Проаналізовано комплекс світоглядних універсалій маньєризму, застосовано розширене трактування категорії "маньєризм", запропоновано введення до широкого наукового обігу категорій "маньєристична домінанта", "маньєристична константа". Досліджено провідні тенденції зміни стильової тканини, специфіку співіснування та боротьби різних течій у мистецтві XVI ст. Актуалізовано питання межі Ренесансу та маньєризму в контексті італійського мистецтва та його північно-європейських локальних варіантів.

Досліджено антропоцентричний характер естетичного ідеалу епохи Ренесансу. Розглянуто й охарактеризовано близькість науки та мистецтва у визначенні місця та ролі людини у світі у зазначену епоху. Доведено соціальну значущість діяльності митців і мислителів Ренесансу.

Исследован антропоцентрический характер эстетического идеала эпохи Ренессанса. Рассмотрена и охарактеризована близость науки и искусства в видении места и роли человека в мире в указанную эпоху. Доказана социальная значимость деятельности художников и мыслителей эпохи Ренессанса.

The article deals with the anthropocentrically character of an aesthetic ideal of an epoch of the Renaissance. The affinity of a science and art in vision of a place and a role of the person in the world during the specified epoch is considered and characterized. The social importance of artists and thinkers of an epoch of the Renaissance is proved.