Приведены результаты комплексного исследования словообразовательного ряда как двусторонней единицы словообразовательного уровня. Впервые в отечественном языкознании на материале русского и украинского языков показаны основные отличительные признаки словообразовательного ряда от других комплексных единиц словообразования, определено место ряда в словообразовательной подсистеме и в целом в системе языка.

Досліджено проблему підвищення ефективності експертної системи навчання словотворенню шляхом скорочення кількості похідних слів в результаті словотовірного синтезу за рахунок формалізації особливостей словотвірної семантики. В результаті аналізу сучасного стану проблеми використання природно-мовних засобів в інтелектуальних навчальних системах визначено необхідність розв'язання задачі обробки значного обсягу похідних слів в результаті словотвірного синтезу. Для вирішення цього завдання запропоновано використовувати особливості семантики словотвірних формантів у процесі синтезу. Для одержання граматичних характеристик словоформ, які використовуються у процесі словотворення, розвинуто алгоритм розв'язання задачі морфологічного аналізу з метою застосування у процесі роботи морфоаналізатора словотвірної бази знань. Точність розв'язку задачі такого аналізу забезпечується за умов використання розроблених словників і дерев морфем, що становлять словоформу. Розроблено модель і метод організації семантичних одиниць словотворення у вигляді лісу словотвірних дерев. Запропоновано міру семантичної близькості слів, яку було використано як оціночну функцію в розробленому евристичному алгоритмі словотворення за заданою семантикою. Для дослідження запропонованих алгоритмів морфологічного аналізу та словотвірного синтезу розроблено експертну систему навчання словотворенню російської мови. На підставі результатів проведених досліджень доведено коректність і показано ефективність застосування запропонованих словотвірних моделей російськомовною людиною на 10 - 15 %.

Досліджено словотвір сучасної російської мови, зокрема, область його комплексних одиниць і словотвірний ряд (СР). Описано словотвірний ряд в металінгвістичних і лінгвістичних термінах у контексті системності словотвору. На базі теорії систем, одним з основних положень якої є концепція про багаторівневу будову предмета дослідження, проаналізовано словотвірний ряд у аспектах вираження та змісту. Описано одиниці словотвору, до яких входить СР, а саме: алігатури та констеляції. З використанням ряду положень теорії систем уточнено структуру СР як лінгвістичного об'єкта з метою виявлення його будови, а також місця та ролі в системній організації лексики. Показано, що єдність словотвірної системи утворюється шляхом взаємодії словотвірних рядів з гніздами. Ряди є основою (каркасом) на який нанизуються гнізда. Розвиток словотвору здійснюється через словотвірні гнізда, а словотвірні ряди виконують фіксувальну функцію.

Наведено результати системного дослідження термінологічної металургійної лексики сучасної української та російської мов. Розглянуто системні відношення в українській металургійній терміносистемі, а також питання нормативності та стандартизації. Проаналізовано активні процеси в сучасній термінолексиці. Значну увагу приділено словотвірним інноваціям і процесам, що характеризують становлення та розвиток металургійної термінологічної лексичної системи.

Приведены результаты системного исследования терминологической металлургической лексики современного украинского и русского языков. Рассмотрены системные отношения в украинской металлургической терминосистеме, а также вопросы нормативности и стандартизации. Проанализированы активные процессы в современной терминолексике. Значительное внимание уделено словообразовательным инновациям и процессам, характеризующим становление и развитие металлургической терминологической лексической системы.

Приведены результаты исследования словообразовательного ряда (СОР) как двусторонней единицы словообразовательного уровня. Проанализирована роль СОР в систематизации производной лексики в отличие от других комплексных единиц словообразования, определено место ряда в словообразовательной подсистеме и в системе языка.

