Цей посібник визнано одним з кращих, представлених на конкурс, організований Міністерством освіти України та Міжнародним Фондом «Відродження» в рамках Програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні». Головне завдання Програми полягає в сприянні гуманізації освіти через створення умов для розробки та впровадження нового покоління підручників і навчальних посібників, зорієнтованих на цінності вітчизняної та світової культури, що притаманні сучасним суспільствам демократичного типу.

У книзі розповідається про життя і діяльність Григорія Сковороди - гуманіста, поета, філософа і просвітителя другої половини XVIII століття.

Викладено основи теорії лінійних і нелінійних неперервних та дискретних систем автоматичного керування, розглянуто загальні питання автоматизацїї, методи математичного описання, дослідження стійкості, поліпшення якості, корекції та синтезу систем. Висвітлено сучасні теоретичні питання чутливості, керованості та спостережуваності, оптимальні та адаптивні системи, випадкові процеси в системах. Наведено приклади, запитання для самоконтролю. Для студентів вищих технічних закладів освіти.

У книзі представлені різнопланові дослідження з теорії смислу. У першій частині видання вміщено статті загального характеру, що характеризують процес смислоутворення і загальні проблеми, які виникають при побудові формальних аналогів - або моделей - смислових відношень у мові і мовленні. Друга частина присвячена різним і досить спеціальним проблемам сучасної, себто символічної логіки, пов'язаним із теорією смислу і значення в логічній семантиці. Третя частина включає декілька статей, сюжети яких належать до гуманітарної сфери і зазвичай не обговорюються в логічному контексті. Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів, студентів.

Книга являє собою спробу нового жанру — жанру філософії історії за аналогі­єю з тим, як пишеться філософія науки чи філософія мистецтва. Матеріалом, на якому писалась книга, є історія європейської цивілізації XX століття, насамперед того регіону цивілізації, який був охоплений комуністичним тоталітаризмом. Філо­софія історії має справу не з подіями самими по собі у їх часовій послідовності, а з історичним смислом подій. Проблеми історичного смислу безпосередньо пов'язані з оцінкою добра і зла в людському чині. Найбільші таємниці минулого століття не стільки у важливих деталях подій, історичній інтризі та прихованих стратегіях боротьби могутніх політичних сил, скільки у правильному розумінні й тлумаченні сенсу історичних явищ. Саме навколо оцінки історії розгортаються гос­трі суперечки, зокрема в українській історії — навколо оцінки Центральної Ради, гетьманату, Директорії, націонал-демократії та соціал-демократії, «розстріляного Відродження», голодомору і Великого терору, Вітчизняної війни та боротьби УПА, долі української культури в УРСР та в діаспорі, «перебудови» та наслідків її прова­лу (чи перемоги, важко сказати). Всі ці проблеми смислу національної історії роз­глядаються у книзі на широкому тлі.