Наведено результати аналізу моніторингу (30-ти років) первинної загальної захворюваності, смертності дорослого населення країни від основних хвороб, що найбільш часто зустрічаються і соціально значущих хвороб, що негативно впливають на стан здоров'я населення та якість життя. До них віднесені: сечокам'яна хвороба, хвороби передміхурової залози і її доброякісної гіперплазії, зокрема, чоловіче безпліддя, а також онкоурологічна патологія. На тлі простежених позитивних тенденцій в стані здоров'я неселення одержано переконливі дані, що підтверджують необхідність підвищення якості спеціалізованої допомоги на амбулаторно-поліклінічному етапі.

Представлены результаты анализа мониторинга (30-ти лет) первичной общей заболеваемости, смертности взрослого населения страны от основных, наиболее часто встречающихся и социально значимых болезней, негативно отражающихся на состоянии его здоровья и качества жизни. К ним отнесены: мочекаменная болезнь, болезни предстательной железы и ее доброкачественной гиперплазии, в частности, мужское бесплодие, а также онкоурологическая патология. На фоне прослеженных положительных тенденций в состоянии здоровья неселения получены убедительные данные, подтверждающие необходимость повышения качества специализированной помощи на амбулаторно-поликлиническом этапе.

Виявлено, що одностороннє ураження нирок у щурів, внаслідок експериментальної ішемії або порушення уродинаміки або одночасно двох патологічних станів призводить до різкого порушення місцевого ниркового кровотоку. У контралатеральних "здорових" нирках також виникають патологічні зміни ще до проведення нефректомії, що вказує на необхідність їх медикаментозної підтримки.

Обнаружено, что одностороннее поражение почек у крыс, вследствие экспериментальной ишемии или нарушения уродинамики или одновременно двух патологических состояний приводит к резкому нарушению местного почечного кровотока. В контралатеральных "здоровых" почках также возникают патологические изменения еще до проведения нефрэктомии, что указывает на необходимость их медикаментозной поддержки.

Мета дослідження - оцінка поширеності симультанних хірургічних втручань у разі генітального пролапсу у жінок. За даними проаналізованих інформаційних джерел найбільш часто симультанні втручання включають заходи, спрямовані на відновлення відтоку сечі й усунення постренальних факторів хронічної ниркової недостатності, рідше виконується нефректомія за незворотніх змін у паренхімі нирки. Показано, що симультанне застосування хірургічних методів лікування генітального пролапсу тяжкого ступеня, з етапним, за показаннями, лікуванням супутньої урологічної патології є патогенетично спрямованим, доцільним і може бути рекомендовано для широкого застосування в клінічній практиці.

Цель исследования - оценка распространенности симультанных хирургических вмешательств при генитальном пролапсе у женщин. По данным проанализированных информационных источников наиболее часто симультанные вмешательства включают мероприятия, направленные на восстановление оттока мочи и устранение постренальных факторов хронической почечной недостаточности, реже выполняется нефрэктомия при необратимых изменениях в паренхиме почки. Показано, что симультанное применение хирургических методов лечения генитального пролапса тяжелой степени, с этапным, по показаниям, лечением сопутствующей урологической патологии является патогенетически направленным, целесообразным и может быть рекомендовано для широкого применения в клинической практике.

Узагальнено 26-річний досвід лікування солітарних кіст нирок у клініці урології Дніпропетровської медичної академії. У сучасній урології існують різні види оперативних напрямів у вирішенні питання цієї хвороби. Виділено п'ять напрямів: люмботомічне оперативне втручання з висіченням стінок кісти, аспіраційна пункція кісти з одночасним дренуванням порожнини кісти і наступними сеансами склеротерапії та лапароскопічне або ретроперитонеальне розсічення стінок кісти.

Обобщен 26-летний опыт лечения солитарных кист почек в клинике урологии Днепропетровской медицинской академии. В современной урологии существуют различные виды оперативных направлений в решении вопроса этой болезни. Выделены пять направлений: люмботомическое оперативное вмешательство с иссечением стенок кисты, аспирационная пункция кисты с одновременным дренированием полости кисты и последующими сеансами склеротерапии и лапароскопическое или ретроперитонеальное рассечение стенок кисты.

