Проаналізовано західноукраїнську культуру, літературу 30-х років ХХ ст. Висвітлено поширеність явищ національної ідентичності, творення та розповсюдження ідеології, телеології та риторики національної самототожності всіх семантичних структурах - від масової свідомості (формування галицького культурно-психологічного феномену) до літератури. Досліджено космологічні й етноохоронні жанри львівського літературного дискурсу 30-х років ХХ ст. - історичну белетристику, "сільську" та жіночу прозу, поезію. Наведено методи дослідження - нові літературознавчі теорії. Досліджено культурологічний та психологічний феномен Галичини: семний та символічний виміри. Розкрито історіософську концепцію минулого.

Проаналізовано літературну та наукову діяльність товариства "Руська Трійця". Висвітлено актуальні проблеми сучасного культуротворення маніфесту "Руської Трійці" - "Русалки Дністрової", розкрито наукові засади редакторської підготовки видань. Розглянуто питання національного відродження українців Галичини, романтизму як джерела українського літературного та національного відродження, проблеми періодизації української літератури.

Проанализирована литературная и научная деятельность общества "Русская Троица". Освещены актуальные проблемы современного культурообразования манифеста "Русской Троицы" - "Русалки Днестровой", раскрыты научные основы редакторской подготовки изданий. Рассмотрены вопросы национального возрождения украинцев Галиции, романтизма как источника украинского литературного и национального возрождения, проблемы периодизации украинской литературы.

Проаналізовано літературну творчість письменників (професійних і аматорських), які народилися в Гуляйпільському районі Запоріжжя, в період з ХІХ ст. до сьогодення, зокрема, В.Косовцова, І.Рачинського, Г.Кернеренка, Є.Карпенка, М.Тардова, А.Гака, Н.Лур'є, В.Лісняка, Л.Юхвіда, М.Гайдабура, І.Скиби, І.Дерев'янко, С.Гриценка, О.Дашевського, О.Гайчур-Карпенка, Р.Іванченка, І.Сухара, Л.Кульбак, В.Діденка, Ш.Азарова.

Проанализирована литературное творчество писателей (профессиональных и оматорских), родившихся в Гуляйпольском районе Запорожья, в период с ХІХ ст. по настоящее время, в частности, В.Косовцова, И.Рачинского, Г.Кернеренко, Е.Карпенко, М.Тардова, А.Гака, Н.Лурье, В.Лисняка, Л.Юхвида, М.Гайдабура, И.Скибы, И.Деревянко, С.Гриценко, А.Дашевского, А.Гайчур-Карпенко, Р.Иванченко, И.Сухары, Л.Кульбак, В.Диденко, Ш.Азарова.

Висвітлено цікаві факти із творчості письменників, які народилися на Сумщині. Вміщено перелік їх творів, наведено уривки з них. Розглянуто художні особливості текстів.

Освещены интересные факты из творчества писателей Сумщины. Помещены их сочинения, приведены отрывки из них. Рассмотрены художественные особенности текстов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.831.23(4Пол)511 + Ш5(4Укр)5-379

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено спадщину письменників, життя та творча діяльність яких тісно пов'язані з півднем України у період з кінця ХІХ - до першої третини ХХ ст., зокрема, Дніпрової Чайки, М.Чернявського, М.Жука, М.Куліша, С.Божка, А.Конштейна.

Освещено наследие писателей, жизнь и творчество которых тесно связаны с югом Украины в период с конца ХІХ - первой трети ХХ вв., в частности, Днепровой Чайки, Н.Чернявского, Н.Жука, Н.Кулиша, С.Божка, А.Конштейна.

Освещена история литературной жизни Одессы ХІХ - ХХ вв. Приведены описания раритетных экспонатов, сведения об одесских альманахах 1914 - 1917 гг., материалах, хранящихся в фондах Одесского литературного музея.

Рассмотрена история литературной жизни Одессы ХІХ - ХХ вв. Охарактеризована личность Ж.Сименона как поклонника Одессы. Приведены письма С.Гехта, Б.А.Лавренева к Л.Кармалиной, В.А.Пяста. Предложен перечень книг С.Гехта с краткими аннотациями, вышедших с 1925 по 1983 гг.

