Ч. 3. - 470 с.

Согласно исторической концепции выдающегося историка С.М. Соловьева (1820–1879), смыслом русской истории был постепенный переход родового быта в быт государственный, последовательное превращение племен в княжества, а княжеств — в единое государственное целое. По мнению ученого, историю отношений князей из династии Рюриковичей можно разделить на два периода: "в первом, от Рюрика до Андрея Боголюбского, мы видим исключительное господство родовых отношений; во втором, начиная с Боголюбского, является попытка сменить родовые отношения государственными, которые вступают в борьбу с родовыми и наконец торжествуют над ними".

Кормчая книга – принятый от константинопольской церкви в православных русской и других славянских церквях сборник правил церкви и государственных к ней относящихся законов, подвергавшийся, после принятия, разным дополнениям и изменениям.

Vol. 3 : ill. - 406 p.

Georges Cuvier was an eminent French naturalist and zoologist best known for establishing the scientific disciplines of comparative anatomy and palaeontology. A man from humble origins, born into a Protestant family, Cuvier excelled in his studies as a youth, becoming a tutor to a Protestant noble in Normandy after four years at the Caroline Academy in Stuttgart. From this position, which kept him at a distance from the more tumultuous events of the French Revolution, Cuvier established connections with the leading naturalists of his day, and in 1795 was appointed as a research assistant to the newly founded chair in comparative anatomy at the Jardin des Plantes in Paris. Shortly thereafter, Cuvier was elected a member of the Academy of Sciences within the Institut de France, from which point his success and reputation grew. In 1799 he was appointed professor at Collège de France, and became titular professor himself at the Jardin des Plantes in 1802. In 1806 he became a foreign member of the Royal Society in London, and was appointed to the Royal Swedish Academy of Sciences in 1812. Cuvier’s scientific achievements are manifold. He was the first to establish extinction as a natural and historical fact, and his ’catastrophist’ theory of geology eventually won out over the gradualist theories of his contemporaries Jean-Baptiste Lamarck and Étienne Geoffrey Saint-Hilaire. His best-known work is the Le Règne Animale (The Animal Kingdom, 1817).

Бедность нашей литературы сочинениями, касающимися общественных вопросов, и неудовлетворительность в этом отношении сочинений иностранных заставила меня давно думать об издании такого элементарного сочинения, которое представило бы в связанном виде результаты отдельных исследований, касавшихся общественной жизни, исследований, разделенных до сих пор между несколькими отельными науками, мало знающими друг друга, но, тем не менее, имеющими в сущности одну и ту же цель изучения человеческого общества и его законов. Свести всю эту разностороннюю разработку со стороны юридических, политических, экономических и социальных писателей к одному итогу и через то способствовать образованию общей социальной науки (социологии) - вот задача, о которой я имел смелость когда-то мечтать.

Очерк звуковой истории малорусского наречия можна назвати першою ґрунтовною роботою П. Житецького. Цією працею він започаткував системне вивчення історичної фонетики української мови, здійснивши повний і систематичний опис фонетичної системи на основі давніх писемних пам’яток і живого діалектного мовлення. У цій праці він здійснив спробу з’ясувати походження і статус малоруського наріччя (тобто, української мови) за допомогою історичного методу. У межах свого дослідження Житецький розглядає історію розвитку вокалічної системи української мови, піднімає питання виникнення звука і, виводячи його з давніх о та е, зосереджує увагу на системі українського консонантизму, зупиняючись зокрема на характеристиці явища скупчення приголосних, на той час абсолютно не аналізоване. Важливим є також встановлення стійких тенденцій до рівноваги голосних і приголосних, акцентування наявності компенсаційних відношень між голосними і приголосними звуками. Це була фактично перша в українському мовознавстві праця, в якій звукові явища української мови розглядалися не відокремлено, а у внутрішньому зв’язку й історичній послідовності. Як додаток до своєї праці Житецький подав зразки писемної української мови XIV-XVII ст. і говірок української мови, доповнивши їх окремими характеристиками діалектів. Водночас серед недоліків праці треба назвати дещо застарілі уявлення про індоєвропейську та праслов’янську мови, часткове змішування мовних рівнів, зокрема фонетики й морфології тощо. Попри це концепція Житецького про зв’язок вокалізму й консонантизму зберегла актуальність у порівняльно-історичному мовознавстві ХХ ст., давши поштовх до виділення вокалічного і консонантного типів слов’янських мов, а диференційні фонетичні ознаки української мови, виділені Житецьким, лишаються валідними й досі.

Отличное пособие по античной культуре, прекрасно иллюстрированное. Подходит для студентов, изучающих историю античности и классическую филологию. Подробно рассматриваются архитектура (культовые, общественные, частные строения), предметы быта (одежда, утварь), общество (семья; ремесла), обряды и верования античности.

Содержание: Предисловие Введение Галло-римская и варварская эпохи Процесс феодализации Земледельческое население феодальной сеньории, и его положение. Королевская власть, церковь и городские общины в отношении к крестьянам. Эпоха освобождения деревень. Крестьяне при переходе в новое время. Абсолютная монархия Бурбонов. Крестьянский вопрос в 18 веке. Примечания. Дополнения.

Ч. 3. - 363 с.

Вып. 2 : Война с Польшею 1609-1611 годах. - 89 с.