Проведен всесторонний обзор теоретических и экспериментальных исследований эмоциональной памяти человека, освещены научные представления о ее развитии в различных психологических школах и направлениях (философской, научной, функциональной психологии, ассоциационизме, бихевиоризме, гештальт-психологии, ортодоксальном психоанализе З.Фрейда). Проанализированы современные концепции эмоциональной памяти, в частности рассмотрены ее необихевиористские модели, теория поля К.Левина, а также труды неопсихоаналитиков и теоретические положения когнитивной психологии. Показаны возможности применения деятельностного и системного подходов к изучению эмоциональной памяти. Охарактеризованы ее проявления в разных формах эмоциональных переживаний. Рассмотрены функции эмоциональной памяти в познавательной и эмоционально-волевой сферах личности, показано ее влияние на развитие и функционирование памяти других видов, описана модель особых модусов организации мозговой активности. Проанализирована роль эмоциональной памяти в психической регуляции учебной, трудовой и других видов деятельности. Показано влияние эмоциональных компонентов Я-образов на самооценку и самоотношение личности. Обоснована взаимосвязь эмоциональной и автобиографической памяти. Обобщены результаты собственных экспериментальных исследований и установлены закономерности фиксации эмоций в автобиографической памяти.

Здійснено методологічний та історико-психологічний аналіз концепцій, створених різними психологічними школами та напрямками. Розглянуто можливості й обмеження в організації експериментальних і психодіагностичних досліджень емоційної пам'яті. Проаналізовано її вплив на інформаційний зміст і структуру перцептивного процесу. Розглянуто функціонування емоційної пам'яті в розумовому процесі, у структурі емоційного інтелекту, структурі мовленнєвого механізму. Теоретично проаналізовано й емпірично вивчено основні форми емоційних переживань як результати функціонування емоційної пам'яті суб'єкта. Показано функції даної пам'яті різних видів на різних етапах діяльності. Розвинуто положення, що емоційна пам'ять бере участь у процесі інформаційної взаємодії особистості з середовищем. Вона виконує функції, завдяки яким особистість усталює свою цілісність, розширює межі свого буття та знаходить суб'єктивну історію (біографію та життєвий шлях). Розкрито основні закономірності онтогенезу емоційної пам'яті. Розроблено структурно-функціональну модель даної пам'яті як компонента мнемічної особистості, що виконує функцію пов'язування когнітивних змістів психіки зі смисловими увореннями особистості. Запропоновано систему методичних рекомендацій, яка передбачає використання структурно-функціональної моделі емоційної пам'яті та спрямована на оптимізацію використання емоційного потенціалу особистості за умов розв'язання різноманітних життєвих задач.

Виділено критерії пам'яті-спалаху, розглянуто теми особистісно значущих спогадів-спалахів, встановлено зв'язки між спогадами-спалахами й основними характеристиками емоційної сфери людини. Виявлено окремі механізми, що відповідають за утворення спогадів-спалахів про позитивні та негативні події. Побудовано чотирьох-факторну модель емоційної сфери людей з пам'яттю-спалахом. Перспектива подальших досліджень полягає у вдосконаленні методичного апарату дослідження пам'яті-спалаху, а також на вивчення впливу статі на утворення, зберігання та відтворення спогадів-спалахів.