Проаналізовано творчість україномовних письменників - вихідців з Миколаївщини та тих, які нині живуть і працюють або творили раніше у регіоні, зокрема, М.Аркаса, О.Сизоненка, М.Вінграновського, Д.Кременя, В.Бойченка, П.Глазового, І.Григурки, Б.Мозолевського, О.Бердника, Л.Чижової, С.Іщенко.

Проанализировано творчество украинских писателей - выходцев из Николаевского региона и тех, которые ныне живут и работают или творили в крае, в частности, Н.Аркасо, А.Сизоненко, Н.Винграновского, Д.Кременя, В.Бойченко, П.Глазового, И.Григурки, Б.Мозолевского, А.Бердника, Л.Чижовой, С.Ищенко.

Висвітлено проблеми таврієзнавства, зокрема його історико-літературні аспекти. Проаналізовано життєвий шлях і творчу діяльність таких видатних політичних, літературних, культурних діячів Таврійського краю, як Д.Овсянико-Куликовський, Л.Березіна, Б.Грінченко, М.Чернявський, М.Жук, Б.Лавриньов, М. Куліш, Ю.Яновський, Є.Фомін, І.Григурко, О.Баласогло, К.Михеїв.

Освещены проблемы тавриеведения, в частности его историко-литературные аспекты. Проанализированы жизненная и творческая деятельность таких выдающихся политических, литературных, культурных деятелей Таврического края, как Д.Овсянико-Куликовский, Л.Березина, Б.Гринченко, Н.Чернявский, М.Жук, Б.Лавринев, Н.Кулиш, Ю.Яновский, Є.Фомин, И.Григурко, А.Баласогло, К.Михеев.

Розглянуто польськомовну літературу Волині доби романтизму як складову польської та багатонаціональної української літератури. Розкрито основні етапи розвиту волинської літератури, роль літературних і освітніх центрів. Проаналізовано соціально-історичні чинники, що сприяли її розвитку та функціонуванню як окремого самодостатнього явища літератури та культури Правобережжя. Висвітлено життя та творчість таких провідних літераторів краю, як А. Фелінський, Г. Ржевуський, Ю. Крашевський, Т. Бобровський, Є. Івановський, Є. Фелінська, М. Чайковський, а також їх роль і вплив на соціокультурне середовище краю. Увагу приділено мемуаристичним жанрам як важливій складовій польськомовної літератури Волині.

Рассмотрена польскоязычная литература Волыни эпохи романтизма как слагаемая польской и многонациональной украинской литературы. Раскрыты основные этапы развития волынской литературы, роль литературных и просветительских центров. Проанализированы социально-исторические факторы, содействующие ее развитию и функционированию как отдельного самодостаточного явления литературы и культуры Правобережья. Освещены жизнь и творчество таких ведущих литераторов края, как А. Фелинский, Г. Ржевуский, Ю. Крашевский, Т. Бобровский, Е. Ивановский, Е. Фелинская, М. Чайковский, а также их роль и влияние на социокультурную среду края. Уделено внимание мемуаристическим жанрам польскоязычной литературы Волыни.

У контексті західноукраїнської романістики доби У.Самчука проаналізовано художні шукання митця у жанрі роману, з'ясовано новаторство письменника у творенні наративної моделі, хронотопу, структури образу персонажа, а також розкрито майстерність психологічного аналізу романіста. Особливу увагу зосереджено на осмисленні генези та розвитку жанру роману-епопеї як особливого синтетичного утворення зі складною внутрішньою організацією у творчому доробку прозаїка.

