Габілітаційну монографію присвячено парадоксально невивченій частині творчої Франкової спадщини – його драмам, до яких віднесено п’єси, драматичні оповідання, вірші, поеми. Концепція хронотопіки – системи художнього функціонування елементів часового й просторового мислення – основою має гносеологію І. Канта, до якої дивовижно близькими виявилися світоглядні та драмознавчі погляди самого І. Франка. При обґрунтуванні пропонованої концепції заторкнуто більшість аспектів існування драматичних і драматургічних творів. Адресовано літературознавцям, викладачам і вчителям філологічних дисциплін, студентам-словесникам.