У монографії досліджено українську радянську історіографію післясталінської доби в аспекті опрацювання нею історії України. Розглянуто взаємодію соціокультурних та інтелектуальних чинників, що впливали на професійне вивчення національної минувшини. Проаналізовано ідеї, інтерпретації, концепції, які складали зміст уявлень про історію України в історичній науці УРСР середини 1950-х – середини 1980-х років. Для науковців, викладачів, студентів, широкого кола читачів.

Документи, представлені в даному дослідженні, розповідають про час створення та перші (довоєнні) роки функціонування Інституту історії України НАН України. Це маловивчений і найбільш трагічний період діяльності провідної науково-дослідної установи історичного профілю в Україні. В збірнику також наводяться короткі біографічні дані про перших наукових співробітників Інституту, подається бібліографія їхніх праць за 1936-1941 рр. Д ля істориків, архівістів, бібліографів, викладачів вузів, студентів.

В монографии доктора исторических наук С. Л. Утченко — одного из крупнейших специалистов в области античной истории — рассказывается о выдающемся военном и политическом деятеле Древнего Рима Юлии Цезаре. Его жизнь и деятельность показаны в тесной связи с исторической обстановкой. В научном исследовании убедительно опровергаются характерные для буржуазной историографии попытки мифологизации личности Цезаря.

Т. 1. - 510 с.

Науково-бібліографічне видання «Українська революція і державність (1917-1920 рр.)» є першою спробою зібрати й узагальнити друковані праці, бібліографічними засобами представити доробок з теми. До видання ввійшли книги, брошури, автореферати дисертацій, статті з журналів, збірників, тези наукових конференцій, рецензії, депоновані рукописи за 1917-2000 рр. українською й російською мовами. Мета покажчика - донести до дослідників, усіх, хто займається вивченням історії України, необхідну історіографічну й джерелознавчу інформацію.

До збірки увійшли матеріали, підготовлені на основі доповідей, що були виголошені на міжнародній науковій конференції в Українському Вільному Університеті (Мюнхен, Німеччина) 1–3 липня 2012 р. В них висвітлюються актуальні питання та малознані факти міжвоєнної української європейської історіографії, доробок наукових українознавчих інституцій, розглядаються історичні погляди деяких українських істориків міжвоєнної доби. Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться українською історіографією.

Видання присвячене 60-річчю від дня народження академіка НАН України, директора Інституту історії України НАН України В.А. Смолія. У розвідках, вміщених на його сторінках, висвітлюється широкий спектр проблем української історії від найдавніших часів до сьогодення, а також порушено питання теорії та методології історичної науки, історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін, багато з яких досліджуються вперше, або оцінюються з позицій сучасної історичної науки. Серед його авторів – вчені з академічних установ та вузів України, науковці з Росії, Білорусі, Польщі. Видання розраховане на науковий та викладацький загал, студентів, всіх, хто цікавиться історією.

Вип. 9-10. - 2010. - 380 с.

"История Российская" Василия Никитича Татищева всегда пользовалась славой уникального собрания отрывков древних летописей, утраченных после смерти историка. Многие поколения ученых склонны были рассматривать труд Татищева как первоклассный источник для реконструкции прошлого до монгольской Руси. Автор настоящего исследования - один из наиболее авторитетных украинских медиевистов новой генерации, заведующий Центром истории Киевской Руси при Институте истории Академии наук Украины Алексей Толочко - предпринимает весьма аргументированную попытку пересмотреть устоявшиеся представления об "Истории Российской" и опровергнуть стойкую историографическую легенду. Источники Татищева сохранились, среди них не было "древних летописей". Уникальные отрывки и фрагменты летописей (знаменитые "татищевские известия") суть умелые мистификации, сочиненные самим Татищевым.

Мета курсу «Історія держави і права України» - простежити процес становлення і розвитку держави, її механізм, форму державної єдності та систем права на території України з найдавніших часів до сучасності. Хронологічні рамки матеріалу, що викладається, охоплюють період з VII ст. до н.е. (виникнення державності на території України в рабовласницьку добу) до сьогодення. Теперішній стан державності і правової системи вивчається також в курсах галузевих юридичних дисциплін. Семінарські заняття доповнюють лекційний курс та забезпечують поглиблене вивчення більш складних і важливих тем курсу, розвивають уміння самостійно вивчати, аналізувати законодавчі акти, формувати й обґрунтовувати історико-теоретичні висновки та узагальнення

Статьи данного сборника посвящены истории литературы XVIII века, а также некоторым явлениям отечественной историографии указанного периода: биографии М.В. Ломоносова и Г.Р. Державина, взаимоотношения М.М. Щербатова и Н.М. Карамзина, потемкинские деревни как культурный миф, произведения Д.И. Фонвизина и анализ переводной поэзии и многое другое.

Т. 1. - 1904. - 607 с.

Літочислення Дніпропетровська викликає жваві суперечки в історіографії. Для пересічного мешканця все просто — місто виникло в 1776 р. Початок саме такому стереотипу масової свідомості поклало гучне святкування 200-річчя Дніпропетровська у 1976 р. Ця дата є дотепер актуальною як для офіційних органів влади, так і для офіційної історії міста. Теза про те, що місто виникло наприкінці XVIII ст. як принципово новий об’єкт, не пов’язаний з історією попередніх населених пунктів, утвердилася вже з ХІХ ст. Офіційна історіографія дореволюційної доби робила акцент передусім на акції урочистого закладення Преображенського собору у 1787 році, згадуючи при цьому і про невдалий досвід розміщення Катеринослава на р. Кільчень. В книзі розглядають "іншу, справжню історію міста", яка є наслідком не упередженого погляду на факти.

  Текст у форматі PDF 5.85 Мб

  Текст у форматі PDF 1.47 Мб