Евгений Онегин - роман в стихах Александра Сергеевича Пушкина, написанный в 1823—1831 годах, одно из самых значительных произведений русской словесности. По мотивам романа П. И. Чайковский написал одноимённую оперу. Также существует целый ряд экранизаций и романа, и оперы, а также много пародий на отдельные части романа или только на его особый стихотворный размер (т. н. «онегинская строфа»)

Т. 1. - 448 с.

Первое из "стихотворений" цикла, озаглавленное "Autopsia" (вскрытие), построено как обращение умершей к "лекарю", вскрывающему ее тело в морге. Она вспоминает о своей жизни, полной труда и лишений. Другие "стихотворения" цикла, написанные от женского лица, могут быть истолкованы как реминисценции отдельных эпизодов в судьбе героини. Ее монологи перемежаются пейзажными лирическими отрывками, раздумьями о человеческих судьбах и картинами, рисующими положение рабочего люда. Любопытно, что в виде монолога от женского лица развертывается и "Песня заступа": заступ в самом же начале уподобляет себя "грубой шпаге" и грамматическим родом этого существительного определяется здесь, очевидно, выбор формы женского рода, проходящей через весь текст.

Т. 2. - 1911. - 412 с.

У даний реліз увійшли два томи буковинського письменника Сидіра (Ізидора) Воробкевича – письменника та композитора. До першого тому входять поетичні твори. Другий том представлений прозовими оповіданнями, зокрема такими як «Турецькі бранці», «Маковейка», «Черниця Ксеня» та ін.

Автор книги, професор університету св. Володимира, начальник Київської Фундуклеєвської жіночої гімназії, у цьому виданні переймається проблемами створення муніципальних музеїв у містах, а саме серії пам'ятників під назвою “Історичний шлях”. Линниченко розглядає, які українські історичні діячі заслуговують на встановлення їм пам'ятника, а які ні (і чому), суперечки, що виникли з приводу найбільш неоднозначних історичних постатей. Аналізується розміщення цих пам'ятників у місті, через конкретні історичні факти пояснюється необхідність встановлення певного монумента у певному місці.

Т. 1. - 1916. - 406 с.

Целью этого труда являлось восполнить пробел в науке путем ознакомления образованного общества с жизнью и деятельностью писателей Карпатской Руси.

Дане видання є “історичною студією” — трактатом українського письменника Адріана Феофановича Кащенко, в якому він дослідив долю татарських бранців у Криму. На відміну від інших його художніх прозових творів, в яких Кащенко підносить героїку Запорозької Січі, даний матеріал є науковою працею, так званою розвідкою, в якій розглядаються такі історичні факти, як підневільна дорога до Криму, доля жінок-невільниць, викуп, запорожці у неволі, втеча, покарання за втечу і т. ін.

Дана праця належить мистецтвознавцю Шміту Федору Івановичу. Він не тільки загалом розглядає питання необхідності вивчення мистецтва, не тільки описує загальний стан його дослідження, але й більш детально зупиняється на окремих його видах, як наприклад на архітектурі (зокрема храмовій). Окремі розділи відводяться таким елементам архітектури, як розпис, різьблення, інші способи внутрішнього оздоблення храмів.

І от ся книжечка маленька з описом життя Сковороди і з витягами з його творів нехай послужить тій справі, до котрої кликав Сковорода. Давайте хоч на кришечку, хоч на той час, поки будемо читати сю книжку, згадаємо, що не тільки є клопіт і злоба повсякденного істнування, а є й щось вище, щось таке, що робить нас кращими, викликає тиху внутрішню радість у найозлобленійшому серці, благостною искрою освітлює пригаслі очі, а на уста замісць смердючої поганої лайки викликає слово добро й співчуття до брата мого. Нехай хоч на сі піп-години поки будемо перегортати сі листки — дух Григорія Савича пролетить над нами, щоб стрепенулося серце і роскрилося хоч трошки назустріч прекрасному. Забудьмо ж, забудьмо на хвилину злобу й неситість, забудьмо торг і продажу і все що низводить нас геть з безодні тьми душевної! Одну маленьку частину дня віддаймо тому, що Сковорода називав Богом, і чгіму кождий з нас знає ще інше імья. І може тоді лекше станє дихатися на світі й краще ушанується памьять нашого фільософа.

Книга «Будова села» – не тільки дослідження у галузі будівництва й архітектури, це глибока історична розвідка. Особливий наголос зроблено на протипожежному типі будівель. Видання ілюстровано цікавими малюнками.

Роман — притча трижды лауреата Пулитцеровской премии знаменитого американского писателя Торнтона Уайлдера. Один из героев книги, монах — францисканец, становится свидетелем катастрофы на мосту; оценивая добродетели и пороки погибших людей, он пытается прозреть в их гибели руку Промысла и терпит крах