Досліджено своєрідну дискретно-вузлову структуру та метрику довготривалості життєвого шляху творчої особистості. У хронологічній довготривалості життєвого шляху даної особистості виявлено низку вікових точок, які виконують роль подвійних вузлів, у яких мають місце найбільш яскраві прояви самовизначення, самоздійснення та самореалізації творчої особистості, особистісні злами, кризи та творчі старти. Установлено чітку дискретну метрику довготривалості часу її життя, яка визначається законом відліку часу власним годинником індивіда. Показано чітку узгодженість подвійних вузлів з точками фазових сингулярностей, зумовлених дискретною метрикою довготривалості часу життя творчої особистості. Вікові точки ранніх і пізніх стартів у її життєвому шляху визначаються відповідними точками фазових сингулярностей у довготривалості життя. За законом відліку часу життя індивідуальний життєвий шлях окремо взятої творчої особистості має власну дискретно-вузлову структуру з індивідуальною метрикою. За різної довготривалості метрики життя дискретно-вузлова структура виявилася повністю ідентичною за зазначеним законом.

Наведено результати науково-теоретичного дослідження проблеми розвитку творчої обдарованості особистості студента. Виявлено соціально-педагогічні умови розвитку творчої обдарованості, зокрема, студентської молоді у позанавчальній діяльності ВНЗ.

Розглянуто проблему ефективності впливу образотворчого мистецтва на формування творчих здібностей майбутніх учителів.

Розглянуто аналіз індивідуальних особливостей майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, які сприяють прояву та формуванню його творчих здібностей.

Висвітлено психолого-педагогічні основи розвитку творчої активності особистості.

Проаналізовано стан психодіагностики креативності. Розглянуто перші дослідження у галузі розробки методів діагностики творчих здібностей Ф.Гальтона, роботи Дж. Гілфорда початку 1950-х рр., який виділив основні параметри креативності: здатність до виявлення і постановки проблем; здатність до генерування великої кількості ідей; гнучкість - здатність продукувати різноманітні ідеї; оригінальність - здатність продукувати віддалені асоціації, незвичні відповіді, нестандартні рішення; здатність вдосконалювати об'єкт, додаючи деталі; здатність розв'язувати проблеми, проявляти семантичну гнучкість - побачити в об'єкті нові ознаки, знайти нове використання. Охарактеризовано тести творчого мислення Е. Торранса, основним недоліком яких, як і тестів Дж. Гілфорда, було неврахування мотивації та інших особистісних характеристик як суттєвих аспектів творчих здібностей, тести креативності будувалися за тими самими принципами, що і тести інтелекту: були швидкісними методиками з жорстко заданим змістом. Розкрито підходи до поняття креативності з погляду гуманістичної психології, представники якої розглядали його у контексті особистісної зрілості. З огляду на це відзначено тест віддалених асоціацій С. Медніка, методику "креативного поля" Д.Б. Богоявленської. Зазначено, що наведені підходи у розумінні креативності не є взаємовиключними, а доповнюють один одного. Висловлено думку, що оцінка креативності за результатом розроблена значно краще, ніж оцінка процесу творчості.

Досліджено типові для педагогічного працівника вміння та навики в сфері комунікації. Проаналізовано структуру змісту загальних здібностей та вмінь майбутніх учителів. Проведену комплексну експертну оцінку здібностей та вмінь студентів-випускників вирішувати професійно-психологічні завдання. Доведено, що оцінка стану психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів і розвитку їх творчої активності може стати фактологічним підгрунтям для дослідження проблеми та перспектив навчання студентів різних технологій аналізу та вирішення задач творчого педагогічного процесу.

Исследованы типичные для педагогического работника умения и навыки в сфере коммуникаций. Проанализирована структура содержания общих способностей и умений будущих учителей. Проведена комплексная экспертная оценка способностей и умений студентов-выпускников решать профессионально-психологические задачи. Доказано, что оценка состояния психолого-педагогической подготовки будущих учителей и развитие их творческой активности может стать фундаментом для исследования проблемы и перспектив обучения студентов разным технологиям анализа и решения задач творческого педагогического процесса.

