Розглянуто множини та відношення, натуральні числа та елементи комбінаторики, бульові алгебри, графи, автомати й алгоритми; деякі методи кодування та шифрування. Підібрано вправи до кожної теми. Для студентів молодших курсів університетів.

Ч. 1. - 329 с.

Пуськи бятые» — «лингвистическая сказка» Людмилы Петрушевской. Написана в 1984 году и опубликована тогда же в «Литературной газете». Состоит целиком из несуществующих слов (кроме служебных), составляющих связный рассказ с понятным сюжетом. Впоследствии цикл «Лингвистические сказочки» был автором продолжен с включением новых персонажей и развитием сюжетов.

Людина з її розумом, допитливістю, особливим статусом буття постає як всесвітнє диво: адже лише їй відкрилося те, що ми називаємо буттям, лише в її розумі висвітлюється та вибудовується те, що ми називаємо світовим універсумом. Але людське буття окреслюється значною мірою як парадоксальне: людина висвітлює буття, перебуває у діалозі зі світом, сягає граничних меж Всесвіту, але вона не може осягнути найважливіше для себе: хто вона? звідки та навіщо вона прийшла в цей світ? куди прямує? Одвічні питання (саме тому, що на них немає однієї і єдиної відповіді) людина розв'язувала і розв'язуватиме завжди настільки, наскільки вона відчуває себе людиною і прагне взяти на себе відповідальність за свідоме здійснення свого життя. Філософія і постає формою свідомого вирішення найперших питань людського світоорієнтування, самоусвідомлення та самоствердження. Вона збирає і концентрує історичний досвід таких вирішень і стає інтелектуальним ядром людської духовності.

В монографии исследуется история Англии в средние века: процесс становления общества и элиты, период норманнского завоевания, принятие Великой Хартии Вольностей, политическая борьба во второй половине XIII века.

Средние века в Европе продлились целое тысячелетие и вместили в себя многое — крестовые походы и рост городов, чудеса святых и костры еретиков, песни трубадуров и величие готических соборов. В этом калейдоскопе фактов и событий трудно разглядеть, как жили обычные люди той эпохи, во что они верили, что заставляло их совершать те жестокие, милосердные и экстравагантные поступки, что и сегодня удивляют нас. Этому посвящена книга историка и философа Леонида Петрушенко, описывающая, как мировоззрение средневекового человека отражалось в его поведении — в церкви и на войне, в школе и на рыцарском турнире.