Викладено основні закономірності будови тіла свійських тварин за системами органів: скелет, з’єднання кісток, м’язи, система органів шкірного покриву, апарати травлення, дихання, органи сечовиділення і розмноження, серцево-судинна система, нервова система та органи чуття. Будову органів чи систем розглянуто з погляду онто- і філогенезу в порівняльному плані. Наведено особливості будови тіла свійської птиці. Для студентів вищих аграрних навчальних закладів ІІІ – IV рівнів акредитації із спеціальностей «Ветеринарна медицина» та «Зооінженерія».

Если бы я предпринялъ описать все то, что можно найти любопытнаго об малой Россіи для человЂка ищущаго въ малЂйшихъ вещахъ безконечно великихъ слЂдовъ премудрости Божїя; то предпрїятїе мое требовало бы не одного года. Подробное описанїе древняго и нынЂшняго, физическаго и нравставеннаго состоянія страны сея составило бы превеликую книгу. Всякъ знаетъ, что она имЂла прежде своихъ собственныхъ ВладЂтелей, была раздЂляема такъ, какъ и другїя области нынЂшней Россїйской Имперїи, на Княженїя и УдЂлы, послЂ того на Воеводства и ПовЂты, потомъ на Полки и ПовЂты, потомъ на НамЂстничества и УЂзды, а наконецъ, во исполненїе благословеннаго опредЂденїя управляющихъ всЂми Россїями судебъ, раздЂлена на Губерніи и ПовЂты же, или УЂзды. Всякъ знаетъ, что Малороссїяне всЂмъ другимъ Славенамъ единоплеменны, и сохранили по нынЂ нЂкоторые свои обряды и суевЂрїя, свойственныя каждому народу до толЂ, пока онъ образуется просвЂщенїемъ. Всякъ знаетъ и то, сколь много они даже по сїе время отличаются отъ всЂхъ другихъ народовъ, и даже отъ своихъ единоземцовъ, одЂянїемъ, языкомъ и многими другими свойствами, которыя отчасти описаны въ разныхъ Исторіяхъ, Землеописаніяхъ, Путешествіяхъ и Запискахъ. СлЂдственно довольно будетъ для меня положить на бумагу одну слабую тЂнь исчезающаго нарЂчїя сего близкаго по сосЂдству со мною народа, сихъ любезныхъ моихъ соотчичей, сихъ отъ единыя со мною отрасли происходящихъ моихъ собратьевъ.

Вона епатажна й нетрадиційна, як у житті, так і в літературі. Вона говорить, що «мистецтво — це гарний засіб для того, щоб розібратися із травмами, що переходять із покоління в покоління». Саме тому Софі Оксанен пише на такі теми, на які інші писати не вирішуються. Роман «Сталінські корови» розповідає про Анну — наполовину фінку, наполовину естонку (як і сама Оксанен), про її життя, пропущене крізь призму гіркого досвіду її матері, бабусі й усієї сім'ї, про сучасність та про ті часи, коли Естонія була частиною Радянського Союзу.

  Текст у форматі PDF 4.64 Мб