Наведено результати лінгвогеографічного вивчення українських східнослобожанських говірок, зокрема фітономенів 46-ти населених пунктів Луганщини. Вміщено 195 карт і некартографованих матеріалів, в яких надано інформацію про такі корисні рослини, як абрикос звичайний, кропива дводомна, меліса лікарська, молочай, оман, подорожник, полин гіркий.

Изложены результаты лингвогеографического изучения украинских восточнослобожанских говоров, в частности фитономенов 46-ти населенных пунктов Луганской области. Приведены 195 карт и некартографированных материалов, в которых дана информация о таких полезных растениях, как абрикос обыкновенный, крапива двудомная, мелисса лекарственная, молочай, оман, подорожник, полынь горькая.

Розглянуто говірки Південної Київщини як об'єкт лінгвістичного вивчення. Наведено 55 говірок даної території, які записані у 2000 - 2001 рр. від 88-ми інформантів, корінних жителів сіл, мовлення та життєвий досвід яких репрезентує діалектну систему даних говірок, а також культуру, побут і традиції регіону.

Рассмотрены диалекты Южной Киевской области как объект лингвистического изучения. Приведено 55 говорок данной территории, записанные в 2000 - 2001 гг. от 88-ми информантов, коренных жителей сел, речь и жизненный опыт которых репрезентирует диалектическую систему данных диалектов, а также культуру, быт и традиции региона.

Наведено загальну характеристику говірки с. Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області, в якій відображено основні риси гуцульського та покутського говорів. Розглянуто системи ковалівського вокалізму та консонантизму, звукові зміни у мовному потоці. Проаналізовано синтаксичні відмінності, морфологічно-граматичні та лексичні особливості ковалівської говірки. Наведено фразеологізми, прислів'я, приказки, жартівливі вислови й афоризми, які побутують у мовленні мешканців села, проведено аналіз особових офіційних і неофіційних назв осіб, розкрито значення й особливості утворення імен, прізвищ і прізвиськ ковалівчан.

Приведена общая характеристика говора с. Ковалевка Коломийского района Ивано-Франковской области, в которой отображены основные черты гуцульского и покутского говоров. Рассмотрены системы ковалевского вокализма и консонантизма, звуковые изменения в языковом потоке. Проанализированы синтаксические отличия, морфологично-грамматические и лексические особенности ковалевского говора. Приведены фразеологизмы, пословицы, поговорки, шуточные высказывания и афоризмы, которые используют жители села, проведен анализ личных официальных и неофициальных названий лиц, раскрыто значение и особенности образования имен, фамилий и прозвищ ковалевчан.

Охарактеризовано стан ономасіологічного й ареального вивчення фітономенів в українському мовознавстві. Наведено результати дослідження назв корисних рослин у східнослобожанських говірках української мови. Проаналізвоано 4 336 фітономенів за принципами номінації, мотиваційними ознаками та типами мотиваційного значення. Розглянуто способи одно- та багатослівної номінації флорооб'єктів, проаналізовано їх функціональне співвідношення. Описано основні семантичні моделі творення фітономенів, а також типи просторової поведінки назв рослин. Зроблено ареальне членування досліджуваного континууму на матеріалі флоролексики. Визначено диференційні, інтеграційні ознаки ареалів і характер міжареальної взаємодії. Вивчено лексичні паралелі східнослобожанських фітономенів в інших говірках української мови, виділено й описано східнослобожанські вузьколокальні флороізоглоси з акцентом на їх специфічних ознаках.

Охарактеризовано состояние ономасиологического и ареального изучения фитономенов в украинском языковедении. Изложены результаты исследования названий полезных растений в восточнослобожанских говорах украинского языка. Проанализированы 4 336 фитономенов по принципам номинации, мотивационным признакам и типам мотивационного значения. Рассмотрены способы одно- и многословной номинации флорообъектов, проанализировано их функциональное соотношение. Описаны основные семантические модели образования фитономенов, а также типы пространственного поведения названий растений. Проведено ареальное членирование исследуемого континуума на материале флоролексики. Определены дифференциальные и интеграционные признаки ареалов и характер межареального взаимодействия. Исследованы лексические параллели восточнослобожанских фитономенов в других говорах украинского языка, выделены и описаны восточнослобожанские узколокальные флороизогласы с акцентом на их специфических признаках.

