Розглянуто особливості організації науково-дослідної роботи студентів філологічних факультетів педагогічних університетів, а також виконання та оформлення наукових робіт з сучасної української літературної мови, історії української літератури.

Рассмотрены особенности организации научно-исследовательской работы студентов филологических факультетов педагогических университетов, а также выполнения и оформления научных работ по современному украинскому литературному языку, истории украинской литературы.

Здійснюючи дослідження ролі структурування філологічних знань у професійній підготовці особистості виявлено, що особливості структурування грунтуються на ідеях сучасних технологій навчання та кредитно-модульній системі підготовки бакалавра.

Установлено, что вопросы структурирования филологических знаний должны учитывать роль модульно-познавательного, модульно-технологического, модульно-развивательного, модульно-контрольного аспектов, которые необходимы для усовершенствования структурирования филологических знаний для подготовки студентов педагогического колледжа.

The scientific research has proved that while learning problems of philological knowledge structuralization the importance of modular cognitive, modular technological, modular developed and modular checking aspects should be taken into account in order to improve the philological knowledge structuralization in the process of pedagogical college students preparing.

Висвітлено генезу професійної підготовки вчителя-філолога за двома спеціальностями в ХХ ст. в історичному аспекті. Проаналізовано сучасний стан даної проблеми на філологічних факультетах педагогічних ВНЗ, а також в зарубіжних країнах. Викладено концептуальні підходи та визначено організаційно-методичні умови щодо впровадження моделі даної підготовки, описано кредитно-модульну технологію організації навчання та технологію маркетингу щодо управління її якістю.

Освещен генезис профессиональной подготовки учителя-филолога по двум специальностям в ХХ ст. в историческом аспекте. Проанализировано современное состояние данной проблемы на филологических факультетах педагогических ВУЗ, а также в зарубежных странах. Изложены концептуальные подходы и определены организационно-методические условия относительно внедрения модели данной подготовки, описаны кредитно-модульная технология организации обучения и технология маркетинга относительно управления её качеством.

Розроблено комплекс психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів-філологів у аспекті особистісного, креативно-комунікативного підходу. Визначено основні положення даного методологічного підходу. Розкрито суть поняття креативності особистості майбутніх учителів-філологів як її здатності до творчих мовленнєвої діяльності та спілкування. Доведено, що креативна особистість є цілісним суб'єктом творчої мовленнєвої діяльності, джерелом комунікативної креативності студента-філолога. Розроблено комплекс психологічних засобів розвитку креативності під час підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності, який містить компоненти, зокрема, мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний, когнітивно-цільовий, вербально-продуктивний, емоційно-креативний. Обгрунтовано психолого-педагогічну модель комплексу психологічних засобів розвитку креативності особистості даних студентів за умов професійної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах. Запропоновано шляхи ефективного використання цього комплексу.

Досліджено проблему підготовки студентів-філологів вищого педагогічного навчального закладу до родинного виховання. Розглянуто дефініцію "родинне виховання" у контексті професійної підготовки даних студентів, зокрема, його суть і функції, стан і особливості виховного процесу у сучасній вищій школі та українській родині. Акцентовано увагу на організаційно-педагогічних засадах підготовки студентів-філологів до родинного виховання, зокрема, теоретико-методичній підготовці, їх позаурочній роботі у даній галузі. Прослідковано динаміку формування готовності даних студентів до родинного виховання, визначено її критерії та рівні (високий, середній, низький, критичний). Розроблено й експериментально перевірено модель підготовки студентів-філологів до родинного виховання, згідно з якою до програмового матеріалу вищого педагогічного навчального закладу, зокрема, до навчальних планів спеціальних курсів "Українські елітарні родини кінця XIX - початку XX ст.", "Український дитячий фольклор", "Українське дитинознавство" введено родинно-виховний компонент.

Уточнено зміст поняття "професійно-мовленнєва діяльність учителя української мови та літератури". Обгрунтовано сутність, критерії, показники та рівні сформованості оцінного компонента даної діяльності учителя. Розроблено методику формування оцінного компонента професійно-мовленнєвої діяльності студентів філологічних факультетів. З'ясовано тенденції та педагогічні умови формування оцінного компонента професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх учителів української мови та літератури. Розроблено спецпрактикум "Оцінний компонент професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх учителів української мови та літератури", який рекомендовано використовувати в навчальному процесі як окрему учбову дисципліну або в курсі "Методики викладання української мови в школі" на філологічних факультетах вищих педагогічних навчальних закладів.