Досліджено суфіксальні універби (СУ) в контексті дії закону мовної економії та вираження перетворення мотивуючого словосполучення на лексему зі збереженням повного семантичного обсягу. Встановлено, що СУ утворюються на базі синтаксичних конструкцій з різною кількістю компонентів - від 2-х до 6-ти. Проаналізовано СУ як джерело функціонально-стильової диференціації номінативних засобів російської мови. Зазначено, що для СУ використовуються традиційні та незвичні суфікси. Виділено продуктивні суфікси, зокрема зі значенням особи. Визначено місце СУ у словотвірному гнізді, типові і словотвірні ланцюжки в контексті частиномовних моделей та їх будови, специфіку словотвірних парадигм і рядів СУ.

Рассмотрена стилистическая неоднородность суффиксальных универбов. Первопричиной образования суффиксальных универбов служит экстралингвистический фактор, непосредственно связанный с проявлением закона экономии речевых усилий, в соответствии с которым расчлененные наименования уступают место цельнооформленному производному слову. Для суффиксальных универбов характерны семантические, стилистические и лексико-грамматические особенности. Производные стилистически маркированы и относятся к разговорной, профессиональной, просторечной и жаргонной лексике. В то же время суффиксальные универбы пополняют общеупотребительную лексику и наблюдается динамика перехода производных из разговорной или профессиональной речи в кодифицированный литературный язык.

Словообразовательная система представлена как синхронная система отношений, содержательные и формальные типы которых воспроизводятся и поддерживаются рядом разнокорневых одноаффиксальных производных и непроизводных членимых слов. Исследование проводилось в двух плоскостях - в плане выражения и содержания, и было ориентировано на "максимальные" единицы словообразовательной системы, демонстрирующие, с одной стороны, тождество используемого словообразовательного средства и регулярную соотнесённость с исходными единицами, а с другой, - общность корня и регулярную равноудалённость на то, или иное количество формальных операций.

Рассмотрена проблема соотношения типологических особенностей сложносоставных слов и словосочетаний.

Изложены теоретические и методологические основы формального моделирования словообразовательных рядов (СР). Рассмотрена параметризация адъективных СР в терминах конкретных реляторов и основ. Исследовано формальное моделирование суффиксальных СР имен прилагательных. Акцентировано внимание на СР прилагательных смешаного типа склонения. Описаны парадигматические связи аффиксов в СР и гнездах со свободными и связанными корнями.

Впервые системно исследована проблема формирования и эволюции суффиксальной словообразовательной синонимии на основе сопоставления фактов близкородственных русского и украинского языков в сравнительно-историческом аспекте. Сделана попытка словообразовательного анализа членов коррелятивных пар, в котором акцентировано внимание на определении генетической производящей основы, процессах последующей демотивации, изменении формально-семантических отношений, формировании вторичной мотивации, подтверждающем концепцию, являющуюся логическим продолжением теории "детерминантов".

Рассмотрена часть системы словообразования наречий, а именно предложена формализованная модель словообразования мотивированных суффиксальных наречий русского языка, построенная на языке алгебры конечных предикатов. Предлагаемая модель позволяет определять словообразовательные структуры и свойства мотивированных суффиксальных наречий с одной мотивирующей основой, мотивация которых является единственной, в зависимости от структуры и свойств мотивирующих слов.

Рассмотрены структурно-семантические и функциональные свойства композитов с цветовой номинацией в языке русского фольклора. Анализ материала показал, что в силу диффузности фольклорного слова композитные цветообозначения передают не только идею цвета. Данные вербальные знаки транслируют информацию, связанную с концептуализацией древнего мира и социума, отображают этническую ментальность, исторический и культурный опыт народа. Полученные результаты являются импульсом для изучения разных групп имён цвета, семантика которых осложнена фольклорной символикой и реликтовыми ритуальными представлениями.

Освещена проблема адъективных новообразований в современном русском языке. Рассмотрены сложные прилагательные, образованные от сложнопроизводных слов, а также прилагательные-композиты, реализующиеся в трех основных направлениях - универбализация, деривационное композитостроение и квазикомпозитопроизводство. Заимствования из английского языка являются одним из важных направлений расширения лексической системы русского языка.

