Вміщено близько 8 800-ти афористичних висловів 1 830-ти авторів (з яких 300 - українці) про зв'язок журналістики з політикою, творчість, майстерність журналіста, редагування, мову ЗМІ, свободу слова.

Приведены около 8 800-ти афористических выражений 1 830-ти авторов (из которых 300 - украинцы) о связи журналистики с политикой, творчестве, мастерстве журналиста, редактировании, языке СМИ, свободе слова.

Вміщено евфемістичні фразеологізми, уживані в східнослобожанських і східностепових говірках. Зафіксовані стійкі вислови свідчать, що поряд з іноді "неконтрольованим вторгненням' фразеологізмів з негативною конотацією в усному діалектному мовленні використовують чимало "пом'якшених", "прикрашених" сталих виразів. Пропоновані матеріали до словника укладено за ідеографічним принципом, зафіксований матеріал поділено на семантичні поля (подружнє життя, фізіологічні процеси людини, пороки та вчинки, непривабливі риси людини, її інтелектуальні здібності, смерть), у межах яких виділено семантичні ряди. Зазначено, що лексикографічна розробка евфемістичних висловів дає змогу повніше зафіксувати культурно-мовленнєву ситуацію початку XXI ст., розкрити ціннісну орієнтацію в суспільстві.

Висвітлено фразеологію, що не ввійшла до основного фразеологічного складу української мови, зокрема, літературних творів, подана іноземною мовою та містить вульгарні та лайливі компоненти. Зіставлено форму та семантику протиставних загальновідомих фразеологічних оборотів (ФО), здійснено порівняння для уявлення про функціонування ФО та її варіантів на досліджуваній території.

Наведено визначення українських прислів'їв і приказок головних сфер життєдіяльності людини - духовно-культурної, економічної, соціальної, суспільно-політичної, які згруповано за різними значеннями в контексті людської індивідуальності, звичок, рис характеру, особистого та колективного досвіду, моральності, освіти, соціальних цінностей, трудової діяльності, родинних взаємозв'язків, історичної пам'яті, релігії.

Висвітлено загальновживану фразеологію сучасної української мови, специфіку та сфери вживання фразеологічних одиниць.

Освещены общеупотребляемая фразеология современного украинского языка, специфика и сферы употребления фразеологических единиц.

Наведено близько 9 000 найбільш вживаних українських сталих словосполучень та виразів і 16 000 угорських відповідників та синонімів. Подано прислів'я і приказки, крилаті вислови й інші типи виразів.

Розглянуто понад 100 одиниць термінологічної підсистеми "класифікаційні параметри фразеологічних одиниць", тобто терміни, об'єднані спільною семою "фразеокласифікація". Надано відомості про найбільш відомі у науковій літературі класифікації фразеологічних одиниць (семантичну, семантико-граматичну, експресивно-стилістичну, генетичну, ідеографічну, структурну, перекладознавчу тощо), до кожної з яких надано структуру та літературу. Розкрито один з аспектів наукової теми кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету "Рівнева структура національно-конгітивної та національно-мовної картин світу: теоретичний і прикладний аспект".

Обгрунтовано засади та запропоновано лексикографічний опис фразеологічних і паремійних одиниць на матеріалі етнографічної пам'ятки Східної Слобожанщини "Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии" (1898 р). За характером поданий словник можна розглядати як етнолінгвістичний, підготовлений на матеріалі прецендентних діалектологічно-етнографічних текстів-нарисів. У фразеологізмах та пареміях виразно простежується система цінних пріоритетів, їх оцінок, особливостей ментальності, а отже ці вислови є дзеркальним відображенням духовності мовців певного ареалу та періоду.

Подано модифіковані вирази прислів'їв, приказок, фразеологізмів, уживані в періодичній пресі й усному мовленні сходу України в кінці XX - XXI ст. Авторами модифікованих виразів є відомі журналісти та сатирики, такі як О. Перлюк, Ф. Бондар, Ю. Рибников, Л. Куліш-Зіньків, М. Левицький та інші.

Відображено загальновживану фразеологію сучасної української мови. Простежено граматичне використання, специфіку та сферу вживання фразеологічних одиниць. Зазначено, що фразеологізми розміщені в алфавітному порядку, їх значення проілюстровано цитатним матеріалом, який у більшості випадків раніше не використовувався. До окремих статей наведено синоніми, антоніми й етимологічні довідки.

Зазначено, що четверта частина інноваційного словника об'єднує неолексику та неофразеологію сучасного вербального простору України, що представлена в медійних джерелах - газетах і журналах, на радіо та телебаченні, в інтернеті, рекламі за 2020 рік. У словнику вміщено близько 250 мовних одиниць, що репрезентують сучасний український медіапростір.

Представлено фразеологічне багатство Західного Полісся (оригінальні ідіоми, влучні прислів'я та приказки). Локація дослідження - Волинська, Рівненська, Львівська області та суміжні території, охоплено близько 300 населених пунктів. Подано з низкою варіантів фразеологічні одиниці, а їх понад 9000 і запропоновано їх фонетичну транскрипцію, що докладно відтворює місцеву вимову з детальною паспортизацією. Структуровано словникові статті за ключовим словом. Рекомендовано для студентів і викладачів гуманітарних факультетів закладів вищої освіти, діалектологів, фольклористів і поціновувачів живого українського слова.

Уперше представлено повне зібрання крилатих висловів Кобзаря, яким надано різноаспектну лінгвістичну кваліфікацію, в українській, російській та білоруській літературних мовах, а також на прикладі цитат, ремінісценцій, алюзій показано проникнення Шевченкового слова в різні мови світу: азербайджанську, англійську, болгарську, вірменську тощо. Книга є унікальною у світовій лексикографії: це перший багатомовний словник письменника в жанрі словників крилатих слів.