Наведено порівняльні результати лікування 17-ти хворих з вторинними каменями сечового міхура на тлі доброякісної гіперплазії передміхурової залози, яким виконана симультанна ендоскопічна механічна цистолітотрипсія з використанням тимчасового цистомічного троакара з використанням для фіксації конкрементів лапароскопічного затискача типу "Граспер" і трансуретальна резекція передміхурової залози і 34-х пацієнтів без використання лапараскопічного затискача типу "Граспер" для фіксації конкрементів у ході проведення ендоскопічної механічної літотрипсії за трансуретральної резекції простати. Запропоновано затискач, який має цілий ряд переваг, а саме: зменшується тривалість оперативного лікування і, як наслідок, знижується кількість пов'язаних з цим ускладнень.

Приведены сравнительные результаты лечения 17-ти больных с вторичными камнями мочевого пузыря на фоне доброкачественной гиперплазии предстательной железы, которым выполнена симультанная эндоскопическая механическая цистолитотрипсия с использованием временного цистомического троакара с использованием для фиксации конкрементов лапароскопического зажима типа "Граспер" и трансуретальная резекция предстательной железы и 34-х пациентов без использования лапараскопического зажима типа "Граспер" для фиксации конкрементов при проведении эндоскопической механической литотрипсии при трансуретральной резекции простаты. Предложен зажим, который имеет целый ряд преимуществ, а именно: уменьшается продолжительность оперативного лечения и, как следствие, снижается количество связанных с этим осложнений.

Проведено бактеріологічне і бактеріоскопічне дослідження мікрофлори нирки, товстого і тонкого кишечника у 30-ти осіб, у яких за життя не спостерігалося захворювань нирок. Виділення ідентичних уропатогенов з нирки і кишечника у "практично здорових людей" підтверджує існування бактеріальної транслокації з кишечника як фізіологічного процесу, який спостерігається протягом всього життя, посилюючись з віком. За умов стресу, дисбактеріозу, в силу інших причин, знижується бар'єрна функція кишечника і збільшується надходження бактерій в кров'яне русло, з подальшою елімінацією їх ниркам. При цьому, порушення евакуації сечі і адгезія бактерій кишкової групи до уротелію стають умовою персистенції сечової інфекції.

Проведено бактериологическое и бактериоскопическое исследование микрофлоры почки, толстого и тонкого кишечника у 30-ти человек, у которых при жизни не наблюдалось заболеваний почек. Выделение идентичных уропатогенов из почки и кишечника у "практически здоровых людей" подтверждает существование бактериальной транслокации из кишечника как физиологического процесса, который наблюдается в течение всей жизни, усиливаясь с возрастом. В условиях стресса, дисбактериоза, в силу иных причин, снижается барьерная функция кишечника и увеличивается поступление бактерий в кровяное русло, с последующей элиминацией их почкам. При этом, нарушение эвакуации мочи и адгезия бактерий кишечной группы к уротелию становятся условием персистенции мочевой инфекции.

Наведено результати обстеження 232-х жінок репродуктивного віку, хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП). Проаналізовано вплив менструального циклу, супутніх інфекційно-запальних захворювань і інфікованості статевих шляхів збудниками захворювань, що передаються статевим шляхом, на частоту виникнення ГНП.

Приведены результаты обследования 232-х женщин репродуктивного возраста, больных острым неосложненным пиелонефритом (ОНП). Проанализировано влияние менструального цикла, сопутствующих инфекционно-воспалительных заболеваний и инфицированности половых путей возбудителями заболеваний, передающихся половым путем, на частоту возникновения ОНП.

Зазначено, що контраст-індукована нефропатія є найбільш частою причиною ятрогенної гострої ниркової недостатності, і, швидше за все, частота її буде збільшуватися у міру розширення використання рентгенографічних контрастних речовин в урології, ангіології та інтервенційній кардіології. Гостре пошкодження нирок призводить до збільшення термінів госпіталізації, витрат на лікування пацієнтів, розвитку ХНН та підвищення смертності. Наведено детальний аналіз факторів безпеки КР і факторів ризику ГПН.

Отмечено, что контраст-индуцированная нефропатия является наиболее частой причиной ятрогенной острой почечной недостаточности, и, скорее всего, частота ее будет увеличиваться по мере расширения использования рентгенографических контрастных веществ в урологии, ангиологии и интервенционной кардиологии. Острое повреждение почек приводит к увеличению сроков госпитализации, затрат на лечение пациентов, развития ХПН и повышение смертности. Приведен подробный анализ факторов безопасности КР и факторов риска ОПН.

