Т. 1 : Центръ и окраины. - 493 с.

Книга присвячена видатному українському громадському і науковому діячу Михайлові Петровичу Драгоманову (1841-1895 рр.). У виданні змальовується його життя, діяльність та політичні погляди.

У пізнішому виданні біографії Михайла Драгоманова, автор оцінює його діяльність менш позитивно, звинувачує в постійних хитаннях між соціалізмом і лібералізмом.

Ч. 1. Кінець Козацтва., розд. 1 : Запорозці в 1709 до 1739 р.. - 1883. - 138 с.

Серія полемічних статей Михайла Драгоманова, об'єднаних під спільною назвою "Листи на Наддніпрянську Україну"

У книзі вперше в повному обсязі подаються листи двох видатних культурно-освітніх діячів України другої половини XIX — початку XX ст. М.Драгоманова та Б.Грінченка, в яких в полемічній формі розкриваються їх погляди на різні проблеми українського національно-культурного відродження того часу. В них читач знайде багато цінних думок, які мають важливе значення і для сучасних процесів розбудови української державності. Для науковців, студентів та широкого загалу читачів, що цікавляться історичною долею свого народу.

Ця раритетна праця видатного українського історика, філософа й публіциста вперше побачила світ у Києві напередодні тотальної заборони українства Емським указом 1876 р., коли сам автор був політемігрантом. Професор Київського, а потім Софійського університетів Михайло Драгоманов вважав за почесний громадянський обов'язок написати популярне дослідження з історії народу, що й реалізував у цьому творі.

"Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів" — літературно-науковий збірник, у якому подано різноманітний матеріал з України та з-за кордону, що висвітлює життя і творчість М.Драгоманова, його внесок у розвиток філософської, громадсько-культурної та естетичної думки України, співпрацю з європейським науковим світом. Уклав і видав М.Павлик 1896 у Львові до 30-річчя творчої праці М.Драгоманова. Збірник містить і матеріали посмертного пошанування М.Драгоманова. "Тим часом як ювілей Михайла Драгоманова зворушив і згорнув докупи усі радикальні елементи Русі-України, смерть його потрясла до глибини душі ще далеко ширші кола — і своїх, і чужих". Ці дві тенденції знайшли вияв у матеріалах збірника. Перша, ювілейна, частина знайомить із святковими заходами, промовами представників різних товариств, інституцій, партій, в яких вимальовується живий образ М.Драгоманова. Подаються привіти й промови емігрантів з Росії (А.Ляхоцького, С.Степняка-Кравчинського, Ф.Вовка та ін), українських письменників, громадсько-культурних діячів з Галичини (Наталі Кобринської, В.Стефаника, Д.Лукіяновича та ін.), вчених з європейських країн: А.Рамбо, Л.Леже, Г.Парі (Франція), В.-К.Морфілла (Англія), Ю.Полівки (Чехія) та ін. Друга частина — скорботно-траурна — охоплює матеріали преси, що стосуються смерті та похоронів вченого, подає мовою оригіналу надгробні промови, некрологи з українських та зарубіжних газет, а також три автобіографії М.Драгоманова та бібліографічний покажчик його творів, укладений М.Павликом. У першій та другій частинах збірника вміщені поетичні твори-привіти вченому, серед них вірші*. "Була доба, питали ясні мрії", "Поклон Тобі від нас, земляче дорогий", "Дорогій пам'яті М.П.Драгоманова" (автори їх з політичних міркувань не названі).

Т. 1

Драгоманов Михайло Петрович (1841 - 1895) - публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. Один з організаторів "Старої громади" у Києві. З 1870 р.– доцент Київського університету. Після звільнення за політичну неблагонадійність у 1876 р. емігрував до Швейцарії, де створив своєрідний осередок української політичної еміграції. У 1889–1895 рр.– професор Софійського університету.

№ 5. - 270 с.

"Громада"- громадсько-політичний збірник, який виходив у Женеві під редакцією М.Драгоманова. Починаючи з осені 1876р., було видано п’ять томів збірника. Головна мета "Громади" — дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і устремлінь до свободи і рівності серед світової спільноти.

Публицистические заметки о русско-турецкой войне. Из книги: «Русские мужики в солдатском платье опять оказались тем, чем они всегда были, — львами, которыми однако же командуют ослы».

М. Драгоманов та І. Франко — у чомусь істотному визначальні історичні особи в українській суспільно-політичній ситуації епохи зламу ХІХ і ХХ століть. Вивченню їх стосунків і діалогу, який вони вели в журналістиці, у тому чи іншому аспектах присвячені праці сучасних дослідників [2; 5; 6]. Тим не менше залишається не до кінця з’ясованим початковий період у їхньої полеміки, коли І. Франко залишив роль слухняного учня і виходив на самостійну світоглядну дорогу. У цій статті ми спробуємо показати народження прихованої полеміки між М. Драгомановим та І. Франком, яка відбувалася на сторінках журналу „Народ” (1890 — 1895).

Мысль Драгоманова синкретична. Она соединяет демократические и социалистические, патриотические и космополитические, славянофильские и западнические элементы. Чтобы охватить систему Драгоманова как органическое единство, нужно найти центр тяжести этого целого. В его политическом мышлении таким центральным пунктом и определяющим фактором является, несомненно, либеральная идея.

В своем сводном труде М. Драгоманов приводит более 200 народных преданий и сказок Малороссии, отсортированных по разделам: Знахарство, молитвы, заговоры; Верования и рассказы о чертях; Рассказы о мертвецах и пр. Все вместе они являются отражением народных представлений украинцев середины XIX века.

Драгоманов Михаил Петрович (1841 - 1895) - украинский историк, фольклорист, публицист, общественный деятель.

Т. 1. - 1874. - 336 с.

Стаття Михайла Драгоманова про розвиток української літератури у 19 ст. побачила світ у 1878 р.: франкомовний оригінал видав у Женеві сам автор, український переклад І. Белея опублікував у Львові часопис "Правда". Запропонована книга містить франкомовний оригінал праці з додатком нового українського перекладу