Зазначено, що необхідною умовою залучення школярів до оздоровчої діяльності є мотивація. Зроблено висновок, що в процесі мотиваційної роботи в учнів формується усвідомлене, стійке прагнення до здорового способу життя, яке активно проявляється у повсякденному житті, позитивне ставлення до виконання відповідних вимог.

Показано, что необходимым условием приобщения школьников к оздоровительной деятельности является мотивация. Сделан вывод о том, что в процессе мотивационной роботы у учеников формируется стремление к здоровому образу жизни, как сознательное, устойчивое, активно проявляемое в повседневной жизни, а также положительное отношение к выполнению его требований.

Motivation is necessary condition for junction of pupils to the health activity. Striving for a health life style, as deliberate,stable, active shown in everyday life positive attitude to execution of it's demands at the process of motivation work with pupils is to be developed.

Теоретично обгрунтовано та експериментально виявлено залежність вибору змістових характеристик ціннісних орієнтацій молодшими школярами від різних показників їх самооцінки та індивідуально-особистісних характеристик. Виділено чотири типи особистості учнів молодших класів на основі вибору ними пріоритетних цінностей. Розроблено програму діяльності шкільного психолога стосовно розвитку самосвідомості молодшого школяра.

Вперше у процесі лонгітюдного експерименту досліджено динаміку емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності упродовж навчання їх у початковій школі, зокрема, вивчено особливості розвитку складових даного ставлення, які виступають критеріями становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного відношення молодших школярів до учбової діяльності та об'єднуються у складноорганізаційну систему: ставлення да учбової діяльності та інших людей, у взаємодії з якими дана діяльність реалізується, а також до самих себе як до суб'єктів учбової діяльності. Визначено ієрархічний зв'язок даних складових і провідні тенденції розвитку на різних ступенях навчання школярів молодших класів. Виявлено специфіку динаміки емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій у різних за модальністю типах емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.

Вивчено особливості прояву психологічної готовності старших підлітків та юнацтва до подружніх взаємовідносин. Уперше на підставі результатів теоретико-експериментальних досліджень визначено поняття психологічної готовності до подружніх взаємовідносин як відносно стійкий стан особистості, що характеризує певну систему соціальних установок, сімейних цінностей, орієнтованих на позитивні подружні взаємовідносини. З'ясовано види психологічної готовності до подружніх взаємовідносин та їх провідні детермінанти. Установлено, що рівень психологічної готовності представлений неоднозначно: у дівчат він вищий, ніж у юнаків. Розкрито вираженість індивідуальних проявів і провідних факторів, що обумовлюють психологічну готовність старших підлітків та юнацтва залежно від життєвого досвіду, віку та статевих властивостей. Розроблено й апробовано систему цілеспрямованого формування психологічної готовності старших підлітків до подружніх взаємовідносин. Конкретизовано доцільність впровадження альтернативних моделей психологічної підтримки юнаків і дівчат старшого підліткового та юнацького віку шляхом використання новітніх виховних технологій.

Наведено результати дослідження процесу життєвого самовизначення старшокласників, психолого-педагогічних умов його підтримки та стимулювання засобами психологічної освіти. Обгрунтовано сутність життєвого самовизначення та його психологічні особливості в юнацькому віці. Зроблено спробу структурувати суб'єктивні складові-детермінанти життєвого самовизначення. Здійснено психолого-педагогічне дослідження ефективності запровадження психологічної освіти для старшокласників як чинника їх життєвого самовизначення. Розроблено та апробовано експериментальну програму спецкурсу з психології для старшокласників, методичні поради щодо його запровадження. Результати формувального експерименту на базі шкіл Сумської області показали: озброєння старшокласників базовими знаннями та первинними техніками з галузі психології як однієї з центральних антропологічних дисциплін є ефективним засобом їх життєвого самовизначення та особистісного саморозвитку. Показано, що розроблений зміст курсу психологічної освіти, спеціально організована пізнавальна, комунікативна, предметно-практична та творча діяльність учнів стимулюють та якісно збагачують важливі складові психологічної організації особистості: світоглядну, ціннісно-цільову, мотиваційно-потребову, гармонійною єдністю яких забезпечується життєве самовизначення старшокласників.

Розкрито зміст поняття "особистісне ставлення до небезпеки", розкрито концептуальні уявлення, що дають змогу зрозуміти механізми та особливості формування різних ставлень до загрози ураження ВІЛ. Показано, що особистісне ставлення до небезпеки ураження ВІЛ можна розглядати на рівні емоційного сприйняття загрози. Створено методику, що дає змогу його вивчати та диференціювати (безумовно тривожне, відносно занепокоєне та достатньо байдуже). За результатами психодіагностичного дослідження встановлено, що ставлення до загрози ВІЛ пов'язано з комплексом особистісних, поведінкових та когнітивних характеристик підлітків різного віку та статі, на підставі визначення яких можна підвищити ефективність корекції неадекватних проявів ставлення до цієї небезпеки.

Розроблено модель психологічної культури дівчини-підлітка, що містить такі складові: мотиваційно-потребову, інтелектуально-почуттєву, поведінково-вольову. Обгрунтовано рівні їх сформованості та визначено методичну базу діагностування. Виявлено типи психологічної культури дівчат-підлітків. Розроблено та впроваджено у діяльність позашкільного навчального закладу технологію (програму, зміст і форми роботи) формування психологічної культури дівчат-підлітків. На підставі результатів емпіричного дослідження доведено ефективність проведеного формуючого експерименту. Підтверджено, що за умов цілеспрямованої систематичної роботи практичного психолога позашкільного навчального закладу за відповідною технологією підвищується рівень сформованості психологічної культури дівчат-підлітків.