Збірка поезій «Пальмове гілля» містить оригінальні вірші дослідника та його власні переклади арабських поезій українською мовою. На думку дослідників, збірка Кримського є унікальною пам’яткою літератури.

Мова арабської літератури й освіченого суспільства, що зберігся до цих пір - це значною мірою стародавню мову північних арабів. Певною мірою споріднені йому "сайхадскіе" мови мешканців Аравійського Півдня були майже повністю витіснені арабською мовою і його діалектами до XI століття н. е..; власне літератури на них практично не збереглося. Монументальні написи (починаючи з кінця II тисячоліття до н. Е..) - Це в основному лише короткі повідомлення культового та історичного характеру. Вони говорять про "торговому царстві" Маин, таких "військових" царствах, як Саба або Хімйар, складному соціальному ладі, пишному культі. Деякі поетичні перекази півдня збереглися в обробці на арабською мовою - в Корані, в книгах історика - географа ал-Хамданія (? -945), коментувати "хімйарской касиди" Нашуана ал-Хімйарі (? -1177); мабуть ці перекази розповідали і частиною співали особливі оповідачі. Більш ранні записи (до VII ст.) Практично не збереглися; легенди сильно перероблені ісламом і з історією мають мало спільного.

Т. 2 : Художня проза. Літературознавство і критика. - 1972. - 719 с.

У цій книзі розповідається про французького хлопчика Гавроша, героїчно загиблого за народну справу. Зображувані в ній події належать до 1832 року, коли трудящі Парижа повстали проти панування буржуазії і королівської влади. Вулиці величезного старого міста вкрилися барикадами. Разом з борцями бився і Гаврош.

В элементарной математике существует много задач, часто трудных и интересных, которые не связаны с чьим-либо именем, а скорее носят характер своего рода «математического фольклора». В каждой из таких задач мы имеем дело с маленькими математическими теориями, имеющими свою историю, свою проблематику и свои методы, — все это, разумеется, тесно связанное с историей, проблематикой и методами «большой математики». Такой теорией является и теория чисел Фибоначчи. Выросшие из знаменитой «задачи о кроликах», имеющей семисотпятидесятилетнюю давность, числа Фибоначчи до сих пор остаются одной из самых увлекательных глав элементарной математики. Задачи, связанные с числами Фибоначчи, приводятся во многих популярных изданиях по математике, рассматриваются на занятиях школьных математических кружков, предлагаются на математических олимпиадах. Предлагаемая книжка содержит круг вопросов, послуживших темой нескольких занятий математического кружка школьников при Ленинградском университете им. А. А. Жданова в 1949/50 учебном году. В соответствии с желаниями участников кружка на этих занятиях рассматривалась преимущественно теоретико-числовая сторона вопроса, которая развита более подробно и в настоящей брошюре. Книга не требует от читателя знаний, выходящих за пределы школьного курса. Более трудные ее места выделены мелким шрифтом и могут быть при чтении пропущены без ущерба для понимания остального материала.

У романі «Овід» йдеться про боротьбу за національне визволення Італії від австрійського панування, під яким вона опинилася внаслідок своєї роздрібненості після падіння Наполеона. Саме за об'єднання країни, за визволення її і борються юнаки, члени підпільної організації «Молода Італія», заснованої італійським героєм Джузеппе Мадзіні. Герої роману Артур і Джемма є членами «Молодої Італії». Письменниця зображає романтику боротьби, показує, як формується і гартується революціонер Овід з романтичного, тендітного, натхненного великою ідеєю юнака Артура. Створений Войнич образ Овода, типово романтичного героя, став для багатьох молодих людей наступних поколінь взірцем мужності, чесності, шляхетності.

Т. 1 : До початку XI віка. - 1991. - 736 с.