Досліджено проблему формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів філологів у навчально-виховному процесі класичних університетів. Розкрито сутність поняття "професійні особистісні якості майбутнього вчителя-філолога". Виділено й систематизовано найбільш значущі у професійній діяльності педагога якості, які умовно поділено на дві взаємопов'язані та взаємозумовлені групи: комунікативні (емпатія, толерантність, комунікативність) і морально-вольові (гуманність, відповідальність, вимогливість до себе й до інших). Визначено основні структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості професійних особистісних якостей студентів-філологів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, спрямовані на підвищення ефективності процесу формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів-філологів у навчально-виховному процесі класичних університетів.

Проаналізовано рівень дослідженості проблеми в педагогічній теорії та практиці вищої школи. Уточнено зміст понять "культура поведінки молодших школярів", "уміння формувати культуру поведінки молодших школярів", "поліетнічне середовище". Визначено критерії та рівні розвитку у майбутніх учителів-філолгів умінь формувати культуру поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі. Розроблено авторську методику, діагностичну карту-схему розвитку у майбутніх учителів-філологів умінь формувати культуру поведінки майбутніх школярів у поліетнічному середовищі. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів-філологів до формування культури поведінки молодших школярів у поліетнічному середовищі.

Надано поняття про наукову діяльність, а також поради з раціонального використання професійного потенціалу. Наведено методи наукових досліджень, визначено стиль наукової прози. Розглянуто процеси реферування й анотування як способи подання наукової інформації. Надано відомості про планування, організацію та проведення наукового дослідження (зокрема, про основні методи лінгвістичних досліджень), описано методику його проведення, оформлення та презентації.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, що позитивно впливають на динаміку якості педагогічної підготовки, організованої за принципом рольової перспективи, а саме: створення педагогічно керованого освітнього середовища, двохаспектність цілепокладання педагогічного процесу; реалізація суб' єктної позиції студентів, професійно-педагогічної спрямованості; комплексне використання технологій, побудованих за принципом рольової перспективи. Доведено, що професійні якості майбутнього вчителя-філолога можуть бути сформовані в процесі рольової діяльності в разі максимальної активності та самостійності студентів, докладання ними зусиль до досягнення рольової перспективи та роботи над собою.

Висвітлено сутність компетентнісно-діяльнісного підходу до навчання гуманітарних предметів у процесі фахової підготовки та теоретико-методологічні засади формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей. Обгрунтовано зміст складників дидактичної компетентності майбутніх учителів вказаних спеціальностей, зокрема, когнітивно-творчої, навчально-дослідницької, лінгво-дидактичної, пошуково-інформаційної, культурологічної та аксіологічної компетенцій. Увагу приділено діалогізації навчання на практично-семінарських заняттях. Охарактеризовано стратегії розуміння навчального матеріалу у процесі вивчення гуманітарних предметів. Розглянуто виробничу педагогічну практику як засіб формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей.

Досліджено методологічні аспекти формування комунікативно-когнітивної компетентності. Вивчено генезу комунікативно-когнітивної компетентності. Наведено принципи комунікативно-когнітивного підходу. Викладено методику формування комунікативно-когнітивної компетентності майбутніх філологів. Приділено увагу експериментальному навчанню: перевірці ефективності методики формування комунікативно-когнітивної компетентності майбутніх філологів.

Досліджено соціально-філософські проблеми комп’ютеризації у царині освіти й, відповідно, використання Інтернет-технологій у процесі формування професійної компетентності майбутніх філологів. Визначено філософські засади формування професійної компетентності студентів засобами Інтернет-технологій. Висвітлено основні положення взаємодії «людина - комп’ютер» у світлі гуманізації освітнього процесу. Розкрито сутність навчально-пізнавальної та навчально-дослідницької діяльності майбутніх філологів в аспекті використання в навчальному процесі Інтернет-технологій. Увагу акцентовано на описі інформаційної культури як одного з найважливіших чинників інформатизації навчального процесу.

Изучены социально-философские проблемы компьютеризации в сфере образования и, соответственно, использования Интернет-технологий в процессе формирования профессиональной компетентности будущих филологов. Определены философские основы формирования профессиональной компетентности студентов средствами Интернет-технологий. Освещены основные положения взаимодействия «человек – компьютер» в свете гуманизации образовательного процесса. Раскрыта сущность учебно-познавательной и учебно-исследовательской деятельности будущих филологов в аспекте использования в учебном процессе Интернет-технологий. Внимание акцентировано на описании информационной культуры как одного из важнейших факторов информатизации учебного процесса.

