v

У публікації розглядається підлога Софійського собору як найменш вивчений його елемент. Вивчаються різні шари підлоги, виявлені під час заміни чавунного покриття на паркетне. Містяться схеми та знімки, які демонструють знайдені шари підлоги, план собору тощо. Визначені дані мають цінність для істориків, відкривають дослідникам нові етапи функціонування собору у давні часи.

Місцем дії романтичних подій і зухвалих, захоплюючих дух пригод автор вибирає Італію і Сицилію. Втомившись від грабежу і розбою, великий отаман розбійників Рінальдо Рінальдіні шукає забуття на віддалених островах Середземного моря, мріючи там почати праведне життя і знайти душевний спокій. Однак злощасний рок переслідує його, ввергаючи у все нові пригоди і змушує творити ще більше зло.

Автор досліджує та аналізує український національний і культурний рух на території Російської імперії у 19 ст.

Дана публікація, як наголошує автор, присвячена не народному, а інтелігентному мистецтву, яке на час виходу книги було досліджене набагато менше за сільську творчість. В цьому випуску розглядаються тільки три види “пластичних” або “зорових” мистецтв — будівництво (архітектура), різьба та малярство. Наводяться приклади кожного з цих трьох видів, аналізується різниця між ними у різних частинах країни, міститься багато тематичних ілюстрацій.

Даний матеріал є своєрідною історією України періоду 1764-1880 рр. Вона розглядається на прикладі українських народних пісень, які дають чітке уявлення про те, чим жили тогочасні українці, що їх турбувало, до чого вони прагнули. Ці пісенні твори розкривають ставлення українців до суспільства і стосунків всередині нього, їх сприйняття тогочасної політичної ситуації. У праці також міститься стаття, присвячена історії видання даного матеріалу.

Ч. 1 : Провідні ідеї і епізоди. - 1920. - 102 с.

У 80-х роках 19 століття в духовній сфері європейских суспільств відбувалася зміна поколінь. Чи не в усіх ділянках життя суспільства, у тому числі в політиці, гучно заявляє про себе молодь, причому саме це покоління дало зі свого середовища багатьох політиків, котрі відігравали надзвичайно велику роль та користувалися значним авторитетом і набагато пізніше, уже в контексті інших історичних епох. Подібне явище спостерігаємо в різних країнах Європи: «Молода Італія», «Молода Чехія», «Молода Болгарія» і т.д. Відомий французький історик Марк Блок взагалі спробував інтерпретувати історію як історію насамперед поколінь, слушно зауваживши, що такий поділ інтуїтивно прижився у сферах філософії чи літератури. Всі ці «молоді» рухи були дуже схожі, оскільки становили собою, по суті, суміш радикалізму національного й соціального. Крім того, початок їхнього існування відзначався запеклими перепалками з «батьками». Особливо сильними були подібні вияви в середовищі галицьких українців. «В останніх десятиліттях XIX віку, – писав найзаслуженіший представник нового покоління тієї доби І. Франко, – на підмогу, а по части на зміну давнішим діячам вийшла нова генерація робітників і вкинула в ту прірву велику працю, велику силу гарячого запалу і твердої віри в будущину в нашім національнім життю та рівночасно прочистила повітря, проложила не в однім напрямку нові стежки. Вона розбудила пристрасті там, де вперед була байдужість і рутина, оживила пульс народного життя. Се був запас свіжих сил, який віднайшла в собі наша нація в хвилі тяжкого пригноблення. Я називаю ту генерацію, тих людей, що своєю працею збудували той замітний ступінь, який визначається у нас між роком 1880 і 1900, «Молодою Україною». Ця назва бере початок з доповіді "Молода Україна, її становище і шлях" 25 лютого 1890р у Петербурзі випускника Петербурзької війсково-правничої академії Трохима Зінківского (1861—1891) перед земляками — українцями па зборах, присвячених творчості Т.Г. Шевченка. У центрі її уваги була проблема націй і національних відносин.

Видання об'єднує твори Павла Тичини з декількох поетичних збірок: "Соняшні кларнети", "Плуг", "Замість сонетів і октав".

Даний збірник досліджень і доповідей є свідченням творчої зрілості етносоціолога, фольклориста, етнографа, культуролога Катерини Грушевської (дочки академіка АН СРСР Михайла Грушевського, згодом репресованої та загиблої в ГУЛАГу). Книга стала результатом досліджень культур первісних народів. Автор вводив у науковий обіг ідеї і досягнення європейської науки, використовуючи новітні методи, що послужили розвитком нового напряму етнології в Україну.

Року 1941, на сходинах Української Громади в Берліні, Сл. пам. Гетьман Павло промовляв: «Ми переживаємо час, коли ревуть гармати, падають великі держави, але повстають і нові. Час надзвичайний, час тяжкий і відповідальний. Тяжкий тому, що наш Народ, скутий чужими формами, чужою організаційною сіткою, йде не за голосом свойого генія і своїх славних войовничих предків, а за наказом чужих зверхників. Та рівночасно це повний значіння час, що ховає в собі можливості і для нашого народу. Я так відчуваю... Ми стоїмо перед великим іспитом».

