Досліджено історію заснування й видання у Львові одного з кращих українських літературних журналів кінця ХІХ - початку ХХ ст. - "Літературно-наукового вісника", зокрема, перший, львівський період його історії (1898 - 1906). Проаналізовано діяльність редакторів, видатних вчених, письменників і публіцистів І.Франка, М.Грушевського, В.Гнатюка і О.Маковея, під керівництвом яких журнал об'єднав літературно-наукові сили Західної та Східної України, відіграв велику роль у художніх пошуках української літератури, став першим українським літературним журналом європейського типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)53-319 + Ч612.4(4УКР)723.2:Ш5 + Ю8г(4УКР)5

Рубрики:

Література

Організація преси

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше у формі монографічного дослідження проаналізовано програмні настанови та публіцистичні виступи часопису у контексті української журналістики Наддніпрянщини, розкрито їх значення у піднесенні національної свідомості української інтелігенції. Відзначено злагоджену та цілеспрямовану творчу діяльність редакційного комітету журналу. З'ясовано, що збагачення художнього процесу, науково-естетичної думки відбувалося шляхом численних публікацій у часописі художніх творів, різних за жанрами і стильовими особливостями, а також літературно-критичних розвідок.

Встановлено зв'язок журналу "Украинская жизнь" з українським літературним процесом початку XX ст., зокрема, вивчено ставлення авторів видання до традиційних і модерністських тенденцій в українській літературі початку XX ст., освоєння шевченківської спадщини, дослідження творчості І. Франка, Л. Українки, а також студіювання жанрових і композиційних особливостей літературно-критичних матеріалів часопису "Украинская жизнь". Проаналізовано, що журнал займав нейтральну позицію щодо народницьких і модерністських напрямів розвитку української літератури, сприяв заповненню "білих плям" у вивченні творчості Т. Шевченка, розкривав національну значущість творів І. Франка та Л. Українки. Доведено різноманітність літературно-критичних жанрів журналу "Украинская жизнь" (літературний портрет, літературно-критична стаття, літературна паралель, рецензія, замітка та літературний огляд), кожен з яких відрізнявся своєю композицією.

Вперше системно проаналізовано роль і значення газети "Буковина" у розвитку літератури та літературної критики у кінці XIX - початку XX ст. Значну увагу приділено творам, невідомим читачам. Під час розгляду літературно-критичних матеріалів газети "Буковина" за історично-хронологічним принципом проаналізовано літературознавчі та критичні виступи О.Маковея, Л.Турбацького, В.Щурата, Я.Веселовського, О.Луцького, недостатньо висвітлені сучасною наукою. Значну увагу приділено маловідомим фрагментам літературних дискусій кінця XIX ст. До наукового обігу залучено архівні матеріали, ряд творів різних письменників, які пізніше не передруковувалися, зокрема, окремі оповідання О.Кониського, Д.Мордовця, С.Воробкевича, І.Синюка, І.Бажанського. Уточнено ряд помилкових тверджень щодо датування першодруків.

На матеріалі епістолярію письменників кін. XIX - поч. XX ст. - І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, В. Стефаника, - системно розглянуто соціокультурну модель авторського редагування як підгрунтя формування національної теорії видавничої справи та редагування. Проаналізовано мотиваційну базу саморедагування, наведену суб'єктивними та об'єктивними факторами. Розглянуто низку підходів щодо аналізу та корекції власного тексту авторами. Визначено місце і специфіку саморедагування в структурі текстотворення письменників-класиків, виділено стереотипи в їх роботі над текстом. Розширено термінологічну базу авторського редагування.

Проаналізовано передумови виникнення південноукраїнських літературних альманахів кінця XIX - початку XX ст. (встановлено невідомі епізоди цензурної історії збірників, документально доведено вимогу публікації в них російськомовних творів). Досліджено історію підготовки до друку 5-ти знакових для української літератури видань. Проаналізовано особливості співпраці упорядників М. Вороного, М. Коцюбинського, Д. Марковича, М. Чернявського з авторами - відомими письменниками Буковини, Галичини та Наддніпрянської України. Окреслено роль південноукраїнських збірників у літературній дискусії 1901 - 1904 рр. Досліджено історико-літературні проблеми: періодизацію літературного процесу, національну своєрідність стильових напрямів, течій, повноту фактажу, спосіб характеротворення та жанрову специфіку на прикладі вміщених у збірниках творів. Встановлено ключові проблеми функціонування і розвитку українських неперіодичних видань, можливості їх впливу на літературно-критичну, а також суспільну думку. Введено у науковий обіг невідомі та маловідомі архівні матеріали, що увиразнюють постаті осіб, причетних до видання південноукраїнських альманахів. Визначено роль літературних альманахів у контексті розвитку друкарської справи та розповсюдження української книги у 1885 - 1905 рр.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)53-319

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: ДС50256 Пошук видання у каталогах НБУВ