Ч. 1. - 412 с.

Велико литературное наследие классика украинской литературы Ивана Франко. Он писал рассказы, повести и романы, сказки, комедии, драмы и драматические поэмы. Его перу принадлежат книги стихов и фундаментальные этнографические труды. Настоящая книга - история жизни Франко. Это документальное повествование, в основе которого богатый материал: автобиографические произведения самого Франко, его письма, мемуары современников, многие литературные источники.

Науково-публіцистичне видання "Богдан Хмельницький в українській і світовій історії” підготував до друку професор кафедри історії України Рівненського державного педагогічного інституту і кафедри історії Рівненського економіко-гуманітарпого інституту, заслужений працівник культури України Володимир Дорофійович Гайбонюк. Автор в питанні, яке триває й досі, щодо Переяславської Ради 1654 р. дійшов висновку: "з усіх точок зору історичної науки, права, моралі, норм міжнародних відносин Переяславсько-Московські угоди 1654 року не мають законної чинності, вони є чистої води політичною інсинуацією". Адресується учням, студентам, вчителям, викладачам, найширшому колу зацікавлених читачів.

This is an analysis of Sartre's novels and philosophy, first written by philosophy lecturer Iris Murdoch before she became known as a novelist herself.

Автор книги Михайло Сорока розповідає про людей, чиї імена широко відомі в Україні і світі. Серед них — хірург Микола Амосов, авіаконструктор Олег Антонов, світовий рекордсмен Сергій Бубка, творець сімейства двигунів для ракет Валентин Глушко, письменник Павло Загребельний, футбольний тренер Валерій Лобановський, видатний вчений і організатор наукових досліджень Борис Патон. Усі вони, кожен у своїй сфері, досягли видатних результатів, зробили сміливі й рішучі кроки в незвідане, до нових знань і людських можливостей. В основі матеріалів книги — особисті зустрічі та ексклюзивні інтерв’ю автора з її героями.

Путь русской науки в XIX - начале XX века отмечен многими открытиями и изобретениями. В это время в России работали такие знаменитые на весь мир ученые, как Д.И.Менделеев, И.П.Павлов, Н.И.Пирогов, К.А.Тимирязев и другие. Об их нелегкой судьбе и научном подвиге рассказывает эта книга.

  Текст у форматі PDF 6.08 Мб

Україна дала світу чимало яскравих і цікавих особистостей. І сто героїв цієї книги – лише дещиця з їх числа. Автори намагалися представити в ній найбільш видатні постаті минулого і сучасності, тих, хто своєю працею і талантами прославив країну, вплинув на хід її історії. «Нація виявляє себе не лише в людях, яким вона дає життя, але й у тім, яким людям вона віддає почесті, яких людей пам'ятає», – говорив Джон Кеннеді. Якщо звернутися до історичної пам'яті української нації, то протягом тривалого часу головними її символами незмінно залишалися Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Грушевський. При цьому варто зазначити: життєписи були настільки ідеалізовані й оповиті всілякими міфологічними нашаруваннями, що скоріше нагадували історичні архетипи, ніж біографії реальних людей. Тому, розповідаючи про цих видатних особистостей, автори прагнули зняти з їхніх портретів хрестоматійний глянець і познайомити читача з маловідомими фактами їхнього життя і діяльності. Іще більш далеким від історичної правди було представлено в біографічній літературі життєвий шлях таких державних і політичних діячів, як Іван Мазепа, Симон Петлюра, Нестор Махно, Степан Бандера. Тривалий час їхня роль в історії України викликала суперечливі оцінки, які робили з цих людей не національних героїв, а ізгоїв суспільства. Суперечки навколо них тривають і сьогодні, але навіть їхні супротивники не можуть не визнати того, що всі вони, безсумнівно, є неабиякими особистостями, які виявили чимало сили волі й мужності в найтрагічніші періоди життя країни. Донедавна українці вкрай мало знали про своїх видатних співвітчизників, які з різних причин були змушені залишити батьківщину. Більшість із них забуто. Така ж доля випала й тим, хто став жертвою сталінських репресій, представникам дисидентського руху, борцям за права людини в Україні. А тим часом саме ці люди сприяли зростанню авторитету української науки і культури далеко за межами країни. От чому в сучасній галереї видатних людей України гідне місце посідають Михайло Драгоманов і Олександр Архипенко, Серж Лифар і Володимир Винниченко, Дмитро Чижевський і Микола Бердяев, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл. Серед героїв цієї книги – не лише українці, але й представники інших національностей. Їхні імена тут не випадкові, оскільки для одних Україна була малою батьківщиною, інші тривалий час жили і працювали на українській землі вже в зрілі роки. Не можна не погодитися з російським ученим, академіком Д. Лихачовим, який стверджував, що «національні особливості зближують людей… а не вилучають їх із національного оточення інших народів, не замикають народи в собі». Тож не варто дивуватися тому, що в історичній пам'яті українського народу почесне місце завжди посідатимуть імена Шолом-Алейхема, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі, Миколи Пирогова, Іллі Мечникова, Сергія Прокоф'єва і багатьох інших видатних «неукраїнців». До речі, вони були набагато мудріші за деяких своїх нащадків і ніколи не відокремлювали свою долю від української землі і того народу, серед якого жили і діяли. Варто згадати хоча б рядки з листа М. Гоголя, адресовані А. О. Смирновій-Россет: «Скажу вам одне слово щодо того, яка в мене душа, хохляцька чи російська. Я сам не знаю, яка в мене душа. Знаю тільки, що ніяк би не віддав переваги ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи надто щедро обдаровані Богом, і, як навмисно, кожна з них порізно містить в собі те, чого немає в іншій…» Ці слова, написані в середині XIX століття, залишаються актуальними й сьогодні.

