“Ґендерний підхід: історія, культура, суспільство” є збіркою наукових статей, розділів із книг, написаних зарубіжними авторами та перекладених переважно з англійської мови. Основна мета видання цієї збірки – ознайомити читача зі знаними в світі, але маловідомими, або й зовсім не відомими в Україні авторами та працями з ґендерної проблематики. Книга прислужиться як студентам, аспірантам так і досвідченим викладачам, дослідникам, які знайдуть для себе цікаві статті у цій збірці.

У монографії описуються кореляційні процеси, які формують і трансформують знакову структуру первинних українських прислівників на давньоруському і староукраїнському грунті. Особливу увагу приділено структурним змінам прислівника на всіх рівнях організації його як складного знакового комплексу.

Ця книжечка частково підсумовує багаторічний досвід автора як наукового редактора науково-технічного журналу „Фізико-хімічна механіка матеріалів“ – органу Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства та Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України. Окремі її розділи автор опублікував у цьому журналі (1994. – № 4 і № 6; 1995. – № 3,1996. № 4 і № 5), Українському фізичному журналі (1997. – № 7) та збірниках „Український правопис і наукова термінологія: історія, концепції та реалії сьогодення“(Львів: НТШ, 1996) і „Праці Наукового товариства ім. Шевченка“ (Львів, 1997. – Т. 1), також доповідав на семінарах і конференціях. У книжці коротко подано історію українського термінотворення в технічних і фізико-математичних науках, міркування щодо їх сучасного становлення і розвитку, зокрема в механіці деформівного твердого тіла. Велику увагу приділено українським граматичним формам, висловам та словосполученням і їх відмінностям від російських. Праця розрахована на широкі кола науково-технічної громадськості, викладачів і студентів та всіх, хто цікавиться чистотою української мови та її впровадженням у повсюдний ужиток.

История создания Ла-5 драматична и парадоксальна. Это история чудесного превращения откровенно неудачной машины, прозванной летчиками «лакированным гарантированным гробом», в один из лучших истребителей Второй мировой войны. Установка на перетяжеленный и неповоротливый ЛаГГ-3 нового мощного мотора буквально преобразила этот грузный тихоходный самолет в великолепный Ла-5, скоростной, приемистый, маневренный, мало в чем уступавший лучшим истребителям Люфтваффе. А модернизированные Ла-5ФН не только догнали, но и превзошли последние модификации «фоккеров» и «мессеров», обеспечив нашей авиации господство в воздухе. Именно на «Лавочкиных» воевали двое из пяти лучших советских асов — непревзойденный Иван Кожедуб, на боевом счету которого 63 победы, и Кирилл Евстигнеев, сбивший 56 самолетов противника. Советское правительство высоко оценило труд создателей прославленного истребителя. В 1943 году Главному конструктору С.А. Лавочкину было присвоено высокое звание Героя Социалистического Труда.

С этого самолета началась эра боевой реактивной авиации. Этот проект произвел настоящую революцию в авиастроении. Некоторые историки даже величают Ме-262 "лучшим истребителем Второй Мировой" и "грозой "Летающих крепостей"", приводя в пример легендарный воздушный бой 7 апреля 1945 года, в котором эскадрилья турбореактивных "мессершмиттов" сбила 25 (! ) бомбардировщиков В-17. Казалось бы, появление подобного самолета, сочетающего рекордную скорость с мощнейшим вооружением и наголову превосходящего противников, должно было вернуть Люфтваффе господство в воздухе. Однако этого не произошло. Почему? Кто виноват в том, что III Рейх так и не смог реализовать свое превосходство в реактивной авиации? Гитлер, настоявший на выпуске Ме-262 в первую очередь в варианте блиц-бомбардировщика, что задержало его освоение как минимум на полгода? Козни конкурентов, преуспевших в "подковерной борьбе"? Или были и другие, более важные причины, почему Ме-262 так и не оказал заметного влияния на ход боевых действий? Новая книга ведущего историка авиации - лучшее на сегодняшний день исследование создания и боевого применения легендарного самолета, по праву считающегося первенцем реактивной эры.

Т. 1 : А - К. - 1919. - 412 с.

У довіднику подається характеристика основних елементів української мови, а також правила правопису, викладені у найбільш зручній для практичного користування формі.

Посібник оптимально поєднує теоретичні положения й практичні завдания, що сприяє вдосконаленню правописних навичок учнів. Ілюстративно-текстовий матеріал характеризується пізнавальністю, виховною и естетичною функціями слова. Посібник може бути використаний учителем для організації індивідуальної та групової роботи як на уроках, так і вдома, а також для самостійної роботи учнів старших класів, абітурієнтів, студентів.

  Текст у форматі PDF 4.44 Мб

  Текст у форматі PDF 1.08 Мб

  Текст у форматі PDF 2.02 Мб

Вып. 1 : (А - *besedьlivъ). - 1974. - 214 с.

В этимологических словарях объясняется, как появилось то или иное слово, как оно развивалось, как приобрело сегодняшнюю свою форму. Изучая этимологию слова, вы познакомитесь не только с историей языка, но и с историей человечества. Вы узнаете, как народная, как ложная, этимология переосмысливает значение слова, толкуя их на свой лад, далекий от истинного.

У словнику зібрано, історично, географічно і номенклатурно визначено, простежено в розвитку і взаємозв'язках з іншими утвореннями, етимологізовано та оформлено в лексикографічних статтях (їх понад 700) топонімікон, зафіксований до початку XIV ст. давньоруськими літописами у південній частині Київської Русі та на суміжних територіях (в межах УРСР). Для дослідників — лінгвістів, істориків, географів, етнографів, усіх, хто цікавиться питаннями походження власних географічних назв.

Ч. 1 : Самолеты. - 2153 с.

Т. 1. - 1892. - 542 с.