Т. І : До початку ХІ віка. - 1904. - 628 с.

Михаи́л Серге́евич Груше́вский (укр. Михайло Сергійович Грушевський) (29 сентября 1866, Холм, Царство Польское — 25 ноября 1934, Кисловодск) — известный украинский историк , общественный и политический деятель Украины, участник украинорусского культурного возрождения начала XX века. Происходит из украинорусского казацкого рода Грушей-Грушевых, упоминаемого в казачьих реестрах с XVII ст, одна ветвь которого стала впоследствии лицами духовного звания. Один из лидеров украинского национального движения, председатель Украинской Центральной Рады, историк Украины и Австро-Венгрии, профессор Львовского университета (1894—1914), академик ВУАН. Грушевский является автором «Истории Украины-Руси», работы, которая охватила всю историю Украины.

Кн. 1. - 159 с.

Ім'я Михайла Сергійовича Грушевського повернулося у незалежну Україну із примусового забуття. Будучи відомим ученим і державним діячем, він залишив по собі славну пам'ять як людина, що у важкі для України часи стояла біля керма Центральної Ради, що до кінця свого життя зберегла віру в щасливу долю українського народу.

Т. 1. - 360 с.

Ініціатором видання двотомної російськомовної енциклопедії (1914–16 рр.) був М. Грушевський, а її авторами – українські та російські вчені. Перша світова війна перешкодила появі двох наступних томів. Головні статті написали: з географії України – С. Рудницький, зі статистики населення – О. Русов, В. Охримович і С. Томашівський, про антропологічні та етнографічні особливості українського народу – Ф. Вовк, з історії української мови – О. Шахматов. Книгу прикрашено численними ілюстраціями.

Ч. 1. - 1920. - 210 с.

Головна соціологічна праця Михайла Грушевського. Присвячена центральній проблемі тогочасної соціології — висвітленню причин і факторів створення соціальності, виникнення й існування людського суспільства.

Издание в целом отражает становление и развитие народа, экономики, культуры и государственности Украины, никогда не прибегавшей к экспансии и постоянно ведшей освободительные войны, защищая соседние страны от татаро-турецкого нашествия. Много места уделено здесь украинско-русским и украинско-польским связям, казачеству и казацкой республике, демократические устои которой стали основополагающим принципом первой в Европе украинской конституции 1710 г., созданной гетманом П. Орликом. Книга отличается ярким художественным стилем и читается, как увлекательное литературное произведение. Рекомендуется как учебник для учащихся общеобразовательных школ и вузов, в также для всех интересующихся богатейшей историей Украины.

Даний збірник досліджень і доповідей є свідченням творчої зрілості етносоціолога, фольклориста, етнографа, культуролога Катерини Грушевської (дочки академіка АН СРСР Михайла Грушевського, згодом репресованої та загиблої в ГУЛАГу). Книга стала результатом досліджень культур первісних народів. Автор вводив у науковий обіг ідеї і досягнення європейської науки, використовуючи новітні методи, що послужили розвитком нового напряму етнології в Україну.

Т. 1. - 1927. - 400 с.

Кн. 2 : Записки кол.Історичної Секції Українського Наукового Товариства в Київі т.XXV. - 1928. - 327 с.

Книга описує діяльність Михайла Грушевського у Науковому товаристві ім. Т. Шевченка у Львові та подальшу його співпрацю з цією установою. У додатках розміщені статті, листи, виступи М. Грушевського тощо.

Справочник содержит необходимые сведения при монтаже тепловой изоляции на горячих и холодных поверхностях. Приведены техно-монтажные характеристики теплоизоляционных и конструкционных материалов, применяемых в теплоизоляционных работах; основы расчета тепловой изоляции; методы монтажа различных теплоизоляционных конструкций; организация теплоизоляционных работ; применяемые механизмы, инструмент, инвентарь и приспособления; оплата труда, охрана труда и техника безопасности. Справочник предназначен для мастеров, бригадиров, а также рабочих высокой квалификации, занятых теплоизоляционными работами в строительстве и на промышленных предприятиях.

Книга містить текст автобіографії Михайла Грушевського з 1926 р. зі вступом і коментарями Любомира Винара.

В последние годы понятие «массовое сознание» получило широкое хождение в газетной и журнальной публицистике, трудах специалистов в области теории культуры, массовой информации и пропаганды. Однако в нашей литературе не было специальной работы, посвященной анализу массового сознания как особого типа общественного сознания, его природы, основных характеристик, условий возникновении и функционировании, его соотношении с процессами, происходящими в обществе в сферах экономики, политики, культуры, идеологии. Эту задачу стремится решить в своей книге доктор философских наук, профессор Б.А. Грушин. Книга написана в острой, полемической форме и рассчитана на широкие круги читателей — научных и партийных работников, журналистов и деятелей культуры, педагогов и пропагандистов.