У книзі описується період розвитку українського суспільства з 1917 по 1933 роки, осмислюються основні аспекти цього розвитку з різних поглядів.

Визвольні змагання 1917-1920 років зрушили широку українську землю, до глибини душі потрясли українським народом і штовхнули розвиток подій на цій частині земного ґльобу в новому напрямку. А хоч закінчилися вони невдачею, та почали нову епоху в житті нашого народу, ба й усього європейського сходу. Нікому не пройти повз те мовчанкою, ані заперечити це, чи злегковаоїсити. Після того прийшов ніби-мир, неменш важкий для народу, як гаряча війна, і вимагав він не женшог напруги сил та боротьби, хоч може й іншими способами. На жаль мало в нас написано про ті роки, що в них зарисовувалися нові шляхи майбутности української нації і визрівали нові політичні ціннощі, що до кореня міняли давкі світогляди і скидали старих ідеалів. А вони незвичайно цікаві для історика та повчальні для політика. І все ще далеко в нас до повного висвітлення та зрозуміння тодішніх політичних настроїв серед суспгльности і поглядів чільних її виразників та носіїв.

Сельма Лагерлеф, поряд з Августом Стріндбергом, належить до найбільших шведських письменників кінця XIX і початку XX сторіччя. У своїх творах вона, як ніхто з її співвітчизників, зуміла віддати найхарактерніші риси шведського національного характеру. Тому, хоч її яскрава, оригінальна творчість усе ж таки тяжіє до традиційної, класичної манери художнього зображення і сягає корінням у фольклор, вона мала і має великий вплив на видатних представників сучасної шведської літератури, навіть на тих, що належать до різних новітніх течій. Критика одностайно визнає, що поява «Саги про Єсту Берлінга» Сельми Лагерлеф знаменує собою початок епохи великого роману в шведській літературі.

Гражданская война в Греции 1946-1949 гг. была суровым испытанием для её народа в целом и демократического движения в особенности. Она явилась первым серьезным послевоенным вооруженным конфликтом международного значения, поставившим под угрозу мир на Европейском континенте. В течение всех этих четырех лет греческий вопрос не сходил с повестки дня Совета Безопасности ООН, а также встреч представителей великих держав.

Альбом праць заслуженого майстра народної творчості Георгія Олексійовича Гараса (1901-1972), що близько сорока років творив нові зразки буковинського орнаменту на основі народних взірців.

Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість «Микола Джеря», у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу - протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі відтворено широкі простори різних частин Російської імперії, різних людей, різні форми виробництва. Письменник побачив ті нові форми визиску, яких ще не помічали його попередники. Реалізм його набув нових якостей. Нечуй-Левицький був новатором у вирішенні теми бунтарства. Ніхто ні в українській, ні в російській літературі не відобразив так послідовно і яскраво бунтаря-селянина, який не лише піднявся проти поміщика-кріпосника, а й протестував проти антинародних законів, що принесла з собою так звана «воля».

Головна редакція Української Радянської Енциклопедії пропонує читачеві друге доповнене видання Політичного словника. Перше видання було здійснено у 1971 році після XXIV з''їзду КПРС. Минулий п''ятирічний період увійшов в історію як час великих звершень радянського народу на шляху комуністичного будівництва, значних позитивних зрушень у міжнародному житті Друге видання Політичного словника підготовлено після XXV з''їзду КПРС. На сторінках книги показано практичне втілення в життя накреслень Комуністичної партії в галузі внутрішньої і зовнішньої політики в період між з''їздами, висвітлено нові досягнення у створенні матеріально-технічної бази комунізму, зростанні матеріального і культурного рівня трудящих СРСР за роки дев''ятої п''ятирічки, успіхи у здійсненні Програми миру. Відповідно до документів XXV з''їзду КПРи подано матеріали про перспективи соціально-економічного розвитку нашої країни в десятій п''ятирічці, в справі дальшої боротьби за мир і міжнародне співробітництво.

Деякі з запропонованих читачеві ідей здобули вже широке визнання в нашій краіні, інші відносно нові, це висновки до яких дійшли ми, зіставляючи гіпотези деяких істориків літератури із текстами інших літератур, зокрема української. Керувались ми інтуїцією, досвідом багаторічної праці над розбором літературних творів. І маємо враження, що шляхи дослідження літератури, які ілюстровані в цій книзі, допоможуть інтегрувати твори української літератури в іншу систему відношень, сприяючи новому їх прочитанню. Сподіваємось, що наша аргументація на користь доцільності вивчення літератури як мистецтва слова переконає і тих, хто інакше розуміє завдання літературознавства.