Продукт земли, - всё, что получается с её поверхности путём соединённого приложения труда, машин и капитала, - делится между тремя классами общества, а именно: владельцами земли, собственниками денег или капитала, необходимого для её обработки, и рабочими, трудом которых она обрабатывается. Но доли всего продукта земли, достающиеся каждому из этих классов под именем "ренты", "прибыли" и "заработной платы", весьма различны на разных стадиях общественного развития, в зависимости главным образом от уровня плодородия почвы, накопления капитала и роста населения, от квалификации и изобретательности работников и от орудий, применяемых в земледелии. Определить законы, которые управляют этим распределением, - главная задача политической экономии. Как ни обогатили эту науку исследования Тюрго, Стюарта, Смита, Сэя, Сисмонди и других, всё-таки объяснения, которые они дают относительно естественного движения ренты, прибыли и заработной платы, весьма мало удовлетворительны. В 1815 г. Мальтус в своём "Исследовании о природе и развитии ренты" и анонимный автор, член университетской коллегии в Оксфорде, в "Опыте о приложении капитала к земле" опубликовали почти в одно и то же время правильную теорию ренты. Без знакомства с ней нельзя понять влияния роста богатства на прибыль и заработную плату или дать удовлетворительную картину влияния налогов на различные классы общества, особенно когда предметом обложения служат продукты, получаемые непосредственно с поверхности земли. Адам Смит и другие талантливые экономисты, о которых я упоминал выше, не имея правильного представления о началах ренты, проглядели, как мне кажется, многие важные истины, которые могут быть раскрыты лишь тогда, когда сущность ренты вполне постигнута.

События «Большого террора» только в небольшой своей части выходили на поверхность общественной жизни: в советской печати появлялась информация лишь о больших и – на местном уровне – о малых показательных процессах, сопровождавшихся погромной пропагандой. Личный опыт человека, попавшего в жернова репрессий, также не мог раскрыть общей картины происходящего. Тем самым, масштаб, структура и механизмы репрессий оставались скрытыми как для большинства современников (за исключением, разумеется, «авторов» и главных исполнителей террора), так и для нескольких поколений историков. Сейчас совокупность доступных источников дает возможность разглядеть чертеж «Большого террора» более или менее отчетливо. Однако в данной хронике мы не стремились представить этот чертеж, как связное целое, – наша задача была значительно скромнее: дать представление о последовательности репрессивных событий, сопроводив главные из них минимальным комментарием. Хроника базируется, преимущественно, на документах ЦК ВКП(б) и НКВД СССР — прежде всего на директивах, регламентировавших динамику репрессий, их идеологические, количественные и процессуальные параметры. Персональный аспект репрессий мы не подчеркивали совершенно сознательно: у каждой семьи, у каждого сообщества – своя хроника трагических дат, свой мартиролог, и не наше дело решать, кто из сотен тысяч невинных жертв заслуживает, а кто не заслуживает упоминания (мы упоминаем лишь имена «архитекторов» террора, а также фигурантов «показательных процессов» — акций, которые имели явное политическое значение и играли роль символического устрашения).

Обзор посвящен вводным идеям, примерам, основным понятиям и результатам теории римановых поверхностей и теории алгебраических кривых. Обсуждаются теоремы существования, численная геометрия кривых, абелевы многообразия и якобианы, тэта-функции.

  Текст у форматі PDF 6.13 Мб

  Текст у форматі PDF 2.85 Мб

  Текст у форматі PDF 10.54 Мб

  Текст у форматі PDF 16.10 Мб

  Текст у форматі PDF 6.63 Мб

Біобібліографічний покажчик готувався на пошану професора Ярослава Володимировича Ганіткевича і з нагоди його 85-річчя. Доктор медичних наук, видатний український вчений у галузі фізіології та патології жовчовиділення, фізіологічної ролі поверхнево-активних речовин, біотехнології, біомінералогії, в останню чверть століття – один із провідних істориків медицини, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, член Міжнародного товариства істориків медицини (Лондон), почесний член Українського лікарського товариства, лауреат премії І. Огієнка, голова Львівського осередку Всеукраїнського товариства Івана Огієнка, державний стипендіат України. Покажчик включає бібліографічні описи праць вченого з 1954 по 2016 рік, а також відомості про його життя, науково-дослідницьку, науково-організаторську, педагогічну та громадську діяльність. Представлено наукові монографії, енциклопедії, посібники, статті.

У збірнику представлені матеріали тези доповідей на науково-практичному семінарі «Сучасні аерокосмічні технології в екологічному моніторингу». На науково-практичному семінарі розглянути питання що пов’язані з використанням аерокосмічних систем в екологічному моніторингу та особливостей застосування геоінформаційних технологій для відображення отриманих результатів та різних даних. Матеріали науково-практичного семінару розраховані на вчених-практиків, фахівців в галузі геодезії, картографії, фотограмметрії та екологічної картографії, екологів-природоохоронців та здобувачів ступенів вищої освіти спеціальностей «Екологія», «Геоінформаційні системи та технології» та «Картографія».

  Текст у форматі PDF 16.33 Мб

  Текст у форматі PDF 1.45 Мб

  Текст у форматі PDF 8.16 Мб

  Текст у форматі PDF 9.36 Мб

У виданні викладено низку результатів комплексних досліджень геоморфологічних та палеогеографічних умов антропогену України, передусім, постгляціальних часів, та сусідніх регіонів Центральної та Східної Європи, які покликані виправити деякі хибні теоретичні уявлення щодо питань формування рельєфу земної поверхні зазначених територій та їхніх природних умов. Значної уваги надано розрахункові енергетичних етапів льодовикових часів та післяльодовикових процесів, що дозволило із значно більшою вірогідністю пояснити низку проблем, пов'язаних із генезисом гляціального рельєфу. По-новому розглядається проблема визначення віку геологічних утворень долинно- терасового комплексу в басейні Середнього Дніпра, критично і доказово, з позицій відповідності фізичним законам оцінюються уявлення щодо еолової гіпотези походження лесу. Звернено увагу читачів на проблеми встановлення часів формування лесових товщ. З'ясовано проблематику наявності кісток ссавців у лесових товщах за відсутності слідів їхньої життєдіяльності, залишок рослинності та ґрунтового покриву. Доведено величезні можливості дистанційного дослідження не тільки сучасного рельєфу земної поверхні, але й природних явищ віддалених часів, що разом із традиційними видами дистанційних досліджень, свідченнями геолого-геоморфологічних методів дозволило реконструювати послідовність післяльодовикових подій у басейні Дніпра. Наведено, також, результати дослідження наслідків діяльності водно-льодовикових та селевих потоків у деяких гірських областях Європи, зокрема, тих, яким завдячує своїм походженням озеро Балатон. Для працівників наукових та виробничих установ біологічного, геологічного, географічного, археологічного спрямування, студентів, аспірантів, викладачів географічних та природничо-географічних факультетів вищих навчальних закладів.

  Текст у форматі PDF 15.17 Мб