Розглянуто питання взаємовідносин двох типів європейської цивілізації - західної та східної - в контексті української історії. Показано прагнення України до поєднання обох традицій у живий соціально-політичний і культурний синтез та відтворення перспективи співпраці України з цивілізованим світом у ХХІ ст.

На багатому фактичному матеріалі проаналізовано процес переходу від язичницького до християнського світосприйняття, розкрито значення античних міст давньої Тавриди у християнізації слов'янських народів. Детально висвітлено історію запровадження християнства у Київській Русі, а також духовні наслідки цієї історичної події.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27-341.4-011.13 + Ш5(4Укр)3-3

Рубрики:

Українська Православна Церква

Література

Шифр НБУВ: Ж68937 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в історіографії досліджено місце та роль літературних і мистецьких пам'яток християнізації Русі у генезі національного державотворення. Висвітлено феномен пам'яток літератури і мистецтва - "Промови філософа", а також першохрамів Києва - Десятинної церкви, Софії Київської та інших церковних споруд як сакральної субстанції давньоруської християнської державності.

Доведено, що в системі східних і західних світоглядних парадигм українському народу більш притаманні світо- і життєзаперечення та інтровертизм. Обгрунтовано положення, що на Русі з давнини панувало апофатичне богослов'я, пріоритетність ідеї про непізнаваність бога й різке розмежування небесного і земного, божественного і мирського. У духовності увагу акцентовано, передусім, на її моральній та естетико-художній складових.

Осмислено складні та суперечливі процеси християнизації Київської Русі. Виявлено книжні контексти літописних звісток про слов'яно-руську язичницьку практику, простежено шляхи проникнення християнства у Східній Європі до 988 р. З'ясовано ідейно-символічний зміст і доленосні наслідки Володимирового хрещення Русі.

Рассмотрен западный путь распространения православия на Русь. Изучено влияние крещения Руси на распространение христианства в Полоцкой земле. Исследована личность Св. князя Владимира в трудах профессора Киевской духовной академии И. И. Малышевского. Проанализирована дипломатия Древней Руси эпохи завершения строительства государства. Внимание уделено начальному периоду храмового зодчества на Руси.

Охарактеризовано механізм формування духовно-моральних цінностей студентської молоді через систему ВО. Розкрито особливості формування сакральної культури Київської Русі під впливом християнства. Увагу приділено питанням пошуку істинного шляху до щастя у християнсько-етичній концепції Г. Сковороди. Висвітлено проблеми духовного становлення особистості за сучасних умов. Проаналізовано феномен святості у вітчизняному етико-філософському дискурсі ХХ ст. Розкрито поняття особистості в богословії та сучасній психології і педагогіці. Викладено деякі аспекти духовного життя християнина. Простежено взаємодію навчальних закладів, Православної церкви та громадськості у моральному вихованні учнівської молоді в України.

Розглянуто передумови та перебіг процесу християнізації Київської Русі на тлі її соціально-політичного розвитку кінця X - початку XI ст. З'ясовується символічний зміст грандіозних перетворень, ініційованих князем Володимиром Святославичем, далекосяжні наслідки його цивілізаційного вибору.

Висвітлено етапи житя та діяльності святого Володимира. Розкрито значення святості в християнському подвигу святих князів Бориса та Гліба. Досліджено походження та життєвий шлях княгині Анни Порфірородної - дружини та сподвижниці Володимира Великого. Розглянуто три перші історичні злами, які сприяли утвердженню київської еклезіологічної та національної ідентичності (1051 - 1147 - 1169 рр.). Висвітлено особливості християнізації давньоруської держави (міфи та реальність). Розглянуто діяльність київських князів Аскольда та Діра як перших християнських володарів, предтеч хрестителя Руси-України Великого князя Володимира в оцінці істориків XIX - XX ст. Розкрито питання про стиль малярства собору святого князя Володимира в Києві. Окреслено духовні засади державотворення Володимира Великого як історичну цінність для реформування сучасної української держави.

Проаналізовано об’єктивні та суб’єктивні причини прийняття християнства в Київській Русі, зокрема обгрунтовано положення концепцій різного онтологічного виміру: від думки, що прийняття християнства Київською Руссю було явищем вкрай необхідним та неминучим, оскільки язичництво вже вичерпало себе. Дослідники цього напрямку по-різному трактують причини релігійних змін у Київській Русі, причини прийняття християнства. Описано шляхи, напрями впливу на масову свідомість: масові хрещення у селах та містах Київської Русі, будування храмів, посилання своїх людей забирати дітей із сімей і навчання їх церковної книжної грамоти. Виокремлено основні суперечності в трактуванні язичницької та християнської традицій: язичницька традиція сповідувала любов до життя, визнавала його найвищою цінністю, тому людина найперш прагнула задовольнити потреби, які є гарантом її продуктивної життєдіяльності, в тому числі потребу в їжі та відтворенні свого роду. На противагу язичництву християнство вбачало смисл життя у підготовці до "царства Божого", тобто знецінювало і зневажало земне життя людини, її земні діяння, та й саму людину, інфікувавши її міфом про одвічну гріховність: антиприродний аскетизм, умертвіння плоті, постійний страх перед Богом, невідворотність покари за гріх, якого конкретна людина не вчинила. Зазначено, що примусова християнізація призвела до глибокої психологічної травми – світоглядного роздвоєння, так званого феномену "двовір‘я". Особливістю такого явища став синкретизм основних рис обох релігій. Так, "у свідомості української людини "віра в "єдиного" Бога уживалась з різноманітними повір‘ями про чортів, упирів, домових, русалок й іншу "нечисту силу", євангельські заповіді – з віруваннями в чародійство, магію, ворожбу тощо.

