Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(5)-218 + Ю3(5КИТ)3-218

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто специфіку філософії та культури Сходу та Заходу у контексі даосизму. Доведено неправомірність ідеї про відсталість та неісторичність східних суспільств у загальноєвропейському контексті. У багатомірно-цілісному дискурсі розглянуто духовну культуру Китаю як самостійного та самоцінного феномена. Уперше з позицій багатомірної цілісності процесів формування єдиного даосько-конфуціансько-буддійського комплексу і концептуальних структур теорії даоської філософії проаналізовано характерні особливості розвитку даосизму в ареалі культури Китаю.

С учетом положений даосизма рассмотрена специфика философии и культуры Запада и Востока. Доказана неправомерность идеи об отсталости и неисторичности восточных обществ в общеевропейском смысле. В многомерно-целостном дисскурсе рассмотрена духовная культура Китая как самостоятельный и самоценный феномен. Впервые с позиций многомерной целостности процессов формирования единого даоско-конфуцианско-буддийского комплекса и концептуальных структур теории даоской философии проанализированы характерные особенности развития даосизма в культуре Китая.

Проаналізовано багатомірні засади та теоретико-методологічні передумови синтезу філософій і культур Індії, Китаю та Японії в контексті формування єдиної міждисциплінарної науки даосизму. Розглянуто витоки даоської традиції у текстах Лао-цзи та Чжуан-цзи. Розкрито принципи та напрями розвитку даоської алхімії. Увагу приділено гімнастиці даоінь, даоським практикам "удосконалення духу", конфуціанській традиції, природі та сутності індійської філософії.

Проанализированы многомерные основы и теоретико-методологические предпосылки синтеза философий и культур Индии, Китая и Японии в контексте формирования единой междисциплинарной науки даосизма. Рассмотрены истоки даосской традиции в текстах Лао-цзи и Чжуан-цзи. Раскрыты принципы и направления развития даосской алхимии. Уделено внимание гимнастике даоинь, даосским практикам "усовершенствования духа", конфуцианской традиции, природе и сущности индийской философии.

Для сучасної людини, яка постійно перебуває в силовому полі конфліктів і стресів, теорія і практика даосизму - філософської традиції, що сягає корінням у давньокитайську цивілізацію, може бути одним із шляхів відновлення внутрішньої рівноваги, гармонії з собою та навколишнім світом. Проаналізовано даоські уявлення про світ, його структуру і місце людини в ньому.

Наведено характеристику теоретико-методологічних підстав історико-філософських досліджень поняття "пустота", концепції пустотності дхарм, доктрини тотожності сансари, нірвани та теорії "анатмана". Розглянуто доктрину "16 видів Шуньяти" та концепцію 7-ми аспектів лаоської "пустоти" як єдине вчення про "пустоту", яка осягається в давньосхідній культурі через досягнення "містичного переживання", пустотного стану звільнення (мокша) або осяяння (мін). Визначено символічне осмислення "пустоти" в двох розглянутих філософських системах через модель "безперервного" руху по "колу буття". Розкрито історико-філософське тлумачення базових характеристик давньокитайського поняття Дао як "пустоти", яке співвідноситься зі "споконвічною відсутністю" та зумовлює всі зміни субстанції "Ци". Запропоновано варіант перекладу буддійського поняття "нірвани", який більш точно корелює із визначенням пустотності та розкриває позитивний сенс цього слова - припинення вітру незнання. На підставі проведеного компаративістського аналізу виявлено подібності та відмінності у визначенні поняття "пустоти" у двох розглянутих давньосхідних ученнях (даосизму та шуньявади). Доведено взаємозв'язок базових понять "мадхьямікська Шуньята" та "пустотність Дао", взятих як незалежні одиниці філософського дискурсу у давньосхідній філософії. Обгрунтовано фундаментальну єдність двох філософських систем мислення (даосизму та шуньявади), яка виражена у подоланні подвійності та досягненні стану "пустоти".

У моног рафії розглянуто відображення ідей даосизму в філософсько- літературних працях та релігійних ученнях Китаю, вплив основоположних естетичних, філософських та релігійних ідей Дао в китайському мистецтві, у працях мислителів Давнього Китаю. Висвітлено специфіку вокальної культури Китаю у традиціях філософії та естетики даосизму. Вивчення частково збереженої музичної спадщини лаоської культури, зокрема лаоських пісень, дає змогу глибше зрозуміти культурні й мистецькі цінності даосизму, а також простежити їх вплив на сучасну музичну культуру. Автор дослідження - артист-вокаліст, який виконує лаоські пісні на концертах.