События «Большого террора» только в небольшой своей части выходили на поверхность общественной жизни: в советской печати появлялась информация лишь о больших и – на местном уровне – о малых показательных процессах, сопровождавшихся погромной пропагандой. Личный опыт человека, попавшего в жернова репрессий, также не мог раскрыть общей картины происходящего. Тем самым, масштаб, структура и механизмы репрессий оставались скрытыми как для большинства современников (за исключением, разумеется, «авторов» и главных исполнителей террора), так и для нескольких поколений историков. Сейчас совокупность доступных источников дает возможность разглядеть чертеж «Большого террора» более или менее отчетливо. Однако в данной хронике мы не стремились представить этот чертеж, как связное целое, – наша задача была значительно скромнее: дать представление о последовательности репрессивных событий, сопроводив главные из них минимальным комментарием. Хроника базируется, преимущественно, на документах ЦК ВКП(б) и НКВД СССР — прежде всего на директивах, регламентировавших динамику репрессий, их идеологические, количественные и процессуальные параметры. Персональный аспект репрессий мы не подчеркивали совершенно сознательно: у каждой семьи, у каждого сообщества – своя хроника трагических дат, свой мартиролог, и не наше дело решать, кто из сотен тысяч невинных жертв заслуживает, а кто не заслуживает упоминания (мы упоминаем лишь имена «архитекторов» террора, а также фигурантов «показательных процессов» — акций, которые имели явное политическое значение и играли роль символического устрашения).

  Текст у форматі PDF 10.33 Мб

  Текст у форматі PDF 32.90 Мб

Тема голоду 1932–1933 pp. була заборонена в CРCP аж до грудня 1987 р. Після скасування цензурних перепон в радянській історіографії з'явилися перші вагомі публікації архівних джерел і монографічні дослідження на цю тему. Найбільш пильну увагу науковців і широкої громадськості привернув голод в Україні, справедливо названий Голодомором. В світі існує вже понад 20 тис. публікацій з історії Голодомору, в яких нелегко розібратися, щоб одержати переконливу відповідь на два ключових запитання: чому і як? До 80-ої річниці українського Голодомору Інститут історії України ПАН України пропонує нову книгу Станіслава Кульчицького, який досліджує тему на тлі і у зв'язку із загальносоюзним голодом, викликаним сталінським курсом «розгорнутого будівництва соціалізму по всьому фронту». В книзі формулюються нетрадиційні відповіді на обидва запитання: чому голод в Україні переріс у страхітливий Голодомор з мільйонними жертвами? Яка терористична технологія застосовувалася для упокорення українського селянства?

У збірці представлені матеріали конференції, на якій вперше всебічно розглянуті три найбільш руйнівні для українського соціуму голодомори, які відбулися у першій половині минулого століття. У першій частині розглядається загальна картина голодувань та її територіальні особливості, що створює всебічну картину перебігу цих трагічних подій. Друга частина присвячена розкриттю питання юридичної кваліфікації Голодомору 1932–1933 рр. в Україні як геноциду. Третя частина присвячена методологічним підходам визначення та оцінкам демографічних втрат внаслідок голодоморів з їх диференціацією по різних територіях. Остання – четверта – частина акумулює в собі матеріали, у яких досліджуються соціально-психологічні наслідки голодоморів для українського суспільства. Видання призначена для науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться проблематикою голоду в Україні і небайдужий до майбутнього своєї країни.

У монографії з використанням широкої джерельної бази розкривається історія, основний зміст, форми застосування і масштаби використання під час Голодомору в Україні 1932–1933 років одного з найбільш жорстоких засобів боротьби з українським селянством – режиму «чорної дошки». Методи його в Україні порівняно з іншими регіонами СССР – Кубань, Поволжя, Казахстан; показана роль Кремля у поширенні такого адміністративно-репресивного режиму. Розрахована на істориків, правознавців, студентів вищих навчальних закладів та всіх тих, хто цікавиться історією України, тематикою Голодомору.

Збірник документів та матеріалів висвітлює складні проблеми стосунків керівництва СРСР та УСРР, настроїв та поведінки партійно-радянських працівників, особливостей репресій в управлінських структурах республіки, слідчих та судових справ проти представників районного та сільського рівнів управління в 1932–1933 роках. Публікуються світлини членів хлібозаготівельних бригад з конфіскованими у селян збіжжям та продовольством. Книга розрахована на науковців, викладачів, вчителів та студентів, а також всіх, хто цікавиться історією України.

У науковому збірнику друкуються матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Політичні репресії в Українській РСР 1937–1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР», м. Київ, 15 березня 2012 р. Висвітлюються актуальні проблеми у дослідженні державного терору, його соціальні, етнічні та регіональні особливості, реакція міжнародної спільноти на «Великий терор» 1937–1938 рр.