Наведено записи діалектного мовлення мешканців с. Росішка Рахівського району Закарпатської області, які займалися традиційним полонинським пастухуванням. У діалектних текстах і лексикографічних статтях розкрито поняття, пов'язані із вівчарством, зокрема, з випасом, годівлею, хворобами овець, обробкою овечої вовни.

Приведены записи диалектной речи жителей с. Росишка Раховского района Закарпатской области, занимавшихся традиционным выпасом овец в горных долинах. В диалектных текстах и лексикографических статьях раскрыты понятия, связанные с овцеводством, в частности, выпасом, вскармливанием, болезнями овец, обработкой овечьей шерсти.

Вперше до наукового обігу введено лексику відгінного пастухування гуцульського говору як структурно організовану цілісність. Визначено семантику та мотивацію назв тварин та їх хвороб, одягу й атрибутів, календарних обрядів і звичаїв пастухів, оплат і розрахунків, посуду, місця випасу, продуктів тваринництва, розрізнювальних знаків. Наведено ареальну характеристику лексики пастухування, розглянуто її просторову варіативність. Розкрито загальноукраїнський контекст пастушої лексики Гуцульщини, викладено її лінгвістичні карти.

Впервые в научный оборот введена лексика пастухов Гуцульского края как структурно организованная целостность. Рассмотрены семантика и мотивация названий животных и их заболеваний, одежды и атрибутов, календарных обрядов и обычаев пастухов, форм оплаты и расчета, посуды, места выпаса, продуктов животноводства, знаков различия. Дана ареальная характеристика пастушей лексики, исследована ее пространственная вариативность. Раскрыт общеукраинский контекст пастушьей лексики Гуцульщины, приведены ее лингвистические карты.

Досліджено особливості використання гуцульського говору у мові української художньої літератури XIX - першої половини XX ст. Проаналізовано фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні, фразеологічні гуцульські діалектні одиниці, які використано в українських художніх творах даного періоду. Досліджено художні твори І., Франка, А. Крушельницького, М. Козориса, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, М. Черемшини, Д. Харовюка, Ю. Федьковича, М. Павлика, О. Манчука та П. Шекерика-Доникова. Виділено комплекси гуцульських діалектних різнорівневих елементів для творів кожного з цих письменників, розкрито специфіку їх використання у белетристичних текстах. За способом використання гуцульського говору в художній мові з урахуванням повноти діалектизації, гетерогенності та гомогенності діалектних одиниць, уживання їх в авторській мові та мові персонажів виділено чотири типи взаємодії гуцульського діалекту й української літературної мови в художньому творі. Зроблено висновок, що гуцульські різнорівневі діалектні одиниці виконують важливі художні функції, зокрема, образотворення, створення гуцульського колориту, пізнання духовної та матеріальної культури гуцулів, формування та збагачення тропіки та стилістичних фігур, етнографічного ототожнення героїв твору й етнографічної локалізації подій.

Визначено особливості фразеології східнослобожанських і східностепових говірок української мови в семантичному та культурологічному аспектах. Проаналізовано соматичні звороти, зафіксовані у мовленні жителів краю (близько 1 520-ти одиниць). Досліджено характер кодування сомафразеологізмами східнослобожанських і східностепових говірок позамовної дійсності, що відтворюється у картині світу та світогляді мешканців ареалу. Встановлено специфіку соматичної фразеології, проаналізовано стан і проблеми її вивчення. Розкрито роль концептів-соматизмів в ареальному фразеотворенні, виявлено характер детермінації між їх фразеопродуктивністю та глибиною вертикального культурно-національного контексту. Визначено особливості соматизмів як символів. Досліджено процес відтворення архетипових уявлень людини в соматичній фразеології східнослобожанських і східностепових говірок. Встановлено характер міжмовних і міжкультурних зв'язків на даному матеріалі. Визначено специфіку фразеологічної картину світу ареалу як важливого елементу загального образу світу.

