A sphere model for quantitative analysis of supported catalysts with a low specific surface area by X-ray photoelectron spectroscopy method is developed. New method for estimation of particle size, surface coverage and the surface'density of promoter particles is proposed.

Розглянуто процеси самоорганізації для двоструктурної моделі води. Проведено розрахунки з перших принципів у наближенні випадкової фази. Температурна залежність теплоємності та інші властивості моделі узгоджуються з експериментом задовільно, але краще, ніж для інших відомих моделей води.

Досліджено систему реактивно-дифузійних рівнянь, що описує швидкі поверхневі реакції.

Одержано аналітичні вирази для коефіцієнтів хімічної і стрибкової дифузії, а також для дифузії "мічених" атомів для випадку сильного відштовхування найближчих сусідніх адатомів, коли їх концентрація близька до половини моношару. Використовуючи важливу властивість саме такої системи, яка полягає в тому, що внесок у потік частинок дають тільки сильно скорельовані стрибки адатомів, ми змогли описати явища переносу в рамках кінетики майже ідеального газу дефектів. Пояснено природу глибокого мінімуму в концентраційній залежності коефіцієнта стрибкової дифузії, а також різні значення коефіцієнтів стрибкової дифузії і дифузії "мічених" атомів, які спостерігаються для покриттів більших, ніж половина моношару. Висновки нашої теорії порівнюються з результатами моделювання методом Монте-Карло на комп'ютері Cray T3E (LC672-128), причому алгоритм забезпечував повністю паралельний режим його роботи. Обидва підходи дають близькі результати, які істотно відрізняються від одержаних з використанням теорії, що нехтує кореляцією стрибків адатомів.

Методами поляризаційної мікроскопії та двопроменезаломлення експериментально досліджено температурну стабільність орієнтації рідкого кристала (РК) та рідкокристалічного полімеру (РКП) у сандвічах РКП - РК - РКП. Показано, що орієнтований стан системи зникає лише тоді, коли її витримували за температур, що відповідають ізотропному стану обох компонент. Такий результат пояснено тим, що орієнтований стан міжфазного шару підтримується за наявності впорядкування в об'ємі хоча б однієї компоненти. У рамках простої теоретичної моделі, побудованої в наближенні теорії середнього поля, показано, що впорядкування у міжфазних шарах може бути зумовлене анізотропною частиною взаємодії між молекулами РК та РКП.

В роботі досліджувалася динаміка зміни інтенсивності фотолюмінесценції (ІФЛ) зразків поруватого кремнію (ПК), які під час їх старіння на повітрі зазнають дії лазерного опромінення (337 нм, 3.7 мВт). З'ясувалося, що під впливом УФ-опромінення ІФЛ швидко зростає і через кілька годин досягає "плато". Подальше опромінення призводить до спадання інтенсивності, що пояснюється ефектом втоми люмінесценції. В той же час для зразка, що не опромінювався, ІФЛ майже не змінюється за час експерименту. Виявилося, що на етапі початкового монотонного наростання ІФЛ після короткочасного (1-2 хвилини) припинення освітлення зразка лазером на кривій еволюції ІФЛ спостерігається аномалія у вигляді невеликого сплеску вниз, тоді як на ділянках монотонного спадання кривої ІФЛ ця аномалія являє собою сплеск угору. У випадку довготривалого (десятки годин) припинення освітлення аномалія була однотипною для всіх ділянок кривої ІФЛ. Описані результати пояснюються впливом двох конкурентних факторів: втоми люмінесценції та формування під дією світла нестабільних (молекулярних) хімічних зв'язків, які можуть перетворюватися на стабільні атомні.

Перехідні молекули відіграють ключову роль у хімії різноманітних процесів, зокрема, в аерономії, промисловому отриманні плазми та біологічних системах. Однак, оскільки перехідні сполуки важко отримати і зберігати за експериментальних лабораторних умов, відомо про незначну кількість експериментів із взаємодії електронів з такими сполуками. Подано огляд останніх досягнень в одержанні таких сполук і описано деякі останні експерименти стосовно їх спектроскопії та вивчення їх взаємодії з електронами.

Наведено нові результати побудови класично електродинамічної моделі атома. Класично електродинамічне рівняння, що є основним твердженням моделі, розв'язано безпосередньо методом відокремлення змінних. Доведено, що постулати Бора є наслідками розглянутого рівняння.

Розглянуто схожі властивості таких різних систем, як колоїди та плазма з пилом.

The growth of clusters in an overcooled atomic jet is calculated with the simultaneous allowance for two processes: the condensation of supersaturated gas and the cluster-cluster aggregation. These processes are consistently described within a quasi-equilibrium approach for large enough clusters, while their nucleation stage is allowed for phenomenologically by the use of a fitting parameter. The theory quantitatively describes the experimental dependence of the mean cluster size on the initial gas temperature within a broad range of sizes. The mean size of clusters, their distribution over sizes and the contribution of clusters to the total mass of the jet are calculated versus the distance from the gas ejection point (nozzle entry). It is shown that these characteristics are mainly determined by the initial gas entropy which is equivalent to the empirical law of corresponding jets. The size distribution function has a halfwidth exceeding the mean cluster size and is close (on a relative scale) to an universal curve. The broad size distribution of clusters should be taken into account when analyzing spectroscopic data on the size dependence of electronic processes in a cluster.