The article deals with the skills typical for the pedagogical worker in sphere of communications. The structure of the maintenance of the common abilities and skills of the future teachers is analysed. The complex expert estimation of abilities and skills of students - graduates to solve professional - psychological tasks is carried out. It is proved, that the estimation of a condition of psychological and pedagogical preparation of the future teachers and their development creative activity can become the base to research of a problem and prospects of training of students to different technologies of the analysis and the decision of tasks of creative pedagogical process.

Розглянуто проблему взаємовідносин когнітивного стилю та інтелекту. Зазначено, що розглянуті дефініції є основними детермінантами творчого потенціалу майбутніх практичних психологів. Досліджено теоретичні аспекти проблеми. Запропоновано методику експерименту, емпіричні результати, основні висновки та перспективи досліджень.

Рассмотрена проблема взаимоотношений когнитивного стиля и интеллекта. Указано, что рассмотренные дефиниции являются основными детерминантами творческого потенциала будущих практических психологов. Исследованы теоретические аспекты проблемы. Предложена методика эксперимента, эмпирические результаты, основные выводы и перспективы исследований.

The article deals with the problem of mutual relations of coignitive style and intelligence. It is specified, that the considered definitions are the basic determinants of creative potential of the future practical psychologists. Theoretical aspects of a problem are investigated. The technique of experiment, empirical results, the basic conclusions and prospects of researches is offered.

Досліджено актуальні наукові уявлення про творчий потенціал людини. Розглянуто й охарактеризовано сутність і структуру зазначеної дефініції. Висвітлено можливості розвитку творчого потенціалу людини та реалізації у повсякденному житті. Наголошено на важливості використання творчого методу у дослідженні творчого потенціалу.

Исследованы актуальные научные представления о творческом потенциале человека. Рассмотрена и охарактеризована сущность и структура указанной дефиниции. Освещены возможности развития творческого потенциала человека и реализации в повседневной жизни. Подчеркнута важность использования творческого метода в исследовании творческого потенциала.

The author investigated actual scientific representations about creative potential of the person. The essence and structure of the specified definition is considered and characterized. Opportunities of development of creative potential of the person and realization in a daily life are covered. Importance of use of a creative method in research of creative potential is underlined.

Наведено матеріали розробки та використання у емпіричному дослідженні психодіагностичного прийому дослідження рівня розвитку соціально креативного потенціалу особистості. Розкрито особливості динаміки становлення подібного людського потенціалу у межах первинного онтогенезу людини. Констатовано актуальність подальших наукових досліджень у цій галузі.

Приведены материалы разработки и использования в эмпирическом исследовании психолого-диагностического приема исследования уровня развития социально творческого потенциала личности. Раскрыты особенности динамики становления подобного человеческого потенциала в пределах первичного онтогенеза человека. Констатирована актуальность дальнейших научных исследований в этой области.

The article deals with the materials of development and use in empirical research of psychological-diagnostic reception of research of a level of development of socially creative potential of the person. Features of dynamics of becoming of similar human potential are opened within the limits of primary of ontogenezis the person. The urgency of the further scientific researches in this area is ascertained.

Запропоновано теоретичний аналіз основних підходів до визначення поняття "творчий потенціал", різних його аспектів. Розглянуто суттєві характеристики даного феномену, що виокремлюються у сучасній філософській та психолого-педагогічній літературі. Констатовано, що широкий спектр концепцій, екстенсивне розширення предмета дослідження, залучення широкого поля психічних явищ, виявляє недостатню методологічну розробленість даного феномену.

Предложен теоретический анализ основных подходов к определению понятия "творческий потенциал", разных его аспектов. Рассмотрены существенные характеристики данного феномена, которые выделяются в современной философской и психолого-педагогической литературе. Констатировано, что широкий спектр концепций, экстенсивное расширение предмета исследования, привлечение широкого поля психических явлений, обнаруживает недостаточную методологическую разработанность данного феномена.