Вперше проведено монографічне дослідження історії виникнення та діяльності коломийського журналу "Жіноча доля", з'ясовано його суспільно-політичну спрямованість, визначено комунікативні функції та концептуалістику літературно-критичних і публіцистичних виступів. Показано роль періодичного видання у літературно-мистецьких процесах 1925 - 1939 рр. Вперше проаналізовано художньо-публіцистичні виступи Н.Кобринської, О.Кобилянської, О.Дучимінської, У.Кравченко, О.Теліги, О.Кисілевської, Х.Алчевської, М.Божук, С.Русової та "жіночого" бомонду доби, що представляв українське красне письменство у Чехії, Польщі, Німеччині, Англії, Канаді, Америці, Австрії, Бельгії, Австралії. Виявлено й узагальнено найбільш істотні риси національно-суспільних і літературно-художніх явищ саме у зв'язку з діяльністю журналу "Жіноча доля". Висвітлено суттєве значення періодичного видання у розвитку національної журналістики, літератури, мови, а також у формуванні самосвідомості жіноцтва та консолідації українських сил і груп, включаючи діаспору, з метою вирішення національно-державницьких проблем.

Проаналізовано літературу українського Підкарпаття першої половини XX ст., історичні умови її розвитку та утворення двох різних напрямів, об'єднаних патріотичним духом, але різних за ідейно-естетичними ознаками, а саме: літератури народовецького напряму на підставі творчості А.Волошина, І.Невицької, Ю.Станинця та літератури чину на базі поезії С.-С. Сабола-Зореслава й І.Рошка-Ірлявського. Проаналізовано своєрідність кожного з зазначених напрямів, їх ідейно-естетичні програмні настанови, роль в історії розвитку літератури краю та місце в загальноукраїнському літературному контексті. Досліджено функціональне перспективне значення народовецької літератури та літератури чину.

Досліджено творчість львівської групи "Митуса" (1921 - 1922), зокрема, характеризуються філософсько-стильовий контекст її пошуків, організаційні етапи діяльності. Проаналізовано положення теоретико-естетичної програми "від символізму - на нові шляхи", виділено стильові особливості. Літературну позицію В.Бобинського, Р.Купчинського, О.Бабія та Ю.Шкрумеляка трактовано як новий етап розвитку української модерної літератури. У центрі уваги дослідження головні ідеї - зв'язок з життям, доступність і конкретність поезії, синтез мистецтв, звернення до традицій та їх реалізація на практиці.

Проаналізовано малу прозу письменниць Західної України 20 - 30-х рр. XX ст.: Олени Вергановської, Дарії Віконської, Катрі Гриневичевої, Мілі Дороцької, Володимири Жуковецької, Марії Козоріс, Харити Кононенко, Наталени Королевої, Марії Крушельницької, Ярослави Лагодинської, Софії Парфонович, Климентини Попович, Дарії Ярославської. Висвітлено проблемно-тематичне багатство прози виокремленого періоду, що безпосередньо впливає на жанрову своєрідність. Охарактеризовано функціональну наповненість жанрово-творчих компонентів: сюжетно-композиційну організацію твору та майстерність характеротворення. Досліджено стильові прикмети "жіночої" малої прози зазначеного періоду та її спорідненість із новелістикою кінця XIX - початку XX ст.

Досліджено розвиток будівництва та архітектуру на Чернігівщині у ХІХ - на початку ХХ ст., а також малярства зазначеного регіону. Висвітлено літературне життя на Чернігівщині. Вивчено творчість українського педагога і письменника П. П. Білецького-Носенка. Проаналізовано творчість поетів з Нижинського ліцею. Охарактеризовано жіночі літературні постаті Чернігівщини. Розкрито особливості розвитку літератури на Чернігівщині у другій половині ХІХ ст. Особливу увагу приділено театральному життю краю, а також діяльності видатної її представниці М. Заньковецької. Визначено місце музичного мистецтва Чернігівщини серед різних видів художньої культури ХІХ - початку ХХ ст.

Відомо: усяке суспільно-політичне потрясіння викликає активізацію життя духовного. У цьому зв'язку цікаво й історично повчально простежити, як позначилася на українському літературному процесі в Галичині європейська революція 1848 - 1849 рр., і який вплив на цей процес мав тодішній духовно-релігійний лідер краю - митрополит М. Левицький. Цьому питанню присвячена пропонована робота.