The topicality of the article is in studying social-philosophic basics of computerization in the field of education and, consequently, Internet technologies usage in the process of formation of future philologists’ professional competence. The aim of this paper is defining of philosophical basics of formation of future philologists’ professional competence by means of Internet technologies. The article deals with highlighting of basic items of interaction “man-computer”, which helps to form future philologists’ professional competence in the aspect of humanization of the educational process. In particular, the essence of both learning-and-cognitive and learning-and-research activities in the aspect of usage of Internet technologies in teaching future linguists is described. Attention is also focused on the description of informational culture as one of the most important factors of informatization of the educational process.

Рассмотрены лингвистический и методологический аспекты коммуникативной компетенции. Исследовано использование учебных видеофильмов культурологического содержания в процессе преподавания русского языка как иностранного. Описан опыт лингвистического комментирования текстов В. В. Розанова в иностранной аудитории на примере фрагментов книг "Уединение" и "Апокалипсис нашего времени". Изучено возникночение и развитие методики преподавания литературы. Показана роль комуникативно-деятельностного подхода в формировании образной картины мира учащихся средствами художественной литературы. Охарактеризованы психологические условия работы над словом в основной школе. Раскрыты актуальные проблемы методики преподавания филологических дисциплин в ВУЗ. Приведена фасилитативная технология позитивизирующей коммуникации между участниками педагогического процесса.

Розглянуто проблеми формування професійної компетентності майбутніх філологів у світлі культурологічного підходу. З’ясовано, що використання зазначеного підходу в процесі формування професійної компетентності студентів лінгвістичних спеціальностей зумовлене необхідністю модернізації освіти й розроблення нових стратегій її розвитку, а також реалізації обгрунтованих змін стратегії вищої освіти. Розкрито сутність педагогічної культури та зміст культуротворчої професійної освіти майбутніх філологів.

Рассмотрены проблемы формирования профессиональной компетентности будущих филологов в свете культурологического подхода. Выяснено, что использование данного подхода в процессе формирования профессиональной компетентности студентов лингвистических специальностей обусловлено необходимостью модернизации образования и разработки новых стратегий ее развития, а также реализации обоснованных изменений стратегии высшего образования. Раскрыта сущность педагогической культуры и содержание культуротворческого профессионального образования будущих филологов.

The article deals with the highlighting of the formation of future philologists’ professional competence in the light of a culturological approach. The usage of this approach in the process of formation of the professional competence of students of linguistic specialties is conditioned by the need of modernization of education and development of new strategies of its development as well as implementation of changes in the strategies in higher education.

Розглянуто психолого-педагогічні умови організації навчальної діяльності студентів у процесі формування професійної компетентності майбутніх філологів. Визначено комплекс психолого-педагогічних умов, які необхідно враховувати в навчальному процесі. Виокремлено зовнішні та внутрішні мотиви навчальної діяльності майбутніх філологів. Наведено психолого-педагогічну характеристику студентства.

Рассмотрены психолого-педагогические условия организации учебной деятельности студентов в процессе формирования профессиональной компетентности будущих филологов. Определен комплекс психолого-педагогических условий, которые необходимо учитывать в учебном процессе. Выделены внешние и внутренние мотивы учебной деятельности будущих филологов. Дана психолого-педагогическая характеристика студенчества.

The article deals with psychological-and-pedagogical conditions of organization of students’ learning activities in the process of formation of future philologists’ professional competence. The complex of psychological-andpedagogical conditions that should be taken into account in the learning process is defined. External and internal motives of future philologists’ learning activity are singled out. Besides, psychological-and-pedagogical characteristics of students are provided in the article.

Розглянуто проблему моделювання та структурування мовної особистості майбутнього філолога, описано виховний вплив на компоненти мовної особистості у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін.

Рассмотрены проблемы моделирования и структурирования языковой личности будущего филолога, описано воспитательное влияние на компоненты языковой личности в процессе изучения лингвистических дисциплин.

The problems of modeling and structuring of language personality of future philologist are examined in the article, upbringing impact onto the components of linguistic personality in the process of linguistic disciplines studying is described.