Проанализированы объективные и субъективные причины принятия христианства в Киевской Руси, в частности обосновано положение концепций различного онтологического измерения: от мысли, что принятие христианства Киевской Русью было явлением крайне необходимым и неизбежным, поскольку язычество уже исчерпало себя. Исследователи этого направления по-разному трактуют причины религиозных изменений в Киевской Руси, причины принятия христианства. Описаны пути, направления воздействия на массовое сознание: массовые крещения в селах и городах Киевской Руси, строительство храмов. Выделены основные противоречия в трактовке языческой и христианской традиций: языческая традиция исповедовала любовь к жизни, признавала его высшей ценностью, поэтому человек первый раз стремился удовлетворить потребности, которые являются гарантом его продуктивной жизнедеятельности, в том числе потребность в пище и воспроизведении своего рода. В противоположность язычеству христианство видело смысл жизни в подготовке к "царству Божию", то есть "обесценивало и презирало земную жизнь человека, его земные деяния, и самого человека, инфицировав ее мифом об извечной греховности: антиприродный аскетизм, умерщвление плоти, постоянный страх перед Богом, неотвратимость наказания за грех, который конкретный человек не совершил. Отмечено, что принудительная христианизация привела к глубокой психологической травме - мировоззренческому раздвоению, так называемому феномену «двоеверия». Особенностью такого явления стал синкретизм. Так, «в сознании украинца "вера в "единого" Бога уживалась с различными поверьями в чертей, упырей, домовых, русалок и прочую "нечистую силу", евангельские заповеди с верованиям в волшебство, магию, гадание и т. п.

The article reveals the peculiarities of the religious worldview of the ―medieval Ukrainian‖, there we analysed contradictions which are caused by the change of religion. Grounded causes and consequences of the adoption of Christianity as the state religion in Kievan Rus. It was showed the essence of the phenomenon of dual faith in the worldview of medieval person. The worldview known as a complex of some inner experiences, feelings, which imposed personal meanings, so images of surrounding world appear in individual interpretation of the subject.

Проаналізовано складний і неоднозначний процес запровадження християнства у Русі кінця IX - середини XI ст. У контексті тогочасних європейського світогляду та християнської релігії висвітлено теологічні спільність і відмінності ще єдиної на той час Християнської Церкви, але яку уже тоді розділяли політико-ідеологічні та догматичні протиріччя. З'ясовано місце, роль і самовизначення Русі у тих процесах. З огляду історико-герменевтичної інтерпретації та слов'янської кирило-мефодіївської традиції (у зіставленні з аріанською, візантійською та латинською) розглянуто теологічні уявлення та догми, зокрема таких понять і термінів, як "Свята Трійця", "єдиносущність", "подібносущність", "Символ Віри" тощо. Простежено світоглядно-релігійний та політико-ідеологічний шлях Русі до запровадження християнства в державі Володимиром Великим та його утвердження Ярославом Мудрим. Вивчено передумови, підстави й обставини прийняття християнської віри великим князем Київським Володимиром Святославичем, її символічний та духовний зміст, охарактеризовано княжі діяння у цій сфері. Встановлено релігійно-політичні погляди, тактику та стратегію утвердження Віри Христа великого князя Київського Ярослава (Мудрого) Володимировича, його бачення місця Церкви в Руській державі, суспільстві, у слов'янському світобаченні, а також поміж духовно-релігійними та державними центрами тогочасного Християнського Світу.

Досліджено літописи, в яких згадується Софія Київська. Визначено місце двох київських княгинь Ольги-Олени й Анни-Олени в історії Київської Русі. Розглянуто образи Володимира Великого та Ярослава Мудрого у стінописі Софії Київської часів Петра Могили. Підкреслено, що іконографія українського іконопису XVII - XVIII ст. займає особливе місце в історико-джерелознавчих дослідженнях, оскільки є джерелом мистецтвознавчої, а також історичної інформації. Розглянуто інформацію польського хроніста Яна Длугоша як джерело до ранньої історії Золотих воріт. Досліджено традицію українського ктиторського портрета від Київської Русі до Гетьманщини. Подано інформацію про найдавніші монастирі на Русі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4УКР)414 + Э372.27-341.4-011

Рубрики:

Історія філософії

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: ДС45001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4УКР)414 + Э372.27-341.4-011

Рубрики:

Історія філософії

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: ДС45001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4УКР)414 + Э372.27-341.4-011

Рубрики:

Історія філософії

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: ДС45001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4УКР)414 + Э372.27-341.4-011

Рубрики:

Історія філософії

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: ДС45001 Пошук видання у каталогах НБУВ