Брошура випущена у далекому 1929 році у Дніпропетровську, під егідою Обласного комітету ЛКСМУ (Ленінської комуністичної спілки молоді України [у подальшому- комсомол- "коммунистический союз молодежи"]). У той час українські комуністи як переважно вихідці з народу обстоювали українську культуру і виступали за всестороннє впровадження української мови. У передмові автори пишуть: "Цей порадник має на меті дати короткі відомості, що необхідні починаючим студіювати українську мову. Тут накреслено шляхи, які ведуть до її засвоєння. Необхідно лише кожному вибрати свій найбільш доцільний шлях... Треба твердо засвоїти собі абсолютну потребу українізації, і, виходячи з цього, накреслити план самовивчення української мови". Якби не Голодомор та війна, українізація була б дійсно тотальною, оскільки її обстоювала переважаюча більшість українців.

Автор книги - викладач Сторожинецького ліцею Чернівецької області, придумав вічний календар, незмінний на всі майбутні роки для щоденного і щорічного користування людьми всього світу. В календарі розміщення днів, чисел, тижнів, місяців зроблено так, що кожен день тижня навічно пов'язаний тільки з певними числами. Всі країни будуть починати кожен місяць і кожен рік у понеділок, а закінчувати їх у неділю. Постійність вічного календаря дасть неабиякий економічний ефект. Із книги читачі також дізнаються про календар і час, старий і новий стилі, варіанти вічних календарів, про те, як перейти від теперішнього календаря до вічного тощо. Видання буде цікавим широкому колу читачів.

Чутки про голод в Україні все більше просочувалися на Захід. «Чікаго Геральд» помістила матеріял на цю тему із страхітливими фотографіями. Український голод ставав темою. Вільян Стоунман, тодішній московський кореспондент «Дейлі Нюс» з Чікаго, отримав завдання поїхати в Україну і побачити все власними очима. Але Кремаль розумів добре, яку загрозу для режиму таїть в собі ця подорож. Стоунман ніколи не потрапив в Україні, - замість нього був запрошений Волтер Дюранті, кореспондент «Ню-Йорк Таймс». Його возили по Україні; потім він напише, що не бачив нічого особливого...

Колективізація і голодомор 1929-1933 років - ця чи не найжахливіша соціальна катастрофа нашого століття - призвела до більших жертв, ніж Перша Світова війна. То й була справжня війна радянського режиму проти власного народу, відлуння якої чутно і дотепер. "Жнива скорботи" - переконлива спроба відтворити для широкого загалу якомога повнішу картину цієї трагедії. Автор книжки - один із найвідоміших західних дослідників радянської історії Роберт Конквест - написав її тоді, коли не тільки в колишньому СРСР, а й багатьма на Заході не визнавався навіть самий факт голодомору.

Монография посвящена актуальной и совершенно неизученной теме. В ней впервые на новом, раннее недоступном для исследователей материале секретных документов из фондов партийных и государственных архивов СССР, писем, воспоминаний очевидцев, книг и статей, опубликованных по тому же периоду на близкие сюжеты, раскрываются причины, масштабы и последствия послевоенного голода 1946 - 1947 гг. в Советском Союзе. В хронологической последовательности анализирующей важнейшие указы, постановления и распоряжения за подписью И. В. Сталина, В. М. Молотова, Н. М. Шверника и др. На конкретных примерах показывается отрицательное влияние войны, засуха, заготовительных и налоговых кампаний на тяжелое материальное положение жителей страны. На основе официальных статистических данных определены примерные людские потери от голода и вызванных им заболеваний.

Висвітлено питання формування української національної ідеї Розглянуто утворення національних політичних партій, участь України в Першій світовій війні, українську національно-демократичну революцію та п наслідки Викладено проблеми, пов'язані з періодом радянсько- більшовицької доби, за якої було сформовано тоталітарно-репресивний режим в Україні, що спричинив терор проти народу, голодомори, війну та повоєнні політичні репресії Розглянуто період після проголошення та утвердження державної незалежності України Максимально враховано сучасні наукові погляди, уточнено концептуальні положення, оцінки історичних подій та осіб Для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів Може бути корисним усім, хто цікавиться новітньою історією українського народу

У книзі на основі архівних, опублікованих джерел і спогадів-свідчень людей розповідається уперше в Україні і у світі однією книгою про три радянські голодомори, їх причини та наслідки.

Книга є одним з перших прикладів співробітництва вчених різних країн у дослідженні однієї з глобальних катастроф людства у ХХ столітті —голодомору 1932–1933 рр. в Україні. На основі вивчення нових архівних матеріалів історики аналізують різні аспекти політики радянського керівництва у цей період, оцінюють втрати українського народу від голоду, публікують унікальне за змістом листування кремлівських лідерів. Розрахована на професійних істориків, усіх, хто цікавиться історією України.

Покажчик охоплює понад шість тисяч назв публікацій за 1932 - квітень 2000 рр., які всебічно висвітлюють одну з найтрагічніших сторінок історії України. Посібник буде корисний науковцям, викладачам вузів і шкіл, студентам, краєзнавцям, широкому загалу читачів.

Серед матеріалів наукового архіву Шевченківського національного заповідника зберігаються спогади очевидців про роки Голодомору в Україні 1932-1933 рр., про початок спорудження меморіалу на Чернечій горі, записані Зінаїдою Тарахан-Березою. Неоціненне значення для розуміння історії Шевченкової могили, історії України мають ці свідчення-сповіді канівців.

Книга классика социологии являет собой, говоря словами автора, анализ «социальной роли питания вообще и голода, в частности». Кроме того, здесь предпринято социологическое осмысление голода 20-х годов прошлого века — страшного бедствия, которое обрушилось на Россию и которому автор был свидетелем. Печальна история монографии. Она была уничтожена советской цензурой сразу же после изгнания ученого из страны (1922). Сохранилось лишь несколько корректурных оттисков начальных 280 страниц. Настоящее издание восстанавливает книгу в полном объеме и по праву может считаться первой ее публикацией в России, на родине выдающегося мыслителя. В приложении воспроизводятся его статьи 1921-1922 годов, тематически дополняющие монографию.