Висвітлено теоретичні та типологічні аспекти літературного процесу в Україні в ХІХ ст. Розглянуто проблеми української народної творчості на сторінках російського революційно-демократичного журналу "Современник" наприкінці 1850 - на початку 1860-х рр., проаналізовано російсько-українські літературні взаємозв'язки, проблематику шевченкознавства та огієнкознавства.

Освещены теоретические и типологические аспекты литературного процесса в Украине в ХІХ ст. Рассмотрены проблемы украинского народного творчества на страницах русского революционно-демократического журнала "Современник" в конце 1850 - начале 1860-х гг., проанализированы российско-украинские литературные взаимосвязи, проблематика шевченковедения и огиенковедения.

Проанализировано творчество английского писателя периода европейского модернизма - Дэвида Герберта Лоуренса (1885 - 1930). Освещены творческие связи Д.Г.Лоуренса с писателями русского классического реализма: Ф.М.Достоевским, Л.Н.Толстым и А.П.Чеховым.

Досліджено творчість Т.Мура, її вплив на російський літературний процес XIX ст. та духовний світ читача. Здійснено огляд передісторії даної теми, систематизовано критичні матеріали стосовно зазначеного впливу. Виявлено "мурівські" мотиви у творчості російських поетів, вивчено типологічну схожість у творах Т.Мура й російських авторів у взаємозв'язку з етапами російського літературного процесу. Проаналізовано особливості перекладів поетичних творів ірландського письменника. Розглянуто невідомі раніше відгуки на творчість Т.Мура (рецензії, спогади), ремінісценції у художніх творах, подано історико-літературний коментар відгуків у російських періодичних виданнях.

Наведено результати першого у світовій компаративістиці синтетичного порівняльного дослідження діяльності чільних представників трьох національних літератур - української (Т. Шевченко), польської (А. Міцкевич) і російської (О. Пушкін) та інших письменників (Ю. Словацький, З. Красінський, М. Лермонтов, Ю-Б. Залеський) у зв'язках і співвідношеннях. Систематизовано, узагальнено, уточнено та доповнено багато спостережень, уявлень про творчість даних письменників. Запропоновано нове вирішення проблеми цілісності романтичного світогляду: з'ясовано наскільки романтики плюралістично мислили, неоднозначно оцінювали власні підходи та оцінки, змінювали свої уявлення. По-новому осмислено письменницьку й особисту долю Т. Шевченка, його світоглядні та художні шукання, індивідуальну та творчу психологію, дискусійні проблеми шевченкознавства. Уперше здійснено порівняння історіософічності, міленаризму та месіанізму зазначених письменників, притаманних їм суперечностей, ідеологічної строкатості, їх мовно-культурного, політичного та гносеологічного роздвоєння, осмислення проблеми теодицеї, ставлення до природи та божественної благодаті.

Проаналізовано щоденникові записи П. Куліша під час його перебування в Петербурзі (1946 - 1947 рр.) під опікою відомого поета і критика П. О. Плетньова, який сприяв уходженню Куліша в літературне середовище столиці. На основі записів щоденника як важливого автобіографічного джерела простежено генезу творчих пошуків автора вказаного періоду, з іншого боку - представлено літературну атмосферу Петербурга пушкінського часу, наповнену живими дискусіями й розмовами, у яких звучали імена Гнєдича, Дельвiга, Жуковського, Пушкіна, Рилєєва та ін. Відзначено позитивний вплив спілкування Куліша з російськими культурними діячами доби.