Зазначено, що внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. зазнали радіонуклідного забруднення великі площі земель, вкриті природною та культивованою рослинністю. Забруднення грунтів продуктами поділу урану зумовило хронічне опромінення однорічних та багаторічних рослин як від зовнішніх джерел іонізуючого випромінювання, так і від радіонуклідів, депонованих у тканинах рослинних організмів. Окреслено широке коло віддалених наслідків хронічного опромінення рослин. Серед цих віддалених наслідків важливу роль як чинники ризику відіграють індукція нестабільності геному, втрата здатності клітин адекватно сприймати позиційну інформацію, порушення динаміки росту та розвитку, зміна епігенетичних програм морфогенезу, прояв неспецифічної адаптації, а також зміни процесів, притаманних популяційній генетиці.

Розглянуто генетичну структуру голштинської породи великої рогатої худоби за полілокусними спектрами ISSR-PCR маркерів (фрагментів ДНК, фланкованих мікросателітними локусами). Виявлено відмінності між двома групами однієї породи, що відтворюються в господарствах із різними рівнями радіонуклідного забруднення.

Зазначено, що у зв'язку з розвитком глобальних екологічних змін на особливу увагу заслуговують дослідження популяційно-генетичних наслідків техногенних катастроф, зокрема після Чорнобильської аварії. З використанням різних типів молекулярно-генетичних маркерів, цитогенетичного аналізу виконано дослідження популяційно-генетичних наслідків відтворення представників видів полівок, експериментального стада великої рогатої худоби в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Зміна генетичної структури у великої рогатої худоби вивчалась з використанням родинного аналізу передачі алельних варіантів структурних генів та фрагментів ДНК, фланкованих мікросателітними локусами (ISSR-PCR маркери). Не виявлено збільшення кількості тварин, які мають конститутивні мутації, однак виявлено зсув генетичної структури у поколіннях великої рогатої худоби від типової для батьків, які народилися до Чорнобильської катастрофи, у бік більш примітивної, предкової породи. Одержані результати свідчать про те, що підвищення іонізуючого опромінення не стільки індукує появу носіїв нових генетичних дефектів, скільки сприяє реалізації характеристик геномної нестабільності, що мають видові та індивідуальні особливості.

Індекс рубрикатора НБУВ: П015 + Е50*801.1-652.15

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм сільськогосподарських рослин і тварин (сільськогосподарська радіобіологія)

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Е70*801.1-652.152

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Використання методу біотестування активованої води, основою якого є дослідження функціонального стану інфузорій, дозволило достовірно оцінити відмінність між зразками води.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.1-641 + П032.342.9

Рубрики:

Загальна ботаніка

Інші елементи та їх сполуки у ґрунті

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.2*801.1-64

Рубрики:

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто деякі із основних завдань, які постали перед сільськогосподарською радіоекологією через роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Проаналізовано наукові проблеми, що виникли у процесі їх вирішення.

Вивчено вміст токсичних елементів у двох видах риб Чорного моря в різні періоди року. Одержані результати свідчать, що токсичні елементи, які визначали в рибах, не перевищують рівня гранично допустимих концентрацій. Вміст змінюється посезонно зима - весна - літо.

Наведено динаміку радіаційної ситуації в агропромисловому комплексі на забрудненій радіонуклідами території України після аварії на Чорнобильській АЕС. Показано, що за минулі роки радіаційна ситуація значно змінилася у бік зменшення дозового навантаження на населення України, зменшення радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції на більшості забруднених радіонуклідами сільськогосподарських угідь. На фоні загального поліпшення радіаційної ситуації залишаються не вирішеними проблеми критичних територій, де на сьогодні у приватному секторі має місце перевищення індивідуальних доз опромінення сільського населення (1 мЗв) у декілька разів. Розглянуто структуру формування дози опромінення за рахунок окремих продуктів харчування, наведено результати аналізу радіаційного обстеження одного з типових "критичних" населених пунктів.

Наведено порівняльну характеристику сучасних уявлень про використання в землеробстві Полісся азоту мінеральних добрив (технічного азоту) з використанням екологічно безпечних агротехнологій для поповнення агроекосистем біологічним азотом; проаналізовано роль органічної речовини, мікробіологічних препаратів у фіксації рослинами азоту, підвищенні родючості грунту за участі грунтової мікробіоти.

Показано, що радіаційний стан на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, характеризується високою динамічністю, особливо інтенсивною у перший період після аварії. В перші тижні після випадіння суміші радіоактивних продуктів ділення радіаційна ситуація визначалася радіонуклідами йоду, в перші місяці та роки - нуклідами цезію та стронцію. Швидке зниження рівнів забруднення продукції зумовлено радіоактивним розпадом і процесами автореабілітації: самоочищенням рослин внаслідок польових втрат та зменшенням доступності для кореневого засвоєння внаслідок зв'язування поглинальним комплексом грунтів. Проведення контрзаходів є більш ефективним у першому періоді після випадінь, оскільки дозволяє відвернути формування значно більших доз у порівнянні з віддаленим періодом.

Розглянуто та проаналізовано сучасний радіаційний стан в агропромисловому виробництві України. Запропоновано шляхи забезпечення гарантованого виробництва безпечної сільськогосподарської продукції, а також шляхи зниження сумарної дози опромінення населення нижче встановлених гігієнічних нормативів та створення науково обгрунтованого базису для перегляду зонування населених пунктів з метою оптимізації використання бюджетних коштів.

Проаналізовано основні джерела забруднення біосфери плутонієм і америцієм - випробування ядерних бомб у відкритих середовищах, аварії на підприємствах ядерного паливного циклу, Чорнобильська катастрофа. Наведено як до-, так і післячорнобильські рівні забруднення навколишнього середовища Європи плутонієм і америцієм. Показано вертикальну міграцію та вплив фізичних та агрохімічних властивостей грунтів на мобільність актинідів у грунті. Особливу увагу приділено інтенсивності міграції актинідів у системі грунт - рослина та грунт - гриби. Проаналізовано розподіл ізотопів плутонію в лісових екосистемах.

Зазначено, що забруднення навколишнього середовища різними хімічними речовинами є одним із важливих факторів руйнування компонентів біосфери. Серед забруднювачів хімічної природи важкі метали (ВМ) мають особливе екологічне та біологічне значення. Вивчено поведінку ВМ у грунтах та одержано параметри їх переходу у рослини.

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.1-273.162.3

Рубрики:

Картопля

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд основних результатів радіоекологічних досліджень, проведених в агросистемах України протягом 1986 - 2005 рр. Уточнено існуючі дані з міграції радіонуклідів в агробіоценозах, одержано нові оригінальні дані щодо міграції радіонуклідів у різноманітних агросистемах України та ефективності розроблених захисних заходів, спрямованих на зниження дози опромінення людини.

За співвідношенням основних типів угідь проведена оцінка екологічного стану сільськогосподарських земель лісостепової частини Київської області, на основі якої визначено ступінь порушення екологічної рівноваги в агроландшафтах правобережної та лівобережної Лісостепової природно-сільськогосподарських провінцій. Запропоновано необхідні практичні заходи, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації на цих територіях з урахуванням їх природного ландшафтного потенціалу.

Викладено метод знаходження наближеної функції розподілу радіаційних навантажень на прикладі деяких населених пунктів Житомирської області. Метод базується на використанні відомих статистичних характеристик забруднення компонентів раціону харчування і наступному знаходженні щільності розподілу рішень диференціальних рівнянь, що описують двокомпартментну модель міграції радіонуклідів в організмі людини як функціонала випадкового процесу надходження радіонуклідів в організм людини.