Проаналізовано основні чинники наукового та суспільного визнання внеску В. К. Рентгена у розвиток фізичної та медичної наук, а також особливості визнання першості у відкритті ікс-променів. Розглянуто та наведено основні види катодних трубок, з якими працювали науковці, що досліджували катодні промені у другій половині XIX ст. На прикладі відкриття ікс-променів показано непересічну роль потужного наукового середовища у справі популяризації та подальшого ефективного застосування результатів роботи В. К. Рентгена як у фундаментальних фізичних дослідженнях, так і у численних прикладних аспектах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-5

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучить стоматологический статус и показатели минерального обмена пострадавших при аварии на ЧАЭС при больших и малых дозах облучения. Изучены стоматологический статус, биохимические показатели в крови, моче, слюне, гистология зубов. При больших дозах облучения выявлено разрушение зубов, высокие концентрации кальция, хондроитинсульфата, паратгормона и низкий уровень кальцитонина в крови, высокие показатели оксипролина и гексуроновой кислоты в моче, тяжесть зависит от полученной дозы. Малые дозы облучения вызывают множественный кариес и тяжелые формы пародонтита. В слюне выявлено повышение содержания кальция и низкая концентрация неорганического фосфора, щелочной и кислой фосфатаз и alpha-амилазы. Нарушен кальций-фосфорный обмен в крови. Развиваются дистрофические изменения в пульпе, блокируется реминерализация в твердых тканях зуба и костной ткани. Полученные данные еще раз доказывают, что необходимо индивидуально подходить к лечению людей, которые пострадали в результате аварии на ЧАЭС. Такое лечение должно включать целый комплекс стоматологических мероприятий совместно с назначениями врачей общего профиля.

Мета роботи - з'ясувати можливий зв'язок між умістом маркера ангіогенезу сироваткового VEGF у сироватці крові (СК) хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози (ВНРГЗ) і головними клініко-морфологічними характеристиками захворювання. Обстежено 20 жінок, хворих на ВНРГЗ, віком 38 - 75 років, які лікувалися у ДУ "Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України" з січня 2015 по липень 2016 року. Групу контролю склали 10 практично здорових жінок, порівнянних за віком. Уміст сироваткового VEGF у СК визначено за допомогою методу імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів "Вектор-Бест" (Росія) до та після лікування. Встановлено, що вміст VEGF у СК хворих на ВНРГЗ до початку специфічного лікування був вищим у 3,4 разу, ніж у контрольній групі. Експресія VEGF у хворих на ВНРГЗ асоціювалася з факторами несприятливого прогнозу (злоякісністю пухлини, проліферативною активністю пухлини (Кі-67), гормонорезистентністю (відсутність рецепторів стероїдних гормонів) та гіперекспресією Her-2/neu). Доведено, що біологічна активність пухлини прямо залежить від підвищеного вмісту VEGF у СК хворих. Даний маркер можна використовувати як можливий фактор несприятливого прогнозу перебігу захворювання.

Мета роботи - виявити особливості порушень автономної регуляції після хірургічного лікування хворих на рак тіла матки (РТМ) з різними типами вегетативної регуляції, визначеними за показниками варіабельності серцевого ритму (ВСР). Обстежено 36 хворих на РТМ I - II стадій (T1a-bN0M0 - T2a-bN0M0), яким проведено оперативне лікування в обсязі екстирпації матки з придатками. Дослідження ВСР проведено з використанням діагностичного комплексу "Поліспектр". Аналіз ВСР за допомогою методів часового та спектрального аналізу та методу варіаційної пульсометрії проводили хворим до лікування та на 7 - 8-му добу після хірургічного втручання. Показники ВСР проаналізовано у групах хворих, які початково розрізнялися за індексом напруження. До проведення лікування показники ВСР суттєво розрізнялись у хворих з різними типами вегетативної регуляції. Найнижчі показники часового та спектрального аналізу ВСР реєстрували у хворих з високим індексом напруження регуляторних систем. На 7 - 8-му добу після хірургічного лікування виявлено значне зниження цих показників у хворих з превалюванням парасимпатичного тонусу та зі збалансованим впливом симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. У хворих із превалюванням симпатичного тонусу статистично значуще зниження встановлено лише для показників HFn і RMSSD. Зроблено висновки, що хірургічне лікування суттєво впливає на показники ВСР. Після операційного втручання реєструють зниження часових і спектральних характеристик ВСР, яке більш виражене у хворих із превалюванням парасимпатичного тонусу та зі збалансованим впливом симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Суттєве зниження ВСР після оперативного лікування хворих на РТМ викликає необхідність застосування періоперативних реабілітаційних заходів, спрямованих на скорочення тривалості та зменшення вираженості запальної відповіді організму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-5

