Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-70 + Ш141.12-71

Рубрики:

Російська мова

Шифр НБУВ: ДС41317 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-70 + Ш141.12-71

Рубрики:

Російська мова

Шифр НБУВ: ДС41317 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-916.3 + Ш141.12-910.34 + Ш141.12-70

Рубрики:

Російська мова

Шифр НБУВ: ДС41876 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-916.3 + Ш141.12-910.34 + Ш141.12-70

Рубрики:

Російська мова

Шифр НБУВ: ДС41876 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-70 + Ш141.12-71

Рубрики:

Російська мова

Шифр НБУВ: ДС41317 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-916.3 + Ш141.12-910.34 + Ш141.12-70

Рубрики:

Російська мова

Шифр НБУВ: ДС41876 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-70 + Ш141.12-71

Рубрики:

Російська мова

Шифр НБУВ: ДС41317 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-916.3 + Ш141.12-910.34 + Ш141.12-70

Рубрики:

Російська мова

Шифр НБУВ: ДС41876 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено феномен інтертекстуальності як однієї з онтологічних категорій художнього тексту. Розкрито сутність інтертекстуальності як присутності у тексті фрагментів або окремих елементів інших текстів. На підставі дискурсивного аналізу та філологічної інтерпретації визначено смисли, які актуалізуються в сучасному російському поетичному дискурсі та безпосередньо пов'язані з концептуальними засадами постмодерністського світосприйняття. Виявлено такі риси сучасного поетичного дискурсу, як антиномічність, ствердження традиційних цінностей культури шляхом інтертекстуальної деконструкції, розширення інтертекстуального поля поезії, атракція "високого" й "низького", що проявляється у модусі непрямої поетичної дискурсивності. Доведено, що на сучасному етапі метаформа "смерті автора" (Р. Барт) набуває нового сенсу - її визнання є умовним, тоді як насправді митці творять оригінальну поетичну мову з "уламків культури" й утверджують новий тип автора.

Проанализированы категориальные особенности учебно-педагогического дискурса (УПД), который определен как вербализованная коммуникативная ситуация, погруженная в сферу организованного обучения. Раскрыта сущность базовых категорий УПД (антропоцентричности, адресантности, адресатности, стратегичности), рассмотрена проблема их классификации. Описана модель учебно-педагогической коммуникативной ситуации, дана характеристика учителя и учащегося как дискурсивных личностей. Изложены современные научные подходы к определению понятий "коммуникативная стратегия" и "коммуникативная тактика". В сравнительном аспекте исследованы коммуникативно-прагматические, содержательные и конструктивные категории УПД и школьных учебников по русскому языку.

Комплексно описано спортивний дискурс у засобах масової комунікації. Уточнено співвідношення понять "ЗМІ" та "медіа-простір", а також особливості інституційності спортивного дискурсу. На підставі результатів проведеного стилістичного, дериваційного, когнітивного та семіотичного аналізу описано термінологію як вербально-когнітивну базу та маркер спортивного дискурсу у масмедійній комунікації. За результатами дослідження установлено розширення кола суб'єктів спортивного дискурсу у мас-медіа за рахунок уболівальників і спортсменів-аматорів, виявлено тенденцію до збільшення комунікативної активності всіх суб'єктів дискурсу. З'ясовано динаміку та проникність жанрової системи спортивного дискурсу у медіа-просторі, підтверджено залежність композиції телерепортажу від виду спорту. Проведено зіставлення стратегій і тактик у різних жанрах спортивного дискурсу та виявлено залежність об'єктивного та позитивного оцінювання від ступеня спортивної компетентності мовця. Запропоновано розглядати хронологічний динамізм як онтологічну особливість спортивного дискурсу.

Проведено комплексний аналіз ролі художнього тексту у структурі російського тлумачного словника. Художній текст (цитату) розглянуто як елемент тексту-донора та компонент тексту-реципієнта. На підставі вивчення функціонування художнього тексту у лексикографії визначено способи, напрямки та характер його взаємодії з текстом словника. Виявлено особливості цитат на функціонально-стилістичному та структурно-семантичному рівнях. Розглянуто концептологічну функцію цитат, розкрито можливості їх застосування для побудови окремих концептів. Проведено дослідження цитати у словнику як зразка стислого тексту. Проаналізовано когнітивні можливості цитування.

Досліджено навчально-педагогічний дискурс (НПД) як соціально-комунікативну подію, що полягає у взаємодії вчителя і учня за допомогою навчальних текстів та інших знакових комплексів в контексті навчально-педагогічної ситуації в сфері організованого навчання. Проаналізовано НПД як типовий інституційний дискурс, описано модель навчально-педагогічної комунікативної ситуації (КС), особливості мовної та дискурсивної особистості комунікантів. Обгрунтовано дискурсивну категорію як надпарадигмальну інваріантну ознаку, властиву тексту в типовій КС. Розроблено систему текстово-дискурсивних категорій НПД. Описано мовленнєві жанри, які реалізують стратегії і тактики учасників НПД.