Определены принципы построения формально-семантической структуры словообразовательного ряда, соотношения ряда с другими единицами словообразовательного уровня. Рассмотрен план выражения словообразовательных рядов и принципы их варьирования. Проанализирован план содержания словообразовательных рядов прилагательных для выявления соотношения формальной и семантической структуры в различных типах адъективных словообразовательных рядов.

Цель работы - провести историко-лексикологическое изучение одного лексического гнезда в русском языке XX - XXI веков в связи с культурно-исторической эволюцией общества. Объект анализа - слова, производные от слова ель. Материал исследования - письменные тексты, статьи словарей и тексты форумов и чатов Интернета. Предмет исследования - изменение иерархических отношений и семантики единиц лексического гнезда с вершиной ель. В результате проведённого исследования выделены новые дериваты, установлены коннотативные значения слов лексического гнезда ель в современном русском языке, подтверждено доминирование слова ёлка. Практическое применение результатов исследования для формирования социокультурной компетенции возможно как на практических занятиях по русскому языку, так и на семинарах для будущих журналистов.

Описан словообразовательный ряд, который рассматривается как один из способов упорядочивания/организации производных слов. Автор обращается к анализу содержания словообразовательных рядов имен прилагательных русского языка и к механизму продуцирования словообразовательного ряда как единицы словообразовательного уровня. Показаны принципы описания формально-семантической стороны моделирования словообразовательного ряда как комплексной единицы словообразовательного уровня.

Исследованы заимствованные вследствие транслитерации прилагательные с формантами -морфный, -формный и -оидный, которые развивают значение подобности; обосновано их периферийное место в структуре семантического поля с инвариантом похожий на.

Розкрито суть визначення процесу універбації й опису універбів, які є результатом цього процесу, в російській мові. Здійснено побудову ономасіологічної класифікації універбів російської мови на основі використання поняття номінатеми як базової номінативної одиниці мови, та констатації існування двох типів мотивації - зовнішньої (мотивації однієї номінатеми іншою) та внутрішньої (мотивації номінатемою її мовленнєвих модифікацій - глос). Номінатемний підхід до опису універбів дозволяє виділяти полівербальні та вербальні дублети основної номінативної одиниці мови. Встановлено, що вербальні реалізації номінатем типу "словосполучення + еліптичний універб" здатні піддаватися універбалізації, номіналізації й лексикалізації й складають три види залежно від комплексу процесів їх закріплення в мові й функціонування в мовленні. Результати дослідження підсумовано за двома основними методиками: методики ономасіологічного опису універбів російської мови та методики опису процесу універбалізацІЇ.

Объект исследования - самая объемная комплексная единица словообразования - словообразовательное гнездо (СГ). Рассмотрен вопрос структурирования производных, образованных от многозначного слова, а именно проблема дивергенции в словообразовательных гнездах с вершиной-полисемантом. В качестве анализируемого языкового материала привлечены дериваты глагола физического восприятия нюхать, поскольку слова, входящие в семантическое поле перцепции, максимально антропоцентричны. Исследуются формально-семантические связи слова-вершины с производными, представленными в субстантивном и адъективном блоках. Обоснована необходимость различения СГ лексем и СГ семем, а также предложено определение словообразовательного гнезда многозначной лексемы как гнезда дивергентного, представляющего собой многомерную конфигурацию, сформированную СГ семем данной многозначной лексемы, с обязательной конвергентной частью. Наибольшую деривационную активность закономерно проявляет ЛСВ1 глагола. В конвергентную часть гнезда в пределах субстантивного и адъективного блоков данного СГ входят слова нюхальщик, нюхатель, нюхач, нюхачок, нюхалка (=нос), нюхательный. В ходе исследования возникла необходимость уточнения словарных дефиниций некоторых из анализируемых слов, что ещё раз свидетельствует о необходимости адекватного описания мотивированных слов в толковых словарях.