті речі, які мали повертатись в Україну з російських сховищ, та виявлених актів передання пам'яток до українських музеїв засвідчує, що досягнуті домовленості не були реалізовані повністю.

Рассмотрены предпосылки создания временной Паритетной комиссии для проведения обмена историко-культурными и художественными музейными ценностями между Украиной и Россией, основные принципы ее деятельности. Охарактеризованы организационные формы и нормативная база украинско-российского переговорного процесса по вопросам взаимообмена памятками. Во время работы Паритетной комиссии впервые применяются предложения о репродукции, эскизах, гальванопластических копиях предметов. Указано, что сравнительный анализ сведений о тех вещах, которын должны были возвратиться в Украину из российских хранилищ, и выявленных актов передачи памяток в украинские музеи свидетельствует о том, что достигнутые договоренности не были реализованы полностью.

Висвітлено історію розвитку музейної справи у Києві 1920 - 1930 рр., суспільно-політичну роль музейних закладів. Проаналізовано законодавчу та нормативну бази, пов'язані з організацією діяльності музеїв. Розкрито роль Всеукраїнської Академії Наук у створенні музейної мережі Києва, значення музейництва у процесі національно-культурного відродження в 1920-х рр., а також причини занепаду науково-дослідної роботи у музейництві в 1930-х рр.

Освещены история развития музейного дела в Киеве 1920 - 1930 гг., общественно-политическая роль музейных учреждений. Проанализированы законодательная и нормативная базы, связанные с организацией деятельности музеев. Раскрыта роль Всеукраинской Академии Наук в создании музейной сети Киева, значение музейного дела в процессе национально-культурного возрождения в 1920-х гг., а также причины упадка научно-исследовательской работы в музейном деле в 1930-х гг.

Висвітлено історико-краєзнавчі дослідження в науковому доробку українського історика та пам'яткознавця, доктора історичних наук С.З.Заремби, його пам'яткоохоронна діяльність на Київщині. Розкрито основи книжкового пам'яткознавства, визначено спрямованість наукових функцій книгознавства та пам'яткознавства, взаємодію терміносистем пам'яткознавства та музеєзнавства. Розглянуто проблеми правової охорони археологічної спадщини. Проаналізовано особливості підготовки біографічних довідкових видань з пам'яткоохоронної діяльності, джерела української біографістики як підгрунтя вивчення діяльності пам'яткознавців України. Висвітлено історію вивчення кримських пам'яток кінця XVIII - початку ХХ ст., пам'яткознавчої бібліографії в Кримській АРСР, питання охорони історико-культурної спадщини Криму в працях українських пам'яткознавців другої половини ХХ ст.

Освещены историко-краеведческие исследования в научном наследии украинского историка и памятковеда, доктора исторических наук С.З.Зарембы, его памяткоохранная деятельность в Киевском регионе. Раскрыты основы книжного памятковедения, определены сонаправленность научных функций книговедения и памятковедения, взаимодействие терминосистем памятковедения и музееведения. Рассмотрены проблемы правовой охраны археологического наследия. Проанализированы особенности подготовки биографических справочных изданий по памяткоохранной деятельности, источники украинской биографистики как почва для изучения деятельности памятковедов Украины. Освещены история изучения крымских памяток конца XVIII - начала ХХ ст., памятковедческой библиографии в Крымской АССР, вопросы охраны историко-культурного наследия Крыма в трудах украинских памятковедов второй половины ХХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч773(4УКР)6-8 + Т3(4УКР)4-7

Рубрики:

Історія музейної справи

Історія

Шифр НБУВ: Ж66776 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено стан музейної справи, археології, а також політику німецької окупаційної адміністрації в цій галузі на західноукраїнських землях під час Другої світової війни. Зроблено висновок про катастрофічні наслідки військових перемін для подальшого розвитку цієї сфери культури.

Проведено дослідження наукової та громадсько-культурницької діяльності академіка М.Ф.Біляшівського. Розглянуто процес становлення ученого як особистості та формування його наукових поглядів. Проаналізовано дослідження ученого у галузі археології, спеціальних історичних дисциплін, мистецтвознавства, етнографії та музеєзнавства, визначено основні напрямки його наукової діяльності. Охарактеризовано внесок М.Ф.Біляшівського в розширення державної музейної мережі України. Досліджено концепцію ученого про створення місцевого музею, розроблену на базі власного практичного досвіду директора Київського міського художньо-промислового та наукового музею. Висвітлено внесок М.Ф.Біляшівського у формування теоретичних положень вітчизняного музеєзнавства як наукової дисципліни. Значну увагу приділено пам'яткознавчій та пам'яткоохоронній діяльності М.Ф.Біляшівського. З'ясовано, що позитивне вирішення основних проблем збереження вітчизняної історико-культурної спадщини учений вбачав у виведенні їх на загальнодержавний рівень у контексті прийняття національного пам'яткоохоронного законодавства. Висвітлено активну діяльність М.Ф.Біляшівського у різних пам'яткоохоронних інституціях та показано роль наукової інтелігенції в національно-культурному розвитку України кінця XIX - початку XX ст.

Розглянуто найважливіші проблеми, пов'язані з формуванням світоглядних переконань Олекси Петровича Новицького, досліджено його плідну діяльність щодо збереження української історико-культурної спадщини на основі широкого кола джерел, особливо тих, які протягом тривалого часу не використовувались або були недоступними. Особливу увагу приділено діяльності О.П.Новицького стосовно розвитку українського музеєзнавства, а також його науково-організаційній роботі у ВУАН.

