Викладено основи теоретичної біології, принципи функціонування генетичного апарату еукариотів та механізму мислення. Розглянуто механізм формування структури організму, наведено уявлення про гетерохвильову оптику, згідно із законами якої оболонка клітинного ядра, використовуючи електрострикцію, перетворює енергію хвиль хімічних реакцій протоплазми на акустичні хвилі, які вибірково розпушують хроматин. На підставі цього пояснено багато фактів біології, наприклад, трисомії, канцерогенез, гетерозіс, феномен ірідодіагностики, запропоновано метод регенерації втрачених кінцівок у ссавців тощо. Розширено гіпотезу про голографічну природу мислення. Наведено уявлення про інформаційні масиви (образи), що модулюють фронт відокремленої хвилі щільності імпульсації ансамблю нейронів, про існування в мозку людини більш, ніж ста нейрокореляторів, які визначають кореляцію між інформаційними масивами за допомогою перетворень Фур'є в ядрах мозку.

Показано можливість застосування матричної форми запису мнемічних процесів під час розробки моделі діяльності людини в екстремальних ситуаціях.

Показана возможность применения матричной формы записи мнемических процессов при составлении модели деятельности человека в экстремальных ситуациях.

The feasibility of a matrix form of a record of mnemic process is rotund at model building of activity of the man in extreme situations.

Проблема теоретизації уявного не має вирішення через традиційно спрощений підхід до процесу пізнання. В основі цього - орієнтація на звичну для раціонального розуміння логічну інтерпретацію дійсності. Однак, навіть за умов очевидної обмеженості такої інтерпретації, сучасний етап культурно-історичного розвитку суспільства не передбачає іншого способу організації пізнання. Зважаючи на це, необхідно усвідомлювати відносність логічного структурування знання. Це дозволило створити гнучку систему організації теоретичних міркувань, в якій логічне конституювання передбачає подальше смислове переструктурування, а також ефективну понятійну систему, що дозволяє не тільки усвідомити суть процесу прогнозування, а й формулювати його теоретично, тобто без звернення до емпіричного досвіду, на основі сформульованих понять, встановлених правил оперування ними і виведених законів організації висновків.

Розкрито принцип реалізації психологічних механізмів систематизації у процесі оволодіння французькою мовою. Виявлено, що психологічні механізми систематизації, як прийом запам'ятовування, формуються у значенні мислительної дії комплексно та поетапно у процесі спеціально організованого навчання; основою активного запам'ятовування матеріалу є дія механізмів систематизації. Установлено, що для формування алгоритму мислительної дії систематизації у процесі вивчення французької мови є необов'язковим проходження всіх етапів, можлива їх часткова інтеграція. Причому, чим менше розумових операцій виконується для одержання результату, тим вищим є рівень сформованості систематизації. Доведено, що використання систематизації як прийому запам'ятовування у зазначеному процесі ефективно відображається на обсязі відтвореного матеріалу, на змістовності та виразності висловлювань, варіативності лексики.

На підставі аналізу літературних джерел встановлено основні напрями використання системного підходу в процесах дослідження, опису та визначення характеристик, явищ і процесів у психології мислення.

Предложен подход к построению концептуальной модели образного анализа и синтеза естественно-языковых конструкций. Получена система предположений для последовательного наращивания в концепции функциональных возможностей известных психофизиологических феноменов.

Висвітлено проблему співвідношення навчання та розвитку. Проаналізовано принцип системної диференціації в його застосуванні до навчання та виховання. Виділено рівні розвитку системного досвіду, який є підгрунтям розвитку системності мислення.

Освещена проблема соотношения обучения и развития. Проанализирован принцип системной дифференциации в его использовании в обучении и воспитании. Выделены уровни развития системного опыта, который является основой развития системности мышления.

The article deals with the problem of parity of training and develpopment. The principle of system differetiation in its use in training and education is analysed. Levels of development of system experience which underlies development thinking are allocated. Correponding conclusios by resuts of research are made.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.52*715.3 в73 + Ю935.131-3

Рубрики:

Біологія людини

Мислення

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено рефлексивне мислення як приведення себе у відповідність з сутністю справи. Проведений аналіз засвідчує, що мислення виявляється у такому соціальному просторі, який є відкритим, надлишковим і вільним від панування жорстких ієрархічних структур. Обгрунтовано, що розуміння передумов розвитку рефлексивного мислення вимагає звернення до соціально-культурних витоків зародження давньогрецької філософії.