Вперше комплексно досліджено тексти анотацій до художніх творів (ТА до ХТ) з позиції прагмалінгвістики. Уперше розглянуто місце анотації в системі рекламно-інформаційних жанрів. Визначено функціональну специфіку ТАдоХТ. Встановлено лінгвістичні прийоми впливу та маніпулювання в ТАдоХТ, виявлено лексико-семантичні особливості анотації як гібридного інтелектуального рекламного тексту. Виявлено функції ТАдоХТ: комунікативна, апелятивна, когнітивно-інформативна, аргументації і переконування, впливу та маніпулювання. Наведено рекомендації до створення текстів анотацій, які реалізуються в умисному вживанні маркованої лексики.

Проаналізовано, що гендерна дихотомія виявляється під впливом психофізіологічних і соціокультурних чинників. Визначено, що адекватність і повнота опису гендерної мовної особистості досягається завдяки врахуванню спрямованості мислення, зокрема, маскулінної, андрогінної, фемінінної, що виділяється в обох гендерах. Встановлено, що вивчення вторинних текстів переказу, анотації та перекладу репрезентує мовленнєву діяльність як реалізацію рецептивних і продуктивних способів мислення та дозволяє виявити єдність формальних і змістових преференцій мовної особистості залежно від її типу на різних рівнях мови.

У контексті прагмалінгвістики проведено багатоаспектний аналіз прагмалінгвістичних особливостей комунікативної стратегії заохочення у російському мовному спілкуванні. Розглянуто лексико-синтаксичні компоненти висловлювань і невербальні засоби спілкування ініціатора комунікації. Описано складники комунікативної стратегії заохочення (КСЗ) у контексті прагмалінгвістичного аналізу, проведено їх моделювання. Запропоновано визначення понять "комунікативна стратегія", "мовленнєва тактика" (МТ), "комунікативна тактика" (КТ), "комунікативний хід". Визначено репертуар МТ і КТ заохочення, наведено лінгвістичний опис мовних маркерів їх реалізації. Доведено безпосередній вплив зовнішнього та внутрішнього планів комунікативної стратегії (КС) на формування семантичного наповнення обраної стратегії. Доведено, що комунікативний контекст, спілкування, соціально-психологічні чинники й установки мовців визначають вибір і застосування окремих МТ заохочення з урахуванням диференціації на маніпулятивний або актуалізаційний вплив. Виокремлено й описно інтеракціональну модель КСЗ, охарактеризовано етапи її реалізації.

Зроблено огляд теоретичного матеріалу, що стосується лінгвістичних досліджень у галузі тексту. Визначено особливості та межі вживання об'єкта дослідження. Подано структурні, функціональні та граматичні класифікації текстів вулиці. Розглянуто досліджуваний матеріал як об'єкт реалізації різних культурних концептів. Проаналізовано використання в текстах вулиці різних тропів і стилістичних прийомів. Визначено неточності та недоліки в наявному фактичному матеріалі. Запропоновано рекомендації до складання текстів вулиці на матеріалі російської мови.

Розглянуто лінгвістичні особливості російськомовного фінансового звіту (ФЗ) як особливого виду тексту, що функціонує у просторі економічного дискурсу. Виявлено, що економічні зміни у житті суспільства розширили коло осіб, зацікавлених в економічному спілкуванні, що обумовило виникнення якісних і кількісних змін у жанрово-дискурсивній системі мови. Традиційний ФЗ суб'єкта економічної діяльності, який повинен відповідати чітким стандартам і будуватися у табличній формі, доповнено документами близької тематики, які представлено у ЗМІ. Зафіксовано виникнення нестандартних форм звітів, які можуть мати форму гіпертексту або креолізованого тексту, будуватися у вільній формі, мати певне стилістичне забарвлення. Доведено, що евалютивний характер є спільною рисою усіх структурних типів звітів.

Проанализированы лингвистические особенности русской речи Украины. На материале современных публицистических текстов рассмотрены лексико-семантические, словообразовательные, грамматические и стилистические особенности русской речи, обусловленные ситуацией культурно-языкового взаимодействия и взаимопроникновения. Раскрыты специфические механизмы морфологического и синтаксического приспособления украинских единиц к русскому тексту. Выделена особая разновидность метаязыковых конструкций, отражающих различные типы реакций на включение украинизмов в русский текст.

Розглянуто проблему аналізу дискурсу антиутопії, що базується на методології та стратегіях когнітивної лінгвістики й антропоцентричному підході до аналізу мовних явищ. Проаналізовано особливості мовної реалізації комунікативної стратегії маніпулювання в англійському, українському та російському дискурсі антиутопії. Результати дослідження тактик визначеного типу дискурсу підтверджують його етноспецифічний характер.