У науковому збірнику друкуються матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Політичні репресії в Українській РСР 1937– 1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР», м. Київ, 15 березня 2012 р. Висвітлюються актуальні проблеми у дослідженні державного терору, його соціальні, етнічні та регіональні особливості, реакція міжнародної спільноти на «Великий терор» 1937–1938 рр. Видання розраховане на науковий та викладацький загал, студентів, всіх, хто цікавиться історією України.

Збірник документів та матеріалів присвячений маловідомим проблемам настроїв та поведінки населення Поділля в умовах сталінської революції «згори» та здійснення політичних репресій в регіоні. Книга розрахована на науковців, викладачів, вчителів та студентів, а також всіх, хто цікавиться історією України.

Збірник документів та матеріалів присвячений маловідомим проблемам настроїв та поведінки населення Чернігівщини в умова сталінської революції «згори» та здійснення політичних репресій в регіоні. Книга розрахована на науковців, викладачів, вчителів та студентів, а також всіх, хто цікавиться історією України.

В Україні тоталітарні режими Гітлера і Сталіна вчинили величезні злочини – Голодомор, Великий терор, Голокост. Як усе це сталося? Що повинні знати про ці події громадяни України та інших держав Європи? Як викладати цю пробле- матику? Це теми, на яких зосереджувалась конференція «Злочини тоталітарних режимів в Україні: науковий та освітній погляд». Попри те, що останнім часом серед науковців точиться дискусія щодо порівняння злочинів двох тоталітариз- мів в історії України, висновки цих інтелектуальних змагань та наукових спорів поки що не потрапляють до навчальної літератури чи, принаймні, не публіку- ються окремими збірками статей. Проте в сучасному українському суспільстві є цілковите розуміння необхідності побудови правдивої картини історії України ХХ століття, включення її в європейський контекст, історичної оцінки жахливих геноцидів цього періоду. Сподіваємось, що видання знайде читачів – науков- ців, освітян та всіх, хто цікавиться важливим тоталітарним минулим України та Європи, і що ця збірка сприятиме ґрунтовнішому продовженню дискусії в українському суспільстві щодо концепції його історичної пам’яті.

У посібнику викладено історію геноциду й масових репресій проти цивільного населення у ХХ ст. Розглянуто геноцид вірмен в Османській імперії, Голодомор 1932–1933 рр., Голокост європейських євреїв, екстермінацію циган, геноциди в Камбоджі та Руанді. Проаналізовано ті випадки масового винищення цивільного населення, які ще не визнані актами геноциду, однак мають виразні риси геноцидних дій. Навчальний матеріал подано в широкому історичному контексті, висвітлено передумови і наслідки політики геноциду урядів різних країн. Розглянуто дискусійні теоретичні проблеми, що стосуються методики вивчення явища геноциду, кваліфікації та оцінки злочинних дій, скерованих на масове винищення цивільного населення. Для студентів гуманітарних спеціальностей університетів, викладачів вищої та середньої школи, широкого кола осіб, які цікавляться історією геноциду й вивченням політики масових репресій у ХХ ст.

Праця кандидата історичних наук Н. Стужинської присвячена малодослідженим і маловідомим подіям Білоруського Спротиву: Слуцькому повстанню й діяльності антирадянської партизанки в 20-ті роки ХХ ст. У додатку представлені матеріали, які ілюструють тогочасну боротьбу. Розрахована на широке коло читачів.

Действие новой остросюжетной исторической повести Виктора Суворова «Змееед», приквела романов-бестселлеров «Контроль» и «Выбор», разворачивается в 1936 году в обстановке не прекращающейся борьбы за власть, интриг и заговоров внутри руководства СССР. Повесть рассказывает о самом начале процесса укрощения Сталиным карательной машины Советского Союза; читатель узнает о том, при каких обстоятельствах судьба свела друг с другом главных героев романов «Контроль» и «Выбор» и какую цену пришлось заплатить каждому из них за неограниченную власть и возможность распоряжаться судьбами других людей. Повесть «Змееед» — уникальная историческая реконструкция событий 1936 года, в том числе событий малоизвестных, а прототипами ее главных героев — Александра Холованова, Ширманова, Сей Сеича и других — стали реальные исторические личности, работавшие рука об руку со Сталиным и помогавшие ему подняться на вершину власти. В центре повествования — карьера главного героя по кличке Змееед в органах НКВД от простого наблюдателя, агента наружной слежки и палача, исполнителя смертных приговоров, работающего с особо важными «клиентами», до уполномоченного по особо важным делам, заместителя одного из приближенных Сталина и руководителя специальной ударной группы, проводящей тайные операции по всей Европе.