Розглянуто питання взаємовідносин двох типів європейської цивілізації - західної та східної - в контексті української історії. Показано прагнення України до поєднання обох традицій у живий соціально-політичний і культурний синтез та відтворення перспективи співпраці України з цивілізованим світом у ХХІ ст.

На багатому фактичному матеріалі проаналізовано процес переходу від язичницького до християнського світосприйняття, розкрито значення античних міст давньої Тавриди у християнізації слов'янських народів. Детально висвітлено історію запровадження християнства у Київській Русі, а також духовні наслідки цієї історичної події.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27-341.4-011.13 + Ш5(4Укр)3-3

Рубрики:

Українська Православна Церква

Література

Шифр НБУВ: Ж68937 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що в системі східних і західних світоглядних парадигм українському народу більш притаманні світо- і життєзаперечення та інтровертизм. Обгрунтовано положення, що на Русі з давнини панувало апофатичне богослов'я, пріоритетність ідеї про непізнаваність бога й різке розмежування небесного і земного, божественного і мирського. У духовності увагу акцентовано, передусім, на її моральній та естетико-художній складових.

Досліджено літописи, в яких згадується Софія Київська. Визначено місце двох київських княгинь Ольги-Олени й Анни-Олени в історії Київської Русі. Розглянуто образи Володимира Великого та Ярослава Мудрого у стінописі Софії Київської часів Петра Могили. Підкреслено, що іконографія українського іконопису XVII - XVIII ст. займає особливе місце в історико-джерелознавчих дослідженнях, оскільки є джерелом мистецтвознавчої, а також історичної інформації. Розглянуто інформацію польського хроніста Яна Длугоша як джерело до ранньої історії Золотих воріт. Досліджено традицію українського ктиторського портрета від Київської Русі до Гетьманщини. Подано інформацію про найдавніші монастирі на Русі.