Розглянуто феномен рольової реальності як фундаментальної характеристики соціального буття людини. На підставі поєднання емпіричної форми рольового буття з феноменологічним дослідженням рольової реальності, акцентовано увагу на історичну динаміку репрезентації людини як суспільної істоти у конкретно-рольовій визначеності. Доведено, що ця репрезентація змінюється відповідно до культурно-історичних зрушень і зрушень в епістемах. Змістовні зміни відрефлектовані дискурсами, які є визначальними у характеристиці життєвого світу особи.

Розглянуто релігійність у творчості Миколи Гоголя, його пошуки у розкритті тем духу та духовності, зв'язок людини з навколишнім світом; серйозну внутрішню перебудову, пов'язану з піднесенням світогляду на нову сходинку.

Розглядається феномен віри і знання у людському бутті, роль релігійного фактору у формуванні моральних цінностей, а також моральні засади феномену віри. Аналізуються деякі аспекти функціонування релігії в сучасних умовах, проблема віри в лютеранській доктрині. Досліджується феномен віри у медицині. Простежується вплив християнства на процес становлення української духовності, висвітлюється релігійна духовність українського народу в його історичній генезі. Визначена ідея божественної трансценденції в художній практиці українських символістів. Пропонується сакральний досвід як форма духовного самотворення людини тощо.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Творчість", що відбулася в Дрогобичі у жовтні 1995 року. Висвітлюються питання освітнього процесу і феномену надкультурного, приводяться гуманістичні аспекти правотворчості, онтологічні підстави становлення суб'єктивності в сім'ї, концепція творчості в теорії символізму. Розкриваються духовний світ митця і проблеми інтерпретації художнього твору, наводяться національно-культурні витоки творчих здібностей особистості. Розглядається мовна картина світу як чинник соціальної поведінки, а розвиток творчого мислення - як фактор формування особистості вчителя. Характеризується роль школи і особистості у музично-виконавській педагогіці тощо.

На фактическом материале проанализирована история становления личности человека, процесс ее эволюционирования во внешней среде. Рассмотрены факторы, непосредственно влияющие на формирование у индивидуума нравственно-этических черт, указаны пути и средства преодоления наиболее негативных из них. Изложены подходы реального достижения каждой личностью и обществом в целом желаемого совершенства и благополучия, установления на Земле взаимопонимания, дружбы и мира между людьми. Обсуждено насилие как средство достижения целей.

Проанализированы проблемы духовности и самопознания человека в философской концепции известного русского философа С.Л.Франка.

Стаття присвячена малодослідженій проблемі соціальної філософії - становленню особистості. Розкривається поняття становлення особистості та його основні принципи.

Рассмотрена духовность как один из резервов жизнеспособности человека.

Розвивається філософська концепція системно-енергетичного бачення творчості у її людському вимірі. Розглянуто сутність і зміст категорії "творчий потенціал", яка репрезентує механізм здійснення активно-перетворюючого відношення людини до самої себе і до оточуючого світу. Творчий потенціал постає як цілісний феномен, системна єдність діяльно-есенціального, віртуального і трансцендентивного рівнів. Проаналізоване співвідношення вказаного поняття і таких соціально-філософських категорій, як "творчість", "пізнання", "діяльність", "культура", "духовність", "менталітет". Розкриті деякі закономірності творчої еволюції людини у ході здійснення індивідуального життєвого шляху і історичного розвитку людства (у онтогенезі і філогенезі). Вказані процеси розглядаються на фоні найсуттєвіших культурно-цивілізаційних змін кінця ХХ століття і трансформаційних зрушень у сучасному українському суспільстві. Визначені головні напрями реалізації потенційних творчих сил людини.

Проаналізовано шляхи розвитку українського теоретичного гуманізму, розкрито його джерела, теоретичні ідеї та сутність. Простежено християнські витоки його моральності, своєрідність самовизначення. Розглянуто здобутки українського гуманізму з позицій слов'янського світогляду та української духовності на прикладі тріади персоналій: Б.Паскаль - Г.Сковорода - П.Юркевич. Доведено, що українська філософська думка співзвучна західноєвропейським філософським концепціям.

Освещаются вопросы истории и теории гуманизма. Актуальные проблемы развития Украины и Донбасса как ее составной части рассматриваются через призму гуманистических идей. Среди представленных материалов - гуманистическое значение украинско-русского культурного синтеза в Донбассе; внутрикультурное образование как субкультурная гетерогенность и гуманистический потенциал субкультуры Донбасса; проблема человека в украинской философской мысли ХVII в.; спор славянофилов и западников с точки зрения семиотического анализа; проблема человека в современной философии образования; роль государства и права в разрешении конфликтов переходного периода и перспективы развития Украины в направлении гуманизма; отношения распределения и перераспределения в социальной структуре; моделирование нравственной экономики на основе оптимизации накопления и др.