Проаналізовано шляхи розвитку і сучасний стан досліджень з фізики поверхні в Україні. Наведено результати, отримані науковцями України стосовно атомної структури поверхонь та адсорбованих плівок, фазових переходів, хемосорбції газів, фізичних основ електронно-спектроскопічних досліджень поверхонь.

Запропоновано розгорнуту модель, яка подає кількісну характеристику потрійних сполук за 50 параметрами, ідентифікує серед них обмеження, що зводяться до десяти ступенів вільності, визначає необхідні рівняння. Будучи застосованою до наявних у літературі даних, модель дозволяє отримати шукані значення стосовно елементарних тетраедрів. Оскільки немає наявної літератури для порівняння, перевірку моделі проведено шляхом порівняння експериментальних результатів з оцінками зміни відстаней між іонними парами та координаційних чисел від компонентного складу, а також кореляції, що спостерігається між одержаними коефіцієнтами та питомою ентальпією утворення крайніх бінарних сполук, а також з можливим руйнуванням вихідної структури цинкової обманки.

На прикладі системи Fe - Pb - O аналітично досліджено початкову стадію нормального росту оксидного шару з урахуванням кінетики явищ на міжфазних границях. Сформульовано й використано нестаціонарні граничні умови масопереносу. Отримано узагальнену залежність зміни товщини оксидного шару від часу. Показано, що збільшення рівня локальних пошкоджень і локалізація в них свинцю при рості оксиду інтенсифікують корозійний процес.

The model of a solid containing open (connected with the external surface by channels) and closed pores is applied to a coal substance absorbing (or releasing) methane. The influence of the layer of adsorbed gas molecules on the kinetics of gas absorption (release) by a porous solid is investigated. It is established that the presence of closed porosity results in an increase of the gas release duration. The developed system of open pores promotes a decrease of the released gas quantity, i.e., it is followed by the gas release suppression.

З використанням термогравіметричного методу, вивчено умови синтезу тетраборату літію (ТБЛ) з вихідних речовин і запропоновано метод покрокового синтезу. Встановлено, що залежно від термічної передісторії можна отримати зразки ТБЛ у вигляді склоподібної, кристалічної та суміші кристалічної та склоподібної фаз. Застосовано рентгенофазовий аналіз і термогравіметричні методи, для вивчення впливу відхилень від стехіометрії ТБЛ на фазовий склад.

Розглянуто одновимірне конвекційно-дисперсійне рівняння теорії перенесення реагуючих розчинів у пористому середовищі. Запропонований метод дає найкращу апроксимацію числового розв'язку як за відсутності взаємодії з твердими фазами, так і у випадку розривних початкових значень. Клас розв'язків, визначений багатовимірним розподілом змінних і з використанням функцій Хаара та сплайнів, порівняно з розв'язками, отриманими за методом Фур'є.

Вивчено адсорбацію саліцилової, ацетилсаліцилової, аскорбінової, нікотинової кислот на мідному електроді в катодній області потенціалів. Показано, що залежно від потенціалу електрода досліджені кислоти адсорбуються у вигляді аніонів або нейтральних молекул. Встановлено особливості процесу адсорбції, пов'язані з будовою та ступенем дисоціації кислот, а також присутністю в розчині кисню.

Розглянуто основні закономірності адсорбції капринату, лаурату, міристату та пальмітату калію свіжоосадженими гідроксидами ітербію та празеодиму. Розраховано основні термодинамічні характеристики - константу адсорбційної рівноваги, зміну вільної енергії, ентальпію та ентропію - процесу адсорбції. Показано, що адсорбція носить переважно хімічний характер і здійснюється за рахунок утворення координаційного та водневого зв'язків між молекулами адсорбенту та іонами адсорбату.

Квантовохімічним методом СУП МО ЛКАО в наближенні НДП виконано розрахунок електронної структури адсорбційних комплексів кисню і монооксиду вуглецю на поверхні кристалічного AlN (структурний тип вюрциту). Показано, що центрами адсорбції молекулярного кисню є катіони алюмінію, а атомарного - катіони алюмінію та азот. Адсорбований кисень відносно поверхні проявляє акцепторні властивості. В процесі адсорбції СО спостерігається часткове перенесення електронної густини від молекул адсорбату на поверхню каталізатора AlN, що є причиною стабілізації зв'язку С - О.

За результатами спектроскопічних та адсорбційних досліджень установлено, що метиленовий синій необоротно адсорбується на силікагелі завдяки донорно-акцепторній взаємодії з поверхнею оксиду та з адсорбованими агрегатами барвника.