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - обгрунтування інформаційної моделі бази даних хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ) з метою проведення аналітичного дослідження можливих наслідків лікування патології. Використано катамнестичну інформацію з паперових історій хвороби (ПІХ) про перебіг і наслідки лікування РЩЗ. Для проведення аналітичного дослідження можливих наслідків лікування РЩЗ розроблено інформаційну модель бази катамнестичних даних із ПІХ. На підставі вивчення ПІХ проведено ідентифікацію таких характеристик: характеристика першої пухлини, супутніх захворювань, спадковості, алгоритму лікування (оперативне втручання, радіонуклідна терапія, променева терапія, хіміотерапія, гормональна терапія), віддалених онкологічних наслідків (друга пухлина, метастази, рецидиви), віддалених терапевтичних наслідків (діагноз дерматолога, результати огляду терапевта, невропатолога, офтальмолога, ЛОР-лікаря, гінеколога, дані обстеження з боку ендокринної, респіраторної, сечостатевої систем, хвороби шлунково-кишкового тракту, захворювання нервової системи, опорно-рухового апарату та органів зору).

Мета роботи - удосконалення діагностичних критеріїв тяжкості перебігу пневмоній у дітей, хворих на дисплазію сполучної тканини (ДСТ) за допомогою рентгенівського методу. Проаналізовано дані рентгенологічного дослідження органів грудної клітки (ОГК) 30 дітей віком 5 - 17 років із ДСТ, у яких діагностовано позалікарняну пневмонію. Рентгенологічне дослідження (РЛД) ОГК проведено на апараті РУМ-20. Питома ефективна доза за РЛД становила 2,2 - 2,5 мкЗв/мАс. Для верифікації діагнозу всім хворим проведено повне клініко-лабораторне обстеження. Запропоновано спосіб рентгенологічної оцінки тяжкості перебігу пневмоній у дітей із ДСТ, що проводиться спільно з рентгенограметричною оцінкою поширеності запальної інфільтрації, в якому за рахунок встановлення ступеня вираженості змін на рентгенограмах чітко визначається динаміка перебігу запального процесу. Проведений аналіз даних рентгенологічного дослідження ОГК надав можливість встановити перший ступінь тяжкості (поява інфільтративних змін) у 33,4 %, другий ступінь (виражених інфільтративних змін) - у 46,6 %, ускладнення (третій ступінь тяжкості) мали місце у 20 % обстежених. Зроблено висновки, що запропонований спосіб рентгенологічної оцінки тяжкості перебігу пневмоній у дітей з ДСТ надає можливість виділити 3 її ступені і призначати адекватну патогенетичну терапію, яка надасть можливість попередити розвиток тяжких форм захворювання та появу ускладнень.

Мета дослідження - оцінити сучасний стан проблеми лікування недрібноклітинного раку легені (НДРЛ) за допомогою наукометричного аналізу публікацій. Використано наукометричний підхід до опрацювання публікацій. Як джерело інформації обрано реферативний ресурс Scopus, наукометричний апарат якого забезпечує відстеження показників цитування публікацій з ретроспективою починаючи з 1996 р. Пошук здійснено за ключовим терміном "non-small cell lung cancer". Систематизацію знайденої інформації проведено за динамікою розподілу публікацій, за країнами, типом документів, а також профілями авторів, журналів та установ. За результатами пошуку знайдено 53 378 публікацій різних типів видань: наукові журнали, збірники матеріалів наукових заходів (конференцій, конгресів, симпозіумів тощо), збірники наукових статей, книги (монографії), спеціальні (галузеві) видання з технічних наук, видання з інформаційними повідомленнями. Систематизація публікацій за назвами наукових журналів надала можливість встановити 158 їх найменувань. Лідером за кількістю опублікованих статей є журнал Lung Cancer. Стабільність інтересу до проблем лікування НДРЛ виявляє також Journal of Thoracic Oncology. Структура публікацій за предметною галуззю знань свідчить про те, що крім медицини вирішенням питань лікування НДРЛ займаються біохімія, генетика та молекулярна біологія, фармакологія, хімія та імунологія. Розробкою нових методів лікування НДРЛ займаються близько 117 країн. З них лідером є США, далі йдуть Китай, Японія, Італія, Німеччина, Велика Британія та Франція. Визначено найбільш цитовані статті та автори-лідери за кількістю цитувань, зокрема Minna J. D., Komaki R., Smitt E. F., Nakagawa K. та ін. Серед фірм-лідерів відзначено University of Texas Anderson Cancer Center. Доведено, що база даних Scopus надає широкий спектр аналітичних можливостей для дослідження документопотоків окремих наукових напрямів.

Метастатическое поражение гениталий отмечено у 6 - 28 % больных раком различных локализаций. Основным очагом является рак желудка, а также рак молочной железы. Приведен клинический случай пациентки, у которой обнаруженная патология шейки матки способствовала выявлению рака желудка IV стадии со скрытой клинической картиной. Приведены данные различных авторов о клинических проявлениях и частоте встречаемости данной патологии.