Наведено результати застосування алгоритму розрахунку місць розташування троакарів при ендовідіохірургічних втручаннях у разі патології нирок і проксимального відділу сечоводу. Проведено аналіз ефективності виконання оперативних втручань із застосуванням алгоритму і без його застосування. Відзначено особливості формування доступів залежно від особливостей пацієнта та місця знаходження патологічного вогнища. Безпосередньо для побудови тривимірних моделей і виконання розрахунку параметрів ендоскопічних втручань використовуються дані, одержані при виконанні мультиспіральної комп'ютерної томографії в кортикомедулярну фазу контрастування.

Приведены результаты применения алгоритма расчета мест расположения троакаров при эндовидиохирургических вмешательствах при патологии почек и проксимального отдела мочеточника. Проведен анализ эффективности выполнения оперативных вмешательств с применением алгоритма и без его применения. Отмечены особенности формирования доступов в зависимости от особенностей пациента и места нахождения патологического очага. Непосредственно для построения трехмерных моделей и выполнения расчета параметров эндоскопических вмешательств используются данные, полученные при выполнении мультиспиральной компьютерной томографии в кортикомедулярную фазу контрастирования.

Мета роботи - оцінювання залежності основних клінічних проявів, що впливають на якість життя хворого від стадії необструктивного вторинного уретрогідронефрозу (УГН), а також їх змін в процесі лікування. Показано, що клінічні прояви у хворих з необструктивним вторинним УГН не корелюють зі стадією УГН. Поліпшення якості життя у хворих з УГН повинно враховуватися при оцінюванні ефективності лікування на рівні зі зміною стадії УГН.

Цель работы - оценка зависимости основных клинических проявлений, что влияют на качество жизни больного от стадии необструктивного вторичного уретрогидронефроза (УГН), а также их изменении в процессе лечения. Показано, что клинические проявления у больных с необструктивным вторичным УГН не корелируют со стадией УГН. Улучшение качества жизни у больных с УГН должно учитываться при оценке эффективности лечения на уровне с изменением стадии УГН.

Зазначено, що фітотерапія може використовуватися як монотерапія, але вона більш ефективна за комплексного лікування окремих запальних процесів органів сечостатевої системи (пієлонефріту, циститу). У той же час призначати фітотерапію слід тільки після консультації з терапевтом. Наголошено на дотриманні правил, пов'язаних з чергуванням різних фітозборів, врахуванні віку хворого, наявності супутньої патології у нього. Зауважено, що передозування кількістю рослин може закінчитися трагічно, адже деякі рослини не сумісні з харчовими продуктами.

Отмечено, что фитотерапия может использоваться как монотерапия, но она более эффективна при комплексном лечении некоторых воспалительных процессов органов мочеполовой системы (пиелонефрите, цистите). В то же время назначать фитотерапию следует только после консультации с терапевтом. Отмечена необходимость соблюдения правил, связанных с чередованием различных фитосборов, учета возраста больного, наличия сопутствующей патологии у него. Подчеркнуто, что пердозировка количеством растений может окончиться трагически, поскольку некоторые растения не совместимы с пищевыми продуктами.

У довготривалій ретроспективі (2004 - 2013 рр.) за даними офіційної статистики вивчали показники захворюваності, особливістю стало виділення двох п'ятирічних періодів, що допомогли визначитись не тільки в динаміці змін явищ, але й в їх інтенсивності. Простежено територіальні відмінності. Близькими між собою виявилися тенденції рівнів захворюваності в цілому по Україні і Західному регіоні. За винятком підлітків, зростання показників у перші п'ять років (2004 - 2009 рр.) змінюються зменшенням у наступні (2010-2013 рр.) повільніше серед працездатного населення. У столиці впродовж років вивчення спостерігався ріст захворюваності, темп якого був виразнішим серед підлітків.

В долгосрочной ретроспективе (2004 - 2013 гг.) по данным официальной статистики изучали показатели заболеваемости, особенностью стало выделение двух пятилетних периодов, которые помогли определиться не только в динамике изменений явлений, но и в их интенсивности. Прослежены территориальные различия. Близкими между собой явились тенденции уровней заболеваемости в целом по Украине и Западном регионе. За исключением подростков, рост показателей в первые пять лет (2004 - 2009 гг.) уменьшается в последующие (2010 - 2013 гг.) медленнее среди трудоспособного населения. В столице в течение изучения наблюдался рост заболеваемости, темп которого был более выразительным среди подростков.