Проаналізовано становлення модерних уявлень про людську індивідуальність, розкрито її витоки, визначено виміри та описано способи її артикуляції у просторі культурних смислів. Висвітлено еволюцію поглядів на природу морального блага в їх співвідношенні з усвідомленням особистості як істоти з внутрішнім виміром, розглянуто панорамну картину еволюції історичних форм даної артикуляції - від Платона та Августина, Декарта, Лока і Канта до Ніцше, Фуко, Макінтайра.

Проанализировано становление модерных представлений о человеческой индивидуальности, раскрыты её истоки, определены измерения и описаны способы её артикуляции в пространстве культурных смыслов. Освещена эволюция взглядов на природу морального блага в их соотношении с осознанием личности как существа с внутренним измерением, рассмотрена панорамная картина эволюции исторических форм данной артикуляции - от Платона и Августина, Декарта, Лока и Канта до Ницше, Фуко, Макинтайра.

Висвітлено проблему, що стосується однієї з трьох християнських доброчинностей - надії. Визначено ознаки надії як символу, принципу, феномену. Показано, що образ надії, яким керується індивід, дає можливість зрозуміти життя в ціннісно-смислових контекстах. Розглянуто суть поняття надії як персоналізацію людського буття.

Освещена проблема, которая касается одной из трех христианских заповедей - надежды. Определены признаки надежды как символа, принципа, феномена. Показано, что образ надежды, которым руководствуется индивид, дает возможность постичь жизнь в ценностно-смысловых контекстах. Рассмотрена сущность понятия наджеды как персонализация человеческого бытия.

Висвітлено методологічні засади дослідження взаємовідносин "індивід - суспільство" в соціальній філософії. Розглянуто основні принципи, визначено соціальні детермінанти становлення особистості та описано сучасні суспільні процеси в українському суспільстві. Проаналізовано феномен влади в процесі становлення особистості.

Освещены методологические основы исследования взаимоотношений "индивид - общество" в социальной философии. Рассмотрены основные принципы, определены социальные детерминанты становления личности и описаны современные общественные процессы в украинском обществе. Проанализирован феномен власти в процессе становления личности.

Рассмотрены вопросы философии в контексте глобальных учений о мире и человеке. Освещены трансцендентные предпосылки философствования, философия трансцендентного как источник духовных ориентиров для общества, проблема духовности культуры в историческом аспекте.

Запропоновано концепцію походження людини. Розкрито зміст понять свободи, цілепокладання, творчості, суб'єктивності, свідомості та самосвідомості, уявлення про Я, інтерсуб'єктивності, об'єктивного духу. Розглянуто історію як самоуявлення людської сутності. Проаналізовано особливості ціннісного ставлення до дійсності (моральний вибір, естетичне сприйняття), а також раціонального ставлення (мислення та мовного спілкування).

Предложена концепция происхождения человека. Раскрыто содержание понятий свободы, целевозложения, творчества, субъективности, сознания и самосознания, представления про Я, интерсубъективности, объективного духа. Рассмотрена история как самопредставление человеческой сущности. Проанализированы особенности ценностного отношения к действительности (моральний выбор, эстетическое восприятие), а также рационального отношения (мышление и языковое общение).

Обговорено проблеми української культури, визначено її суть, праелементи, складові частини та функції. Визначено предмет культурології, її типи, структуру, висвітлено культурологічні теорії. У контексті української національної культури розглянуто міфи православної релігійної свідомості. Охарактеризовано філософську антропологію як складову частину культурологічного знання.

На основе обобщения данных религиозно-философской, научной, философской, документальной литературы определено понятие переживания самодостаточности, раскрыты его философские, онтологические, гносеологические, социальные, культурно-личностные аспекты в мистической культурной традиции модернизма и постмодернизма. Показаны особенности сопоставления самодостаточности с мистическими, трансцендентальными и акцентуированными состояниями. Рассмотрена категория самодостаточности в структуре знания.

Разработана концепция социализации индивида. Предложен категориальный ряд, который позволяет раскрыть историю и логику становления и развития социализации как социокультурного образования, понять ее имманентную субъективно-объективную природу и сущность. Описаны возможности и границы социализации индивида в сфере общественного производства.

С использованием единого информационного подхода к анализу различных сфер бытия показано, что появление и генезис человечества являются закономерными этапами эволюции неживой природы и органического мира. Раскрыто содержание понятий явлений социокультурной наследственности как качественно нового, по сравнению с биологическим, уровня передачи генетической информации от поколения к поколению. Рассмотрен феномен личности как высшая для всех исторических времен и у всех народов ступень развития индивидуальности человека в онтогенезе, главными характеристиками которого выступают социальная активность и творческая деятельность в той или иной сфере бытия.