Системне мислення виявляється в усвідомленому вмінні розглядати об'єкти і явища навколишнього світу як системи в їх розвитку й взаємозв'язку з метою пошуку найбільш ефективного вирішення проблемних ситуацій. Узагальнено понад тридцятилітній досвід авторів зі створення технології формування системного мислення в процесі навчальної діяльності за допомогою комплексів вправ, що виконуються за спеціально розробленими алгоритмами на основі функціонально-системного підходу й теорії розв'язування винахідницьких задач.

Досліджено рефлексивне мислення як приведення себе у відповідність з сутністю справи. Проведений аналіз засвідчує, що мислення виявляється у такому соціальному просторі, який є відкритим, надлишковим і вільним від панування жорстких ієрархічних структур. Обгрунтовано, що розуміння передумов розвитку рефлексивного мислення вимагає звернення до соціально-культурних витоків зародження давньогрецької філософії.

Розглянуто чотири найважливіші чинники розвитку критичного мислення: метод навчання; форма навчання; метод контролю; стиль навчання. Наголошено, що у навчанні критичного мислення слід використовувати проблемні методи, які покликані сприяти пошуку доказів, перевірці теорій, визначенню меж їх дії. Проблемні методи навчання провокують суперечності, підштовхують учнів до сумнівів, розмірковувань і доведення положень. Відзначено, що групова робота сприяє упорядкуванню і координуванню висловлених пропозицій. Під час порівняння думок виникає соціокогнітивний конфлікт, викликаний різноманітністю точок зору. Відзначено, що у процесі вирішення цього конфлікту учні мають координувати різні позиції. Відтак розвивається інтелект у процесі інтеріоризації цього узгодження. Наголошено на важливості письмово викладати розмірковування у вигляді есе та проводити гуртовий аналіз та самоаналіз розв'язування проблемної задачі під керівництвом вчителя. Обгрунтовано необхідність звернути увагу учнів на можливі недоліки та прорахунки під час міркування, винести для уроки на майбутнє.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю935.131-39

Рубрики:

Мислення

Шифр НБУВ: ДС48299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю935.131-39

Рубрики:

Мислення

Шифр НБУВ: ДС48299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу присвячено теоретичному обґрунтуванню й емпіричному дослідженню психологічних особливостей взаємозв'язку мови та мислення при вивченні іноземної мови студентами медичних спеціальностей та умов, за яких досягається максимальна ефективність їх розвитку. На засадах генетичної психології розроблено модель розвитку мислення студентів-медиків при вивченні іноземної мови. Побудовано модель взаємообумовленості мислення та мовлення при вивченні іноземної мови студентами-медиками, представлену трьома факторами: "гнучка вербалізація - центральна синтагматична мовна асоціативність", "образна активність - асоціативна логічна переферійність", "асоціативна граматичність - аналітичність - парадигматичність". Наведено експрес-методи оцінки активності іншомовного мовлення та мислення за допомогою реєстрації його продуктивності в завданнях різного типу (навчальні завдання з окремих тем на нестандартне вирішення творчих завдань протягом обмеженого проміжку часу). Побудовано моделі асоціативних реакцій на матеріалі рідної та іноземної (німецької) мови, зокрема встановлено особливості логічної (центральна, периферична), та граматичної реакції (синтагматична, парадигматична). Запропоновано експериментальну навчальну програму з розвитку мислення студентів-медиків при вивченні іноземної (німецької) мови. Узагальнено методи оптимізації розвитку когнітивної сфери особистості на основі генетико-моделюючого підходу до проблеми особистісного розвитку в онтогенезі. Доведено переваги когнітивно-комунікативного навчання іноземних мов, що базується на принципі свідомості у викладанні й на теорії соціоконструктивізму, згідно з якою студент є активним учасником процесу навчання. Акцентовано, що упровадження експериментальної навчальної програми засвідчило позитивну динаміку показників мисленнєвої сфери студентів-медиків і показника іншомовного мовлення. Доведено ефективність програми та можливість її використання як психолінгвістичного засобу розвитку пізнавальної сфери студентів у цілому. Запропоновано методичні рекомендації викладачам ВНЗ щодо оптимізації процесу когнітивного розвитку студентів медичних спеціальностей в процесі оволодіння ними іноземною мовою.