Зазначено, що у хворих на гестаційний пієлонефрит спостерігається значне посилення процесів ліпопероксидації на тлі зниження функціональної здатності антиоксидантних систем захисту організму. Включення в комплексне лікування препарату на основі екстракту ягід журавлини сприяє скороченню термінів нормалізації клініко-лабораторних проявів захворювання завдяки відновленню взаєморівноваги в оксидантно-антиоксидантній системі.

Отмечено, что у больных гестационным пиелонефритом наблюдается значительное усиление процессов липопероксидации на фоне снижения функциональной способности антиоксидантных систем защиты организма. Включение в комплексное лечение препарата на основе экстракта ягод клюквы способствует сокращению сроков нормализации клинико-лабораторных проявлений заболевания благодаря восстановлению взаиморавновесия в оксидантно-антиоксидантной системе.

Дослідження було проведено у 41-го хворого, 30-ти жінок і 11-ти чоловіків. Одержані дані зіставлено з даними в контрольній групі, яка складалася з 27 практично здорових осіб. У всіх спостережуваних пацієнтів істотно підвищувався рівень досліджуваних ейкозаноїдів, що свідчило про наявність запалення в нирках, що не виявляється за допомогою традиційних методів діагностики. Встановлено, що у хворих в контрольній групі спостерігається підвищення вмісту тіолової і дисульфідної форми глутатіону і продуктів перекисного окиснення ліпідів, а саме малонового діальдегіду і дієнових кон'югатів в крові, а так само тіолових і дисульфідних груп білків у крові і сечі, які свідчать про наявність в організмі хворих вираженого стану оксидативного стресу і порушення прооксидантно-антиоксидантного балансу.

Обследование было проведено у 41-го больного, 30-ти женщин и 11-ти мужчин. Полученные данные сопоставлены с данными в контрольной группе, которая состояла из 27-ми практически здоровых лиц. У всех наблюдаемых пациентов существенно повышался уровень исследуемых эйкозаноидов, что свидетельствовало о наличии воспаления в почках, не выявляемого с помощью традиционных методов диагностики. Установлено, что у больных в контрольной группе наблюдается повышение содержания тиоловой и дисульфидной форм глутатиона и продуктов перекисного окисления липидов, а именно малонового диальдегида и диеновых конъюгатов в крови, а также тиоловых и дисульфидных групп белков в крови и моче, свидетельствующих о наличии в организме больных выраженного состояния оксидативного стресса и нарушения прооксидантно-антиоксидантного баланса.

Дослідження проводили з застосуванням урофлоуметра "Поток-К". Усім хворим проведено урофлоуметрію за дев'ятьма параметрами з використанням Ліверпульських номограм та якісної оцінки урофлоуметричних кривих. Порушення потоку сечі, виявлені при урофлоуметрії після лікування гострого циститу, можуть відображати наявність певних чинників рецидивування циститу та розвитку ідіопатичної детрузорної гіперактивності сечового міхура, що необхідно враховувати у ході лікування.

Исследования проводили с применением урофлоуметра "Поток-К". Всем больным проведена урофлоуметрия по девяти параметрам с использованием Ливерпульских номограмм и качественной оценки урофлоуметрических кривых. Нарушения потока мочи, выявленные при урофлоуметрии после лечения острого цистита, могут отражать наличие определенных факторов рецидивирования цистита и развития идиопатической детрузорной гиперактивности мочевого пузыря, что необходимо учитывать при лечении.

Проведено популяційне дослідження серед жінок старше 18-ти років, Хорезмської області Узбекистану. Метод вибірки - гніздово-типологічний. Дизайн дослідження - "випадок-контроль". Обсяг вибірки 1 487 респондентів. Нетримання сечі та симптоми наповнення виявлені за допомогою опитувальника ICIQ-SF. У жінок, які хворіють на нетримання сечі, відзначили більш виражені симптоми порушення накопичувальної функції сечового міхура, ніж у жінок, без мимовільної втрати сечі. Серед хворих з нетриманням переважаючими за кількістю були жінки з незначною інтенсивністю симптомів накопичення. Інтенсивність нетримання сечі у більшості хворих також була невисока.

Проведено популяционное исследование среди женщин старше 18-ти лет, Хорезмской области Узбекистана. Метод выборки - гнездовой типологический. Дизайн исследования - "случай-контроль". Объем выборки 1 487 респондентов. Недержание мочи и симптомы наполнения обнаружены с помощью опросника ICIQ-SF. У женщин, страдающих недержанием мочи, отмечались более выраженные симптомы нарушения накопительной функции мочевого пузыря, чем у женщин, без самопроизвольной потери мочи. Среди больных с недержанием превосходящими по количеству были женщины с незначительной интенсивностью симптомов накопления. Интенсивность недержания мочи у большинства больных также была невысока.