The article deals with the theoretical analysis of the basic approaches to definition of concept " creative potential ", its different aspects. Essential characteristics of the given phenomenon which are allocated in the modern philosophical and psychological and pedagogical literature are considered. The fact is ascertained, that the wide spectrum of concepts, extensive expansion of an object of research, attraction of a wide field of the mental phenomena, finds out insufficient methodological development the given phenomenon.

На основі аналізу наукової літератури показано складність і багатозначність проблеми творчих здібностей (ТЗ): їх природу, компоненти, критерії, показники розвитку, методи і прийоми формування.Розкрито суть поняття "творчі здібності"; класифікацію здібностей, поділ їх на групи: загальні і спеціальні, кожна з яких ділиться відповідно на елементарні й складні; структуру творчих здібностей, в якій виділено такі компоненти ("блоки"): мотиваційно-творча активність, інтелектуально-логічні здібності особистості, інтелектуально-евристичні, інтуїтивні, світоглядні якості особистості тощо. Звернено увагу на такі чинники, як показник інтеграції окремих здібностей по відношенню до різних видів діяльності, що характеризує пластичність здібностей, можливість їх інтеграції та взаємодії в різних видах діяльності; сукупність педагогічних умов формування ТЗ та відсутність літератури з вивчення даного аспекту проблеми.

На основе анализа научной литературы показаны сложность и многозначность проблемы творческих способностей (ТС): их природа, компоненты, критерии, показатели развития, методы и приемы формирования. Раскрыты суть понятия "творческие способности"; классификация способностей, разделение их две группы: общие и специальные, каждая из которых делится соответственно на элементарные и сложные; структура творческих способностей, в которой выделены такие компоненты ("блоки"): мотивационно-творческая активность, интеллектуально-логические способности личности, интеллектуально-эвристические, интуитивные, мировоззренческие качества личности и др. Обращено внимание на такие факторы, как показатель интеграции отдельных способностей в отношении различных видов деятельности, характеризующий пластичность способностей, возможность их интеграции и взаимодействия в различных видах деятельности; совокупность педагогических условий формирования ТС и отсутствие литературы по изучению данного аспекта проблемы.

The problem of the formation of creative abilities (TC) of future specialists. Based on the analysis of scientific literature shows the complexity and ambiguity problems TS: their nature, components, criteria, indicators of development, methods and techniques of formation. Disclosure: the essence of the concept of "creativity"; classification capabilities, the division into two groups: general and special, each of which is divided accordingly into elementary and complex, the structure of creative abilities, which identified nine components (blocks): motivation, creativity activity, intellectual and logical ability of the person; intellectual heuristic, intuitive, ideological personality traits, moral quality, aesthetic quality and communicative, creative quality, ability to self-government, individual personality traits. The attention to such factors as the rate of integration of individual capabilities in the various activities characterizing the ductility capacity, the possibility of their integration and interaction in various spheres of activity, a set of pedagogical formation conditions of creativity and lack of literature on the study of this aspect of the problem.

Процес становлення творчо обдарованої особистості розглянуто у контексті суб'єктно-ціннісного аналізу. Обгрунтовано доцільність застосування поняття "суб'єктні цінності" як одиниці дослідження творчої обдарованості.

Визначено засади формування творчих компетентностей учнів мистецьких шкіл. Висвітлено теоретико-методологічні основи та тенденції розвитку сучасного дитячого мистецтва на уроках математики. Розкрито роль художнього процесу в формуванні естетичних поглядів дитини. Звернено увагу на розвиток креативного мислення в дітей засобами графіки, потенціал техніки малювання пластиліном у сучасному дитячому мистецтві. Досліджено формування та розвиток компетентностей учнів за допомогою творів декоративно-прикладного мистецтва. Розглянуто традиції та інновації у творчому натюрморті як засіб поєднання то формування образотворчих навичок і творчого розвитку учнів мистецьких шкіл.