Споконвічні риси шляхетства на Україні - внутрішній демократизм і європеїзм, які поєднуються з кріпацтвом і марним життям як наслідком російського поневолення. Розуміємо, що гіркий талан народного соловейка Тараса Шевченка, безправного кріпака, міг бути тільки при російському пануванні. Спілка польської і української аристократії на Україні є запорукою політичної стабільності старосвітського суспільства. Українські пани неодмінно використовують польську геральдичну школу, а українські козацькі і гетьманські традиції складають базу польської державної доктрини. Українсько-польська середньовічна унія має відгомін і серед російських діячів соціального руху. Г.Плеханов в праці "Освобождение селян” каже: "Хлопством” служилого стану в Московській державі пояснюється, між іншим, що західно-руська шляхта була так сильно прив'язана до католицької Польші і так вперто відверталася від православної Москви. Важкі історичні умови і значна економічна відсталість примусили Москву закріпачити на державній службі навіть тих, хто сам жив кріпацькою працею селян”. І все - таки родзинку цієї книги складають питання функціонування шляхетського парламентаризму. Широкі права шляхетського стану зосереджують функції локального сеймикового самоврядування. В середині XVI ст. біля 8 % населення України бере участь в шляхетській парламентарній діяль ності. Панські шляхетсько-лицарські традиції поширюються і на Українську Річпосполиту. В Гетьманщині відбувається поступова генеза радних парламентарних установ - старшинські ради перетворюються на Думу і Сейм. Книга є нібито путівником по давньому праву і органам державного управління на Україні, а отже є настільною книгою в галузі держави і права. Метою видання книги є ліквідація прогалини в українській науковій думці. Пригадаймо, що писав Вячеслав Липинський Сергію Єфремову 1913 року: "Я переконався безліч разів, що українське громадянство нашого руху не розуміє і в ньому не орієнтується. В результаті виходить на користь вшехполяків”. Великопанські українські і польські традиції на Україні складають найяскравішу сторінку з історії матеріальної і духовної культури, проте шляхетський рух подекуди носить не тільки національні, але і космополітичні риси, що виразно бачимо в доктрині Михайла Драгоманова, в творчості Юліуша Словацького і в т.зв. козакофільстві XIX ст. Представники шляхетського стану прославляють Україну своєю діяльністю. Наведемо приклади: 1632 року Галшка Гулевичівна своїм коштом засновує Київський колегіум, який утримує інший славетний меценат Ярема Корибут Вишневецький. 1648 року в Києві про це виходить книга "Maiores illustrissimorum principum Korybut Wiszniewieckiorum in suo nepote principe D. Jeremia Wiszniewiecki... redivivi ab au- ditoribus eloquentiae in Collegio Mohilaneo Kioviensi comice cum eorum gestibus memoralibus celebra- ti: Anno D (omi) ni 1648 Maii de”. 1576 року з власної ласки князь Костянтин Острозький засновує Острозьку слов'яно-греко-латинську академію. Архітектор Городецький імпозантними спорудами надає неповторного вигляду давньому Києву. Браницькі і Терещенки засновують і розбудовують цукрову промисловість. Потоцькі, Олександр Кониський, Теофіл Дембицький, Тишкевичі, Сими- ренки є меценатами преси, науки, і культури. Пани Борис Грінченко, Дмитро Дорошенко, Андрій Шептицький, Михайло Старицький, Михайло Малецький, Володислав Федорович, Юрій Федь- кович, Леся Українка та ін. популяризують українську мову і очолюють товариство "Просвіта”. Таких прикладів безліч. Вони заслуговують на дослідження і справедливе вшанування. Отже, ця книга написана саме для Вас. Пориньте в світ величних шляхетських і лицарських традицій на Україні і прочитавши книгу запитайте себе, якої України нам треба.

Т. 1 : 1848-1900. - 2001. - 744 с.

У посібнику розкриваються фундаментальні питання теорії держави і права. Провідними ідеологічними засадами, що лягли в його основу, виступають принципи пріоритетності прав і свобод людини і громадянина, правової соціальної держави, панування права і верховенства правового закону, демократії, законності. При написанні посібника використано матеріали, що охоплюють широке коло державознавчих і правознавчих концепцій. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, а також всіх, хто цікавиться теорією державно-правового розвитку України.

This third volume is devoted to the philosophical traditions that arose in the Middle Ages, encompassing Arab, Jewish and Latin thinkers.

В справочнике, который представляет собой первое в мировой арабистике издание такого типа, описана грамматика современного арабского литературного языка. Автор, используя нетрадиционные термины и формулировки, описывает каждую грамматическую единицу с точки зрения её происхождения, состава и тенденций развития. Нетрадиционная подача материала в виде схем, лингвистических формул, графиков и таблиц позволяет наглядно представить внутреннюю сущность того или иного грамматического явления.

Предлагаемое пособие является первой в русской арабистике попыткой практического освоения обучающимися особенностей спряжения арабских глаголов. Теоретические аспекты (парадигмы спряжения, времена, наклонения и т. л. ) излагаются доступно и наглядно, позволяют развить практические навыки употребления правильных и непрвильных глаголов в арабском языке. Пособие предназначено для всех желающих овладеть необходимыми знаниями по арабским глаголам в целях совершенствования коммуникативных навыков.

Philosophy written in Arabic and in the Islamic world represents one of the great traditions of Western philosophy. Inspired by Greek philosophical works and the indigenous ideas of Islamic theology, Arabic philosophers from the ninth century onwards put forward ideas of great philosophical and historical importance. This collection of essays, by some of the leading scholars in Arabic philosophy, provides an introduction to the field by way of chapters devoted to individual thinkers (such as al-Fa¯ra¯bı¯, Avicenna, and Averroes) or groups, especially during the ‘classical’ period from the ninth to the twelfth centuries. It also includes chapters on areas of philosophical inquiry across the tradition, such as ethics and metaphysics. Finally, it includes chapters on later Islamic thought, and on the connections between Arabic philosophy and Greek, Jewish, and Latin philosophy. The volume also includes a useful bibliography and a chronology of the most important Arabic thinkers.

У книзі відомого американського політолога і державного діяча польського походження Збіґнєва Бжезінського "Вибір: світове панування чи світове лідерство" (2004) розглядаються проблеми ролі США як світової держави, чи здатна ця країна стати запорукою стабільності та безпеки в світі у новому столітті.