Талановита монографія видатного шевченкознавця Павла Зайцева своєчасно не дійшла до свого основного читача. Внаслідок драматичного перебігу історичних подій в Україні ця, єдина у своєму роді, правдива біографія Тараса Шевченка була неприйнятною для цензурних приписів різної, часом протилежної орієнтації. Книга розкриває і утверджує перед читачем новий, нетрадиційний образ Шевченка й водночас повертає із забуття добре ім’я її автора.

The Dictionary of Modern American Philosophers, which contains 1082 entries by over 500 authors, provides an account of philosophical thought in the United States and Canada between 1860 and the present. A dictionary for early American philosophers from the colonial period to the Civil War is in preparation. An envisioned dictionary for Latin America will encompass Mexico to complete the coverage of North America. Even after these dictionaries are all published, scholarship advancement, new information, and error detection will demand updating and enlargement in electronic format. Suggestions for additions, improvements, and corrections are welcome and may be communicated to the general editor. The chronological boundaries of the Dictionary are set by including figures who produced significant philosophical thought in the US or Canada between 1860 and the early 1960s. The birth dates of the Dictionary’s thinkers range from 1797 to 1942. The earliest works mentioned in some entries date from around 1820, and the latest are from 2005, so nearly 200 years of philosophy are covered by the Dictionary. Figures who died soon after the Civil War, such as some elderly Transcendentalists, are included even though most of their publications appeared in the 1840s or 1850s. The Dictionary includes foreign-born philosophers who spent as little as a decade in the US or Canada, provided that they made contributions to philosophy while here, such as the Europeans who fled Nazi persecution and World War II. To select those who were active by the early 1960s, the Dictionary editors considered those born by 1935 and who earned their terminal degree by 1962, although a few figures born between 1935 and 1942 who made the greatest impact on late twentieth-century philosophy are also included. The distribution of birth years of figures in the Dictionary is as follows: 209 were born between 1797 and 1860, 170 were born between 1861 and 1880, 177 were born between 1881 and 1900, 263 were born between 1901 and 1920, and 263 were born between 1921 and 1942. The philosophers of the generation born after World War II, while not lacking in impact, have not yet concluded their work and some historical distance is still required for proper judgment.

У "Путівнику" містяться дані про 43 особові фонди українських вчених, митців, діячів культури - етнологів, фольклористів, мистецтвознавців, композиторів, художників, театральних діячів. Серед документів - рукописи наукових і творчих праць, фольклорно-етнографічних матеріалів фондоутворювачів, листування, біографічні матеріали та матеріали їхньої службової та громадської діяльності. "Путівник" розрахований на дослідників й усіх, хто цікавиться українською культурою.

Энциклопедический биографический справочник. Включены около 900 имен офицеров, в основном генералов и полковников. Справочник может быть полезен любителям исторической, мемуарной и биографической литературы, студентам и школьникам, изучающим курс «Новейшая история России», а также всем, кто интересуется отечественной историей.

Книга містить статті, розвідки та есе видатного вченого в галузі гуманітарних наук (передовсім української історії, філології й сходознавства) професора Ярослава Дашкевича. У збірнику представлені історіографічні студії автора про 58 знакових постатей минулого України - від доби середньовіччя до наших днів. Дослідження охоплюють як історичних осіб (король Данило Романович, Ґійом Левассер де Боплан, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Вільгельм Габсбурґ, Євген Коновалець, Роман Шухевич та ін.), так і визначних українських та зарубіжних інтелектуалів (Михайло Грушевський, В ’ячеслав Липинський, Михайло Драгоманов, Іван Франко, Андрей Шептицький, Дмитро Донцов, Іван Крип’якевич, Омелян Пріцак, Даніель Бовуа та ін.). Протягом 1949-2006 pp. ці праці автора публікувалися в різних періодичних виданнях, матеріалах конференцій і монографіях в Україні, а також у Вірменії й Польщі українською та, почасти, російською мовами. 14 праць друкуються вперше. Для всіх, хто цікавиться минулим України.

Матеріали науково-історичних читань присвячені вивченню наукової та громадської спадщини видатного українського політика, державника, науковця М.С. Грушевського, інтерпретації його поглядів на сучасні суспільно-політичні події, зв’язків з Білоруссю в контексті впливу на формування українсько-білоруських відносин. Розраховано на істориків, політологів, дипломатів, а також студентів вищих навчальних закладів, хто вивчає проблеми політології, державотворення, міжнародних відносин.

На великому документальному матеріалі розкрита історія заснування і розвитку Українського наукового товариства (1907- 1921) - однієї з перших національних наукових інституцій. Проаналізовано принципи організації Товариства як вільної наукової асоціації та його роль в організації науки і культурно- просвітницькому русі. Простежено формування основних наукових напрямків дослідної роботи. Подано документи і матеріали, що віддзеркалюють діяльність Товариства, його роль у національному відродженні, організації Української академії наук, українських університетів в Києві та Кам’янці-Подільському, створенні українських часописів, підручників і т. і. Присвячено 100-річчю Українського наукового товариства в Києві та 90-річчю заснування Національної академії наук України. Видання здійснено за фінансової підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень та за кошти авторів.

Збірник містить матеріали про життя та діяльність гетьмана України Івана Мазепи. Він призначений для редакторів ЗМІ, заступників голів райдержадміністрацій та голів міських рад міст обласного значення з гуманітарних питань, сільських і селищних голів, державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, працівників закладів освіти і культури, всіх, хто цікавиться історією України та рідного краю.