Висвітлено сучасні досягнення в онкології за матеріалами патентних баз даних Українського інституту промислової власності та Федерального інституту промислової власності РФ за 2014 - 2016 рр. Інформацію систематизовано за такими напрямками, як рак молочної залози, рак легенів і рак яєчників.

Досліджено питання безпеки з точки зору її економічної ефективності, зокрема, описано інвестування в безпеку з огляду на економічну доцільність. Ефективність у цьому випадку розуміється як співвідношення видатків і прибутків у контексті збереження та покращання безпеки. Проаналізовано методи, що можна застосовувати в проектах, які підвищують рівень безпеки на підприємствах.

Розглянуто взаємодію елементів інформаційних мереж і відтворювальних елементів виробничої та науково-дослідної підсистем за умов інноваційного типу відтворення та визначено базові принципи формування інформаційного механізму розвитку в застосуванні до інноваційних систем. Розроблено принципову модель перетворення взаємозв'язків у мережах в інформаційні потоки та побудови когнітивної ієрархії мереж в організаційній структурі інформаційного механізму на основі розподілу функцій. Запропоновано концептуальний підхід, відповідно до якого функціонал інформаційного механізму розвитку інноваційних систем розподіляється відповідно до когнітивних критеріїв структурованості інформаційних мереж в інноваційних системах.

Досліджено сферу культури як середовище економічної діяльності та частину системного дослідження економіки культури та культурних індустрій. Проаналізовано специфіку економічного механізму у сфері культури, висвітлено низку базових економічних категорій в контексті культурних індустрій. Надано визначення віртуалізації економіки, та висвітлено вплив цього процесу на товарно-грошові відносини в сучасному суспільстві.

Визначено заходи боротьби з економічною корупцією в системі оподаткування України. Доведено, що першочерговою проблемою в контексті боротьби з економічною корупцією є макроекономічні рішення уряду, які продукують тіньову економіку. Серед ключових напрямків антикорупційного дирижизму в системі оподаткування запропоновано: виявлення та ліквідацію конвертаційних центрів; протидію незаконним операціям з компенсації та сплати податку на додану вартість; боротьбу з ухиленням від сплати акцизного податку. Зазначені заходи спрямовані на формування конкурентного бізнес-середовища, що є основою соціально-економічного розвитку країни.

Відстежено два шляхи, якими капітал залишає Росію, та визначено заходи зі зменшення масштабів цього явища. Встановлено, що на сьогодні в Росії вивіз капіталу є серйозною проблемою для інвестиційного процесу та економічного розвитку в цілому, і відтак, може бути охарактеризований як втеча капіталу. Виділено два основні аспекти і, відповідно, запропоновано 2 типи заходів із подолання надмірного експорту капіталу.

Надано аналіз функціонування нафтохімічної галузі та її впливу на інфляцію, виміряну через індекс споживчих цін. Ціноутворення на паливо проаналізовано з акцентом на кінцевих цінах для споживачів. Аналіз проведено на прикладі економіки Чехії, використано статистичні дані 2004 - 2014 рр. Аналогічне дослідження можна застосовувати і до інших економік.

Систематизовано зарубіжний досвід застосування стратегічного планування у ході визначення майбутніх орієнтирів розвитку країн. Визначено місце та значення інвестиційної стратегії як інструменту підвищення конкурентоспроможності аграрної галузі та економіки в цілому. Проаналізовано виконання програми розвитку українського села до 2015 р.; визначено проблеми, пов'язані з державним фінансуванням запланованих заходів і відсутністю системно сформованої на базі чітко визначених пріоритетів інвестиційної стратегії. Запропоновано авторське бачення взаємозв'язку загальної державної стратегії розвитку з інвестиційними стратегіями (держави, галузі, господарювального суб'єкта). Обгрунтовано, що інвестиційна стратегія держави є системною концепцією, яка визначає та спрямовує розвиток інвестиційної діяльності галузей економіки, в т.ч. аграрної.

Розроблено теоретико-методологічні засади організації системи маркетингу послуг (СМП) у механізмах державного управління. Розкрито сутність і визначено поняття "СМП". Проаналізовано принципи, функції та структури СМП у державному управлінні. Досліджено особливості СМП у механізмах державного управління, запропоновано її модель, яку призначено для формування оптимальних відношень між її елементами та окреслено ключові напрями її подальшої трансформації. Сформульовано основні суперечності, які покликані розв'язувати СМП у механізмах державного управління.

Показано, що, незважаючи на певні успіхи Латвії після входження до ЄС, є низка значних проблем, які заважають інноваційному розвитку. Запропоновано дворівневий підхід (державний і регіональний) до формування латвійської інноваційної системи. Запропоновані рекомендації стосуються лише перших кроків, без яких неможливе формування інноваційної економіки.