Здійснено фіксацію номінативних одиниць тематичної групи лексики ігор у східнослобожанських говірках, досліджено їх семантичну структуру. Описано способи номінації назв ігор у даних говірках у контексті, що передбачає розгляд предметно-дійового складу ігор як невербальної частини тексту. Встановлено відношення семантики та символіки, а також предметно-дійового складу ігор до типових слов'янських мовних семіотичних систем. З'ясовано ареалогію ігрової термінології та одиниць вербального компонента ігор. Установлено багатогранність феномену гри, виявлено її давні витоки. Проаналізовано зв'язок традиційних народних ігор з певними духовними явленнями, народними звичаями, обрядами, що має прояв у спільності символіки предметів, явищ, найменувань.

Висвітлено середньонаддніпрянсько-степове діалектне порубіжжя та його внутрішню диференціацію. Розглянуто характер середньонаддніпрянсько-степової межі за свідченнями лексики. Розкрито середньонаддніпрянсько-степову діалектну межу та говірки між середньонаддніпрянським і степовим говорами. Визначено атлас лексики на позначення одягу, взуття, головних уборів і прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя.

Освещены средненадднепрянско-степовое диалектное порубежье и его внутренняя дифференциация. Рассмотрен характер средненадднепрянско-степовые пределы по показаниям лексики. Раскрыто средненадднепрянско-степовой диалектный предел и говор между средненадднепрянским и степным говорами. Определен атлас лексики на обозначение одежды, обуви, головных уборов и украшений в говоре средненадднепрянско-степового порубежья.

Наведено лінгвогеографічний опис формотворення іменників у західнополіських говірках на основі власних записів діалектного фактажу в 154-х населених пунктах досліджуваного ареалу. Викладено коментарі до атомарних карт, подано фонетичні та акцентні варіанти картографованих словоформ зі змінами в нефлективних сегментах, репрезентовано контекстний вияв локально обмежених і субстантивних форм.

Приведено лингвогеографическое описание формообразования существительных в западнополесских говорах на основе собственных записей диалектного фактажа в 154-х населенных пунктах исследованного ареала. Представлены комментарии к атомарным картам, даны фонетические и акцентные варианты картографированных словоформ с изменениями в нефлективных сегментах, репрезентировано контекстное проявление локально ограниченных и субстантивных форм.

Здійснено спробу відновити фрагмент структури редуктивних переселенських говірок Київського Полісся за матеріалами тематичної групи ботанічної лексики. Досліджено склад і структуру фітономінації говірки Чорнобильської зони, змодельовано внутрішньодіалектне членування цього ареалу на підставі картографування флороназв.

Досліджено генезу східнослобожанських українських говірок у лексичній системі на матеріалі тематичної групи лексики "Жива природа", а саме: змодельовано структурну організацію лексики живої природи, досліджено склад і семантичну структуру лексико-семантичних груп, з'ясовано основні принципи мотивації номенів, виявлено способи формування складу та семантики лексики живої природи. Розглянуто формальну та семантичну варіативність найменувань. Проаналізовано просторову поведінку репрезентантів сем "самець", самиця", "маля тварини", зокрема, окреслено типи ареальної поведінки лексичних одиниць, а саме: мінімальну диференційованість, ареальну мозаїку та виділення мікроареалів.

Вперше в україністиці здійснено опис морфологічної системи окремої української говірки на базі розробленої методики її дослідження на підставі свідчень діалектних текстів. Обгрунтовано принцип системності у вивченні граматики українських діалектів, розкрито функціональний і комунікативний аспекти її аналізу. Висвітлено можливості застосування інваріантної моделі-матриці для опису всіх частин мови говірки. Проаналізовано функціонування лексико-граматичних розрядів і граматичних категорій у межах частин мови. Встановлено центральні та периферійні морфологічні явища у діалектній системі на основі частотності їх уживання. Виявлено функціональну лакунарність як особливий маркер діалектної словозміни й охарактеризовано її типи. Створено модель опису морфологічного рівня діалектів, яка може бути використана у дослідженні інших українських говірок межиріччя Дністра та Дунаю. Встановлено, що граматичну систему наддунайської говірки визначає історичний розвиток української мови, а не вплив сусідніх говірок. Упорядковано діалектну текстотеку, що є джерелом подальшого дослідження інших мовних рівнів говірки с. Шевченкове Кілійського району Одеської області.

