Встановлено склад дієслівних компонентів і слів-класифікаторів, що організують описові предикати (ОП) у різних сферах спеціальної комунікації. Виявлено синтагматичний потенціал дієслівних компонентів у різних спеціальних дискурсах, надано семантичну класифікацію іменних компонентів. Проаналізовано лексичні функції найчастотніших дієслів. Виявлено лексико-семантичні групи іменників і дієслів, що сполучаються в ОП, описано характер кореляцій між іменними та дієслівними компонентами ОП. Проаналізовано пропозиційну структуру висловлювань з ОП у спеціальних текстах, встановлено найчастотніші типи конфігурацій актантів і сирконстантів, розглянуто навантаження ОП в організації тема-ремантичної структури висловлювань, обгрунтовано роль ОП у вирішенні різних комунікативних завдань у спеціальній комунікації.

Раскрыты основы общей теории универбации. Описана история изучения универбатов. Проанализированы особенности образования и функционирования вербальных реализаций номинатем типа "словосочетание + эллиптический универб". Обоснованы принципы разграничения понятий "словообразовательная перифраза", "словообразовательное значение" и "базовое словосочетание". Изучены процессы деривации и лексикализации. Рассмотрен механизм лексикализации универбов. Изложен генетический аспект исследования доминантности. Исследованы ономасиологические классы универбов.

Рассмотрен поэтапный анализ словосочетаний русского языка и получение их формального представления. Рассмотрены различные виды связей в словосочетаниях. Рассмотрено применение аппарата формальных грамматик для описания синтаксиса словосочетаний русского языка и разбор словосочетаний с помощью технологии LR-анализа.

История исследования составных наименований восходит к именам М. В. Ломоносова, Н. И. Греча, И. И. Срезневского, Ф. Ф. Фортунатова, А. А. Шахматова, Ш. Балли, Л. В. Щербы. Учение В. В. Виноградова о данных словосочетаниях как одном из многочисленных и продуктивных типов фразеологических единиц послужило основой дальнейшего изучения составных наименований под принципиально различными углами зрения на них как на фразеологические единицы, либо единицы нефразеологического характера, либо элементы, занимающие "среднее место между фразеологическими и переменными словосочетаниями".