Проведено відкрите дослідження з вивчення клініко-епідеміологічних характеристик сечокам'яної хвороби (СКХ) в Україні. Основною умовою набору пацієнтів був діагноз СКХ, як вперше виявлений, так і в анамнезі. Усім пацієнтам призначався Уронефрон. Прийом препарату сприяв більш повному очищенню сечових шляхів від конкрементів, покращанню лабораторно-діагностичних показників сечі, а також регресу клінічних симптомів захворювання та покращанню загального стану пацієнтів.

Проведено открытое исследование по изучению клинико-эпидемиологических характеристик мочекаменной болезни (МКБ) в Украине. Основным условием набора пациентов был диагноз МКБ, как впервые обнаруженый, так и в анамнезе. Всем пациентам назначался Уронефрон. Прием препарата способствовал более полному очищению мочевыводящих путей от конкрементов, улучшению лабораторно-диагностических показателей мочи, а также регрессу клинических симптомов заболевания и улучшению общего состояния пациентов.

З 17.11.11 до 19.02.14 проведено опитування пацієнтів у віком від 22-х до 89-ти років за допомогою анкети. Анкета складалася з дев'яти питань про використання молока, кефіру, сиру, м'яса, кави, чорного та зеленого чаю, води. За результатами вивчення впливу продуктів харчування на утворення каменів в сечових міхурах встановлено відсутність зв'язку між прийомом продуктів, що містять кальцій (молока, сиру, кефіру) і сечокам'яною хворобою, в той час як споживання в їжу великої кількості м'яса, кави та чорного чаю призводять до утворення каменів у сечовому тракті.

С 17.11.11 по 19.02.14 был проведен опрос пациентов в возрасте от 22-х до 89-ти лет с помощью анкеты. Анкета состояла из девяти вопросов об использовании молока, кефира, творога\сыра, мяса, кофе, черного и зеленого чая, воды. По результатам изучения влияния продуктов питания на образование камней в мочевых пузырях установлено отсутствие связи между приемом кальций содержащих продуктов ( молока, сыра\творога, кефира) и мочекаменной болезнью, в то время как употребление в пищу в большом количестве мяса, кофе и черного чая способствует образованию камней в мочевом тракте.

На основі результатів експертизи 62-х історій хвороби, амбулаторних карт і карт диспансерного спостереження виявлено несприятливі фактори і їх ознаки, які в подальшому оцінені (в балах). З них склали прогностичну таблицю. Встановлено лінійну залежність між сумою балів наявних у пацієнтів ознак, характером перебігу захворювання і результатом лікування. Після математичного аналізу виділено дві групи ризику. Вони стали інструментом для прийняття рішень в клінічній практиці, обгрунтувавши персоніфікований підхід. Одержані дані знайшли своє підтвердження на екзаменаційному виборі з 20-ти хворих.

На основе результатов экспертизы 62-х историй болезни, амбулаторных карт и карт диспансерного наблюдения выявлены неблагоприятные факторы и их признаки, которые в дальнейшем оценены (в баллах). Из них составили прогностическую таблицу. Установлена линейная зависимость между суммой баллов имеющихся у пациентов признаков, характером течения заболевания и результатом лечения. После математического анализа выделены две группы риска. Они стали инструментом для принятия решений в клинической практике, обосновав персонифицированный подход. Полученные данные нашли свое подтверждение на экзаменационном выборе из 20-ти больных.

Обстежено 70 пацієнтів з мікролітіазом і хронічним пієлонефритом у стадії латентного перебігу, після проведення малоінвазивних ендоскопічних втручань з приводу уролітіазу. Високий ризик розвитку рецидиву інфекційно-запального процесу в сечових шляхах, після ендоскопічного видалення каменя із сечоводу, можна ліквідувати призначенням концентрату журавлини (кренфорс) в стандартних дозах, терміном не менше 3 місяців.

Обследованы 70 пациентов с микролитиазом и хроническим пиелонефритом в стадии латентного течения, после проведения малоинвазивных эндоскопических вмешательств по поводу уролитиаза. Высокий риск развития рецидива инфекционно-воспалительного процесса в мочевых путях, после эндоскопического удаления камня из мочеточника, можно ликвидировать назначением концентрата клюквы (кренфорс) в стандартных дозах, сроком не менее 3 месяцев.