Комплексно досліджено мову прозорових творів І. С. Нечуя-Левицького на тлі фонетичних, морфологічних, лексичних, синтаксичних елементів середньонаддніпрянського діалекту, здійснено ареалогічну інтерпретацію його мови. Набула розвитку теорія стратифікації національної мови та взаємодії стратів на різних часових зрізах, зокрема, проблеми структури та функцій діалектизмів у художніх текстах, поглиблено методики ареологічного прочитання мови художнього тексту. Уточнено характерології мовотворчості І. С. Нечуя-Левицького, визначальних рис його ідіолекту на тлі формування української літературної мови.

З'ясовано лінгвістичний статус діалектного тексту (ДТ), наведено його специфіку, розроблено типологію ДТ, обгрунтовано онтологічний статус, визначено та описано його категорійну структуру, яку формують три типи текстових категорій - системні, антропоцентричні та мисленнєві. Простежено вплив прагматичних чинників на когнітивні. Установлено, що комунікативна ситуація виокремлює предмет дослідження та проектує структурно-семантичну організацію ДТ. Когнітивний аспект зумовлює схему аналізу ментальний континуум - парадигма мислення - когнітивна модель - ДТ. Охарактеризовано три типи знань носіїв буковинських говірок - парадигми господарського, релігійно-обрядового, екзистенційного мислення, описано їх реалізацію в ДТ. Визначено специфіку категоризації та концептуалізації мовомислення буковинських діалектоносіїв, з'ясовано особливості буковинського діалектного мовлення. Удосконалено методику аналізу ДТ, у межах якого розглянуто функціонально-прагматичну типологію структурних одиниць ДТ.

Проведено системний аналіз ентомонімів, зафіксованих у західнополіських говірках, виділено окремі лексико-семантичні групи, виявлено мотиваційні відношення й етимологію номенів. Простежено лексичні паралелі в інших слов'янських мовах. На підставі аналізу принципів мотивації ентомологічної лексики виділено 12 мотиваційних груп і ряд підгруп, визначено, які лексеми мають ліву та праву мотивації, виявлено, що давні найменування мають затемнену етимологію, а новотвори - прозору мотивацію. Проведено лінгвогеографічний аналіз зафіксованого матеріалу, на підставі якого визначено межі західнополіського діалекту, його внутрішнє членування й окремі мікрозони. Ентомологічні назви - поліфункціональний та полімотивований пласт лексики, для якого характерна чітка структурованість і творення нових номінативних одиниць за законами мови.

Наведено покажчик літературних джерел з історії дослідження східнополіських говірок від початку до сьогодення.

Приведен указатель литературных источников по истории исследования восточнополесских говоров с периода их возникновения до настоящего времени.

Наведено бібліографічні описи наукових праць, присвячених дослідженню закарпатського діалекту, а також лінгвістичних атласів, діалектних словників, збірників і збірок записів говіркового мовлення, публікацій і досліджень пам'яток західноукраїнської писемності, фольклорних текстів та етнографічних матеріалів. Подано бібліографію публікацій щодо говірок закарпатського діалекту, які функціонують за межами України - у Словаччині та Румунії, а також літератури про українські карпатські або південно-західні говори.

Даны библиографические описания научных трудов, посвященных изучению закарпатского диалекта, а также лингвистических атласов, диалектных словарей, сборников записей говоров, публикаций и исследований памяток западноукраинской письменности, фольклорных текстов и этнографических материалов. Дана библиография публикаций о говорах закарпатского диалекта, функционирующих за пределами Украины - в Словакии и Румунии, а также литературы об украинских карпатских или южно-западных говорах.

Вперше здійснено ареалогічне прочитання мови П. О. Куліша, з'ясовано характер зв'язку ідіолекту письменника з його рідномовним середовищем. Змодельовано набір важливіших рис східнополіського говору на підставі етнографічних текстів і сучасних діалектологічних описів відповідного ареалу, перевірено ступінь наявності або відсутності зазначених діалектних рис у текстах зажиттєвих першодруків творів П. О. Куліша. З'ясовано генезу його мовних рис у контексті східнополіського діалекту. Висунуто гіпотезу щодо меж узуального та власне авторського серед зареєстрованих у текстах одиниць і щодо причин вибору письменником мовних засобів з-поміж низки альтернативних варіантів. Окреслено лінгвальні пріоритети П. О. Куліша.