Розглядається маловідомий етап розвитку наукової реставрації станкового живопису в Україні - 1920-1940 рр. Дисертацію присвячено діяльності київської школи, однак для визначення основних тенденцій розвитку музейного напряму реставрації в Україні залучено матеріал по інших регіонах, зокрема, пов'язаний з діяльністю львівської школи реставрації. Визначено і охарактеризовано два періоди розвитку музейного напряму реставрації станкового живопису в Україні (Київ): 1920-1930; 1930-1940 рр. До наукового обігу введено невідомі досі факти і архівні документи з історії художньої культури України, зокрема, в галузі музейної справи, охорони пам'яток, реставрації творів мистецтва з українських музейних зібрань, частина опублікованих раніше даних скоригована відповідно до архівних документів. Вперше обгрунтовується застосування поняття "музейний напрям" до реставрації станкового живопису в Україні 1920-1940 рр.; визначено особливості київської школи реставрації станкового живопису (1920 - першої половини 1930-х рр.).

Проаналізовано місце та роль музеїв у суспільно-політичному, науковому та культурному житті України 1950-х - 80-х рр. Розкрито шляхи формування мережі державних музеїв, основні напрямки їх роботи, роль творчих спілок, громадськості у розвитку музейної справи. Велику увагу приділено створенню історико-культурних заповідників, етнографічних комплексів, становленню і розвитку громадського музейного руху. Розглянуто досягнення та прорахунки українського музейництва зазначеного періоду, показано роль музеїв у збереженні історико-культурної спадщини українського народу, а також запропоновано конкретні шляхи використання досвіду музейництва кінця 1950-х - 80-х рр. у формуванні сучасної музейної політики України.

Висвітлено діяльність Центрального комітету охорони пам'яток старовини і мистецтва в Україні з обстеження історико-культурних досягнень Києва на початковому етапі громадянської війни у 1918 р. Розглянуто проблеми атрибуції текстів списків фальсифікатів Києво-Печерського монастиря з архівних колекцій та музичних зібрань, збереження української сакральної спадщини. Описано поховальні пам'ятки давньоруського Києва, чернігівське зодчество давньоруської доби, етапи архітектурно-археологічних досліджень пам'яток давньоруської архітектури Чернігово-Сіверщини. Проведено оцінку технічного стану пам'яток архітектури методом кваліметричної експертизи. Проаналізовано досвід дослідження впливу новобудов на пам'ятки сакральної архітектури Святогірської Свято-Успенської лаври. Розкрито внесок науково-історичних осередків Полтавщини у створення музею Полтавської битви.

Освещена деятельность Центрального комитета охраны памяток древностей и искусства в Украине по обследованию историко-культурных достижений Киева на начальном этапе гражданской войны в 1918 г. Рассмотрены проблемы атрибуции текстов списков фальсификатов Киево-Печерского монастыря из архивных коллекций и музыкальных собраний, сохранения украинского сакрального наследия. Описаны погребальные памятки древнерусского Киева, черниговское зодчество древнерусской эпохи, этапы архитектурно-археологических исследований памяток древнерусской архитектуры Чернигово-Северского региона. Проведена оценка технического состояния памяток архитектуры методом квалиметрической экспертизы. Проанализирован опыт исследования влияния новостроек на памятки сакральной архитектуры Святогорской Свято-Успенской лавры. Раскрыт вклад научно-исторических центров Полтавской области в создание музея Полтавской битвы.

Вперше проведено комплексне дослідження процесу відновлення, становлення та розвитку державної системи охорони культурної спадщини у Донбасі протягом 1945 - 1991 рр. Розглянуто основні форми та напрями роботи пам'яткоохоронних інституцій у регіоні. Розроблено періодизацію етапів становлення системи охорони культурної спадщини у Донбасі. Проаналізовано основні напрями та форми пам'яткоохоронної роботи державних органів і громадських організацій. Розглянуто основні пам'яткоохоронні програми, які реалізовувались у Донбасі. Наведено відомості про співробітників музеїв, які проводили пам'яткоохоронні заходи у дуже складний повоєнний період, але не були відомі раніше та не згадувались іншими науковцями. Виявлено та систематизовано понад 90 постанов, рішень, розпоряджень, наказів місцевих органів влади, які суттєво вплинули на розвиток державної системи охорони культурної спадщини на регіональному рівні.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність відомого українського археолога, музеє- та краєзнавця, кандидата історичних наук С. Й. Татаринова. Наведено бібліографічні описи його наукових і науково-популярних публікацій.

Проаналізовано особливості язичництва стародавнього населення Карпато-Дністровського регіону. Описано січовий побут православних монахів у XVIII ст., почаївські сакральні пам'ятки в колекції Музею книги і друкарства України, пам'ятки релігійного мистецтва у збірці Волинського краєзнавчого музею, печери Київської лаври у сакральному вимірі. Висвітлено здобутки київських храмів - філій Всеукраїнського музейного містечка в 1920 - 1930 рр. Розглянуто питання реквізиції дзвонів у церквах Східної Галичини у ХХ ст. Розкрито роль музейних працівників у збереженні християнської спадщини у церквах Переяславщини другої половини ХХ ст. Проаналізовано проблеми збереження пам'яток культурної спадщини в соціальному контексті.

Проанализированы особенности язычничества древнего населения Карпато-Днестровского региона. Описаны сечевой быт православных монахов в XVIII ст., почаевские сакральные памятки в коллекции Музея книги и книгопечатания Украины, памятки религиозного искусства в собрании Волынского краеведческого музея, пещеры Киевской лавры в сакральном измерении. Освещены достижения киевских храмов - филиалов Всеукраинского музейного городка в 1920 - 1930 гг. Рассмотрены вопросы реквизиции колоколов в храмах Восточной Галиции в ХХ ст. Раскрыта роль музейных работников в сохранении христианского наследия в храмах Переяславского региона второй половины ХХ ст. Проанализированы проблемы сохранения памяток культурного наследия в социальном контексте.