Досліджено роль чарівної казки у становленні образно-художньої стилістики модерну на прикладі картини В.М. Васнєцова "Три царівни підземного царства". Розглянуто два варіанти: 1879 р. (ДТГ) та 1884 р. (Київський музей російського мистецтва).

Исследована роль волшебной сказки в становлении образно-художественной стилистики модерна на примере картины В.М. Васнецова "Три царевны подземного царства". Рассмотрены два варианта: 1879 г. (ГТГ) и 1884 г. (Киевский музей русского искусства).

The task of our article is the clarification of the role of a fairy tale in formation of figuratively-artistic stylistic of the modern based upon the example of V.M. Vasnezov's:"Three princess of subterranean Kingdom".

Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їх роль в художній та архетектурній творчості як таких, що синтезують різні види мистецтва. Просторову основу архітектурної композиції співвіднесено з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

Зроблено спробу поєднати складові виміри підготовки музикантів і хореографів до творчої діяльності, які вимагають від них рівної відповідальності, навіть з'ясування й усунення можливої неузгодженості. Наголошено, що єдність всіх компонентів їх творчої діяльності створює цілісну художню форму музично-хореографічної композиції, а прагнення до найкращого творчого результату підпорядковує особистісні інтереси досягненню художньої довершеності. Зроблено висновок, що професійна діяльність керівників фольклорних осередків наповнюється змістом таких ключових понять: взаємодія мистецтв, народна творчість, поліхудожня діяльність.

Сделана попытка объединить составные параметры подготовки музыкантов и хореографов к творческой деятельности, которые требуют от них равной ответственности, даже выяснения и устранения возможной несогласованности. Подчеркнуто, что единство всех компонентов их творческой деятельности создает целостную художественную форму музыкально-хореографической композиции, а стремление к наилучшему творческому результату подчиняет личные интересы достижению художественного совершенства. Сделан вывод, что профессиональная деятельность руководителей фольклорных коллективов наполняется содержанием таких ключевых понятий: взаимодействие искусств, народное творчество, полихудожественная деятельность.

Проаналізовано термінологічний зміст поняття "фольклоризм" у контексті сучасної етномузикознавчої науки, розглянуто важливі аспекти функціонування фольклоризму в творчості зарубіжних та українських композиторів. Охарактеризовано риси композиторського і виконавського фольклоризму у вітчизняній музичній культурі. Зіставлено зарубіжні методи композиторського фольклоризму в музиці Б. Бартока та І. Стравінського з методами переосмислення національного фольклору в творчості Є. Станковича.