Розглянуто підходи до визначення основних понять інноваційної педагогіки. Визначено поняття "готовність учителя філологічних дисциплін до інноваційної діяльності". Висвітлено зміст інноваційної діяльності вчителя філологічних дисциплін, модель і педагогічні умови підготовки студентів до її реалізації (вивчення студентами особливостей та можливостей інноваційних технологій та забезпечення мотивації до інноваційної діяльності, застосування інноваційних педагогічних технологій під час вивчення дисциплін циклу професійно-практичної підготовки, використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації інноваційної системи філологічної освіти, апробування студентами інноваційних технологій у процесі педагогічної практики). Висвітлено сучасне розуміння структурних компонентів готовності майбутніх учителів філологічних дисциплін до інноваційної діяльності, визначені критерії (мотиваційний, когнітивний, операційний і рефлексивний) та показники такої готовності. Проаналізовано окремі аспекти проблеми підготовки майбутніх педагогів-філологів до інноваційної діяльності.

На основі результатів анкетування респондентських груп вчителів-філологів та студентів-філологів I курсу визначено й охарактеризовано принципи формування змісту професійної підготовки бакалаврів філології: принцип цільового призначення, безперервності, модульності, міждисциплінарної інтеграції, адаптивності. Розроблено дескриптивну шкалу рівнів сформованості інформаційно-комунікаційної компетенції учителів: творчий, продуктивний, репродуктивний та базовий. Виділено змістові модулі для різних дисциплін освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів; зміст основних модулів включено у викладання інформатики та комп’ютерних технологій; зміст підтримувальних змістовних модулів – у викладання гуманітарних предметів; структурні компоненти організаційних і комунікаційних модулів спрямовані на самонавчання та самоорганізацію діяльності студентів; зміст спеціалізованих модулів – для дисциплін, пов’язаних з методикою викладання іноземних мов і зарубіжної літератури; зміст переносних модулів – для педагогічної практики з іноземної мови.

На основе результатов анкетирования респондентских групп учителей-филологов и студентов-филологов I курса определены следующие принципы формирования содержания профессиональной подготовки бакалавров филологии: принцип целевого назначения, непрерывности, модульности, междисциплинарной интеграции, адаптивности. Разработана дескриптивная шкала уровней сформированности информационно-коммуникационной компетенции учителей: творческий, продуктивный, репродуктивный и базовый. Выделены содержательные модули для различных дисциплин образовательно-профессиональной программы подготовки бакалавров; содержание основных модулей включено в преподавание информатики и компьютерных технологий; содержание поддерживающих содержательных модулей – в преподавание гуманитарных предметов; структурные компоненты организационных и коммуникационных модулей направлены на самообучение и самоорганизацию деятельности студентов; содержание специализированных модулей – для дисциплин, связанных с методикой преподавания иностранных языков и зарубежной литературы; содержание переносных модулей – для педагогической практики по иностранному языку.

In the article the principles of professional Bachelor of Philology content forming (purpose, continuity, modularity, interdisciplinary integration and adaptability) are determined. Content modules of disciplines of educational and professional programs of training of future teachers in linguistics (basic, organizational, communicational, portable) are described for the formation and communication competence.

З метою розробки та реалізації особистісно зорієнтованої моделі педагогічної освіти, розрахованої на підготовку висококваліфікованого вчителя, охарактеризовано найважливіші аспекти психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів-словесників на сучасному етапі розвитку освіти. Класифіковано та наведено у таблиці психічні якості особистості, що необхідні для успішного викладання мови та літератури. Розглянуто основні форми, методи та напрямки навчальної, наукової та виховної роботи, що використовуються у ході підготовки майбутніх учителів-філологів. Зазначено, що у навчальному процесі зростає частка нових освітніх технологій, інноваційних форм і методів навчання, самостійної роботи студентів. Перспективним напрямком подальших досліджень є розробка та апробація міжпредметних лекцій та курсів.

С целью разработки и реализации личностно ориентированной модели педагогического образования, рассчитанной на подготовку высококвалифицированного учителя, охарактеризованы важнейшие аспекты психолого-педагогической подготовки будущих учителей-словесников на современном этапе развития образования. Классифицированы и представлены в таблице психические качества личности, необходимые для успешного преподавания языка и литературы. Рассмотрены основные формы, методы и направления учебной, научной и воспитательной работы студентов, используемые при подготовке будущих учителей-филологов. Отмечено, что в учебном процессе растет доля новых образовательных технологий, инновационных форм и методов обучения, самостоятельной работы студентов. Перспективным направлением дальнейших исследований является разработка и апробация межпредметных лекций и курсов.

The major aspects of psychological and pedagogical preparation of future teachers-philologists on the modern stage development of education are characterized in the article. Internals, necessary for the successful teaching languages and literatures, are classified. Basic forms, methods and directions for educational, scientific and educator work of students are determined.